- •1.1.Зародження філософської думки, її культурно-історичні передумови
- •1.2.Філософія в стародавній індії.
- •1.3.Основні філософські вчення стародавнього китаю.
- •1.4.Антична філософія. Її особливості.
- •1.5.Фiлософiя середньовiччя, її особливості.
- •1.6.Головні риси культури і філософії ренесансу
- •1.7.Ф.Бекон-родоначальник англійського емпіризму. Досвідно-індуктивний метод ф.Бекона
- •1.8.Р.Декарт- основоположник європейського раціоналізму. Дуалізм р.Декарта
- •1.9.Механічний матеріалізмт. Гобса. Його вчення про суспільство і державу.
- •1.10. Моністична філософія б. Спінози. Етичні погляди б. Спінози.
- •1.11.Монадологія г. Лейбніц. Раціоналістична методологія і діалектика г. Лейбніца.
- •1.12.Розвиток сенсуалістичної філософії: дж. Локк, дж. Берклі, д. Юм.
- •1.13. Французький матеріалізм хуііі ст: ж. Ламерті, д. Дідро, к. Гельвецій, п. Гольбах.
- •1.14. І. Кант – родоначальник німецької класичної філософії. Апріоризм, агностицизм філософії і. Канта.
- •1.15. Філософcька система гегеля. Вплив гегеля на духовне життя європи
- •1.16. Антропологічна філософія л.Феєрбаха. Обмеженість філософії л. Феєрбаха.
- •1.17. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови виникнення марксисзму. Філософія к. Маркса та ф. Енгельса.
- •1.18. Розвиток філософії в країнах ЗахідноЇ європИ в середині та другій половині хіх ст.
- •1.19. Основні риси західної філософії хх ст.
- •1.20. „Філософія життя”. Екзистенціалізм.
- •1.21. Релігійна філософія. Неотомізм
- •1.22. Філософія росії періоду зародження її державності.
- •1.23. Слов’янофільство та західництво в росії.
- •1.24. Філософські та соціологічні погляди народників.
- •1.25. Російська Релігійно-ідеалістична філософія кінця хіх - поч. Хх ст.
- •1.26. Поширення марксизму в росії. Ленінський етап в розвитку марксистської філософії.
- •1.27. Розвиток російської філософії в радянський та пострадянський періоди.
- •1.28. Українська філософія кінця іх-хvі ст.
- •1.29. Філософія у Києво-Могилянській академії
- •1.30. Соціально-філософські ідеї представників кирило-мефодіївського товариства (Шевченка, Куліша. Костомарова)
- •1.31. Суспільно-політичні та філософські погляди в укр.Літературі: Франко, л.Українка, Коцюбинський
- •1.32. Суспільно-політичні та Філософські погляди громадців: Потебня, Драгоманов.
- •1.33. Релігійно-філософські погляди в укр.Філософії в другій половині хіх ст.
- •1.34. Соціально- філософська думка в Україні кінця хіх-хх ст..
- •1.35. Розвиток суспільно-політичної та філософської думки на ЗакарпатТі.
1.13. Французький матеріалізм хуііі ст: ж. Ламерті, д. Дідро, к. Гельвецій, п. Гольбах.
Французький матеріалізм XVIII ст. - це світогляд революційної буржуазії. У французьких матеріалістів отримали найбільш детальну і глибоку розробку всі проблеми, що були поставлені матеріалістами XVII ст. У французькому матеріалізмі є 2 напрямки: 1). один бере свій початок від матеріалістичної фізики декарта(Леметрі, Дідро); 2). від матеріалістичного сенсуалізму Локка (Гельвецій, Гольбах). Перші розробляли матеріалістичне вчення стосовно до проблем природознавства, а другі зосередили свою увагу на розробці матеріалістичного сенсуалізму. Він є вищим ступенем розвитку механістичного матеріалізму. У французьких матеріалістів отримали найбільш детальну і глибоку розробку всі проблеми, що були поставлені матеріалістами XVII ст. Французькі матеріалісти очистили матеріалістичну філософію від теологічних нальотів.
Ламетрі (1709-1751 рр.) народився в сім’ї провінційного купця, отримав медичну освіту, перебував у армії. Його атеїстичні твори і особливо “Людина-машина” викликали злість у представників релігійного культу. Через це йому прийшлося емігрувати в Голландію, а згодом у Прусію, де він і помер.
Ламетрі виділяв три основні властивості матерії: протяжність,”рухому силу” і чуттєвість. Перша із них визнавалась Декартом. Друга властивість випливала із фізики Ньютона як узагальнення сил притягання та інерції. Визнання третьої властивості означало розрив поглядів Ламетрі на органічний світ з крайнім механіцизмом.
Великим життєвим подвигом філософа-матеріаліста Д.Дідро (1713-1781 рр.) було видання “Енциклопедії”, де у розгорнутому вигляді викладено його просвітницький світогляд. Дідро зумів залучити до цієї роботи таких визначних вчених, як Д’Аламбер, Вольтер, Монтеск’є, Кондильяк. У публікації “Енциклопедії” приймали участь також Гольбах і Гельвецій. Вона похитнула теологічний світогляд того часу.
Дідро теж був матеріалістом. Однак його матеріалістичне розуміння природи має ряд особливостей. У відповідності із поглядами Дідро, матерія складається із молекул і атомів. Її рух він розглядає через призму діючих у ній сил. Дідро розпізнає три види сил – тяжіння, “внутрішню силу” молекул і молекулярну взаємодію. Дідро вказував на діалектичний взаємозв’язок неживої і живої природи.
Велику роль у становленні матеріалізму у Франції відіграли твори Гельвеція (1715-1771 рр.) “Про розум”, “Про людину, її розумові здібності та її виховання”. Ці книги розходились враз і їх часто таємно перевидавали.
Згідно світогляду Гельвеція, світ є матеріальним, він нескінченний у просторі і часі, знаходиться у постійному русі. Мислення і відчуття, на його думку, є властивостями матерії. Вони - найбільш складні утворення. Гельвецій піддав критиці ідею існування Бога, творення світу, безсмертності душі.
Позитивним кроком на шляху включення у теорію пізнання людини було введення Гельвецієм поняття “інтересу”, тобто зацікавленості людини у певних пізнавальних результатах. Теорія пізнання Гельвеція підводила його до проблем етики і соціології.
Головним твором Гольбаха є “Система природи”. Цей твір став програмою і основним результатом теоретичної діяльності енциклопедистів, кредо “філософської революції”, яка стала прологом революції політичної.
Матеріалістичне розуміння природи поєднувалось у Гольбаха із ідеалістичним розумінням суспільних процесів. Цей ідеалізм полягав у визнанні свідомості і волі видатних людей як вирішальної сили суспільного розвитку. Як і всі його однодумці - матеріалісти Франції XVIII ст. - Гольбах був атеїстом. Система атеїстичних поглядів у нього була майже такою ж як у Ламетрі, Гельвеція і Дідро. Однак деяка відмінність його поглядів від інших є.