Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори філософія 1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
291.84 Кб
Скачать

1.27. Розвиток російської філософії в радянський та пострадянський періоди.

Після смерті В.Леніна цей канонізація всіх складових частин марксизму - в тому числі і його філософської частини - діалектичного та історичного матеріалізму. Цьому сприяв і вихід у світ так званого «Короткого курсу історії ВКП (б)», який особисто редагував И.Сталін. Розділ «Про діалектичний і історичний матеріалізм» був оголошений «перевершеним зразком творчого марксизму. Філософія перетворилась на ідеологічну служницю партійної політики, апологетичне знаряддя КПРС. Навідь при «хрущовської відлиги» загальна схема, основні філософські положення залишились надалі непорушними.

З початку 60-х років виходять праці, присвячені прочитанню раннього К.Маркса. Автори М.Розенталь. Е.Ільєнков, Б.Кедров та ін. Почали вивчатись проблеми співвідношення творчості раннього і пізнього К.Маркса, аналізується внутрішня логіка і діалектика «Капіталу» Маркса, вивчається гуманістичний аспект «Економічно-філософських рукописів 1844 р.» К.Маркса.

С.Рубенштейн, зосередивши увагу на відношенні психічного до зовнішнього світу й мозку, наполегливо відстоював у своїх працях принцип єдності людської свідомості і практичної діяльності

У60-70 рр. «Лекції з марксистсько-ленінської естетики» Л.Когана, в яких відстоюється право на застосує до аналізу свідомості психологічного підходу. .

Тема культури була у центрі філософських дискусій. Висловлювались при цьому протилежні міркування, які отримали назву «діяльної» і «нормативно-ціннісної» точки зору. Першої дотримувались Е.Маркарян, В.Давидович, Ю.Жданов, другої - В.Межуєв, Л.Коган та інші.

У російській радянській філософії 70-80-х років особливе місце відводилось темі людини. Але не дозволялось дослідження екзистенціональної проблеми. Першою ластівкою тут виявилась праця М.Петросяна «Гуманізм» (1964 р.). Згодом з'явились книги М.Мисливченка, Б.Григоряна, В.Давидовича. їх автори ставили та розв'язували питання сутності природи людини, її свободи, діалектики життя, єдності людства. І.Кона, досліджував проблеми, що виникають на межі філософії і психології. Він раніше за інших ставив питання, які пов'язані із віком та самоідентифікацією людини в суспільстві.

Виникла нова школа - філософська антропологія, її розробляли Б.Григорян, А.Мисливченко, І.Фролов, В.Давидович, П.Гуревич.

«Антропологісти» піддали гострій критиці спробу розчинити індивіда у суспільстві й цим самим усунути саму проблему вивчення людини як особистості та індивідуальності. З'явились праці, присвячені діалектиці сутності й існування людини. Предметом вивчення став механізм взаємодії і взаємопроникнення біологічного й соціального в людині, характер модифікації біологічного, його «олюднення» в антропогенезі. Ідеям загальної зрівнялівки як фундамента «соціалістичного співжиття» протиставлялось завдання розвитку індивідуальності як самобутнього способу буття окремої особи в ролі суб'єкта самостійної діяльності.

У період «перебудови» (1985 - середина 1991 рр.) відбулося становлення «нового політичного стилю мислення», "визнання пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими, стався поворот від конфронтації до співробітництва різних філософських шкіл.

Після розпаду СРСР у 1991 році розпочався процес переоцінки цінностей, перегляд і відмова від догм радянського марксизму. Відновилась увага до вивчення релігійно-філософської думки. Почалась публікація філософських творів, які у попередньому періоді були під забороною. Друкуються як додатки до журналу «Вопросы философии».

Формуються суспільні науки зокрема, є політологія, соціологія, соціальна філософія та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]