§10. Не свідчи брехливо

У восьмій Заповіді “Не свідчи брехливо на ближнього свого” (Вих. 20: 16) (у католиків це - восьма Заповідь, а у православних, протестантів і євреїв - дев’ята) проголошується пошана до людської гідності й честі, правдомовність людини та відповідальність за свої слова.

Вона визначає такі обов’язки християн:

- говорити правду;

- захистити ближнього від фальші й обману;

- захистити честь, гідність і добру славу кожної порядної людини;

- уникати обмовляння, сіяння незгоди, осудження та підозри, поширення ганьби, несправедливого плямування чужої честі, фальші, брехні усно чи у засобах масової інформації;

• брехливої присяги, а особливо на Біблії чи Євангелії;

• обману в торгівлі чи бізнесі.

Поряд з цим Заповідь наголошує на забороні вищезгаданих гріхів, бо це може призвести не тільки до моральних збитків людині, але й до її смерті та інших тяжких наслідків. А тому ця заповідь теж вимагає відшкодування (реституції) як матеріальної (штраф, милостиня, пожертва), так і моральної (привселюдне вибачення через засоби масової інформації, піст, молитва, проща і покута після Сповіді).

§11. Не заздри

Десята Заповідь “Не пожадай ніякого добра, що є власністю ближнього твого” (Вих.20.17) (у православних, протестантів, євреїв до даної Заповіді відносяться ще й вимоги щодо жінки, які католики відносять до дев’ятої Заповіді). Дана Заповідь регулює майновий стан християнина (бідність чи багатство - це Божа воля) та звератає увагу на типовий людський гріх - гріх заздрості.

У цій Заповіді визначені такі обов’язки християнина:

- його справи щодо милосердя;

- щодо добрих вчинків, щодо вдячності Богові та іншим людям ;

- щодо утримання від різних видів гріхів;

- щодо злих нахилів, спокус та дотримання головних доброчесностей [41].

Остання Заповідь забороняє гріх заздрості та пожадливості, так би мовити - провідний гріх українців. Ф. Шпіраґо наголошує, що дотримання Декалогу має велике значення для кожної людини: “Хто дотримується всіх Заповідей Божих, того Бог на землі обдаровує своєю ласкою і дає Своє благословення, а після смерті - вічне спасіння” [41]. Божі заповіді (Декалог) не відмінить ніякий священнослужитель - вони є обов’язкові для всіх християн. У книзі “Вихід” написано: “...бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидить мене, і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто любить мене і береже заповіді мої” (Вих.20.5-6) [33.С.77].

Використана й рекомендована література:

1. Великий А. Г. З літопису християнської України. У 9-ти тт.. Т.І. - Рим: Вид-во оо. Василіян, 1968. - 277с.

2. Вільсон М. А. Кохання та планування сім’ї /Пер. з англ. Н. Кравця. -Львів: Свічадо, 1993. - 56с.

3. Всемирное писание: Сравнительная антология священных текстов / Под общ. ред. проф. П. С. Гуревича: Пер. с англ. - М.: Республика, 1995. - 591с.

4. Геллей Г. Біблійний довідник.- Торонто: Всесвітня християнська місія, 1985. - 857с.

5. Геник Л. Я. Релігійно-моральне виховання молоді в навчальних закладах Східної Галичини кінця ХІХ-поч. ХХ ст. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 272с.

6. Геник Л. Я. Роль кардинала Йосипа Сліпого у відродженні Української греко-католицької Церкви.

7. Ґеник С. М. 150 великих українців. - Івано-Франківськ: Лілея - НВ, 2001. - 300с.

8. Ґеник, Степан. Тернистий шлях до волі. - Коломия: Вік, 1996. - 303с.

9. Ґеник С. М. Усе починається з родини.- Івано-Франківськ: Сіверсія, 1998. - 725с.

10. Гёче Г. Библейские истории: Пер. с венг.- Изд. 2- е. - М.: Политиздат, 1990.- 318с.

11. Дивний Бог у святих своїх // Нова Зоря. - 2001. -Число 18.- 3 травня.-С.4.

12. Життя святих. Духовні читання для українського народу на кожний день Божого року. /Написав о. А. Й. Г. Трух . В 4-х тт. – Торонто - Львів: Вид-во оо. Василіян Т.І, 1952-1998. – 383 с.; Т. 2, 1956-1999. – 478 с.; Т. 3, 1958-2000. – 462 с.; Т. 4, 1960-2001. – 378 с.

13. Зоря, Євстратій. Сатанізм: Що це?- К.: Вид-во УПЦ КП, 1999.- 23с.

14. Іван - Павло ІІ. Енцикліка “Evangelium vitae” // Київська Церква.-1999.-№7; 2000.-№ 3, 4.

15. Катрій Ю. Я. Божі Заповіді: Дорога до нашого спасіння.- Нью-Йорк - Рим: Вид-во оо. Василіян, 1991. - 174с.

16. Катрій Ю. Я. Господи, навчи нас молитися! – Нью-Йорк – Торонто: Вид-во оо. Василіян, 1981. – 166 с.

17. Катрій Ю. Я. Наша християнська традиція. – Нью-Йорк – Рим: Вид-во оо. Василіян, 1988. – 313 с.

18. Катрій Ю. Я. Пізнай свій обряд! Літургічний рік української Церкви. – Рим – Торонто: Вид-во оо. Василіян, 1981. – 483 с.

19. Кейлер Е. Основи християнської віри / Пер. з англ. Т. Коковського.- Тернопіль: Горлиця, 1998.-355с.

6