15.4. Відповідальність митних органів та їх працівників за порушення законодавства про звернення фізичних і юридичних осіб

Посадові особи митних органів України, винні в порушенні чинного законодавства, і зокрема законодавства про звернення громадян, підприємств, установ і організацій, несуть цивільну, адміністративну (дисциплінарну) або кримі­нальну відповідальність.

Цивільна відповідальність митних органів та їх посадових осіб є відповідальністю юридичною, тобто відповідальністю, яка передба­чається законом і яка настає при скоєнні цими особами в процесі ви­конання службових обов'язків дій, що порушили права громадян, підприємств, установ або організацій і завдали їм шкоди.

Цивільна відповідальність за такий делікт має компенсацій­ний, майновий характер і полягає в застосуванні до винуватця в інтересах іншої особи (осіб) встановлених законом засобів впли­ву, які тягнуть за собою негативні для винуватця наслідки у ви­гляді відшкодування збитків, сплати штрафу і т.ін.

У нашому випадку: при задоволенні скарги митний орган або його посадова особа, які прийняли неправильне рішення за звер­неннями громадянина, підприємства, установи чи організації, відшкодовують спричинені їм матеріальні збитки, пов'язані з принесенням і розглядом скарги, а також з обґрунтованими ви­тратами, що мали місце у зв'язку з виїздами громадянина, його представника, представника юридичної особи для участі в роз­гляді скарги (претензії) за вимогою митного органу, втраченими за цей час заробітками.

Спори про відшкодування витрат розглядаються у судовому порядку. У тому ж порядку може бути відшкодована у грошово­му обчисленні вигода, упущена з причини зриву умов контракту (для фізичної особи), затримки в доставці товарів і т.ін. (для юридичної особи).

Різновиди цивільної відповідальності:

♦ відповідальність часткова — кожний з відповідачів (для нашого випадку — дві чи більше посадові особи митного органу) несе свою частку відповідальності за скоєне ним персонально;

♦ відповідальність солідарна — відповідальність митного ор­гану за недотримання ним зобов'язань (повинностей), якщо вони встановлені законом або передбачені договором (наприклад, не­виконання такого обов'язку, як письмове чи усне повідомлення громадянинові про результати розгляду його скарги, безпідставна передача претензії, що надійшла від юридичної особи, на розгляд в інший орган. І як результат — збитки для цих осіб);

♦ відповідальність субсидиарна — додаткова відповідаль­ність: митний орган відповідає за дії (бездіяльність) своєї поса­дової особи, яка порушила права та майнові інтереси громадяни­на — подавця скарги, заяви, іншого звернення;

♦ відповідальність у порядку регресу — митний орган, відшко­дувавши заподіяні фізичній або юридичній особі збитки шляхом ви­плати їй певної грошової суми, має право стягнути цю суму повніс­тю або частково з головного винуватця — посадової особи, яка допустила порушення законодавства про звернення громадян.

Громадянинові на його вимогу та в порядку, встановленому законом (ст. 25 Закону «Про звернення громадян»), може бути відшкодована моральна шкода, яка була спричинена неправомір­ними діями або рішенням митного органу чи його посадової осо­би при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (не-майнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Адміністративна відповідальність посадової особи митного органу наступає за скоєння ним у роботі зі зверненнями грома­дян, підприємств, установ чи організацій протиправних проступ­ків, передбачених КпАП, а також Законом України «Про бороть­бу з корупцією», іншими законодавчими актами. Провина цієї особи може бути вираженою у формах умислу або необережності (ст. 10, 11 КпАП).

За скоєння під час виконання службових обов'язків адмі­ністративного правопорушення можуть бути застосовані у від­ношенні до винної посадової особи митного органу поперед­ження, штраф, інші адмінстягнення.

Провадження у адмінсправі на посадову особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, здійснюється переважно про­курором (санкції: штраф до 1 мінімуму доходів громадян, що не оподатковуються).

Посадові особи, винні у скоєнні правопорушень як у роботі зі зверненнями громадян, що надходять у митні органи пош­тою, так і під час особистого прийому громадян, можуть при наявності достатніх на те підстав бути притягнутими до адмі­ністративної відповідальності за проступки, котрі називаються корупційними.

За недотримання законодавства про звернення громадян на посадову особу митного органу може бути покладено замість ад­міністративного стягнення дисциплінарну відповідальність, яка є також юридичною формою впливу за порушення службової дис­ципліни або скоєння інших негативних проявів по службі (якщо ці прояви не становлять складу злочинів).

Зокрема, дисциплінарна відповідальність може наступити за:

♦ неправомірну відмову в прийомі звернення та документаль­них додатків до нього;

♦ перевищення без достатніх причин строку його виконання, у тому числі продовженого керівництвом митного органу;

♦ неналежне виконання звернення (наприклад, прийняття повер­хового, недостатньо аргументованого рішення по цьому зверненню);

♦ неповідомлення скаржникові про порядок оскарження при­йнятого по зверненню рішення;

♦ незаконне розголошення посадовою особою змісту звернен­ня або окремих даних, що містяться у ньому.

У роботі зі зверненнями громадян, підприємств, установ або організацій посадові особи не мають права:

♦ надавати незаконні переваги громадянам при розгляді та вирішенні їх звернень;

♦ сприяти їм у позитивному для них вирішенні звернень ін­шими неправомірними способами (виступаючи як їх повірений, втручаючись, використовуючи службове становище, в діяльність колег, інших посадових осіб з метою створення перешкод вико­нання ними своїх повноважень і т.ін.).

Дисциплінарні стягнення покладаються (ст. 147 Кодексу за­конів України про працю) керівниками органу, які мають право найму на роботу і звільнення з роботи, або вищим у порядку підлеглості органом. Стосовно митної системи: у першому ви­падку — це начальники митниць, у другому — начальник регі­ональної митниці, далі — Голова Державної митної служби України або його перший заступник. Покладенню дисциплінарно­го стягнення передує службовий розгляд (перевірка або служ­бове розслідування).

За неналежне виконання службових обов'язків, і зокрема в роботі зі скаргами та іншими зверненнями, може бути застосова­но одне із наступних дисциплінарних стягнень: догана або звіль­нення з роботи. За один проступок накладається одне дисциплі­нарне стягнення.

Відповідальність кримінальна як вид юридичної відповідаль­ності покладається за скоєння злочину.

Працівники митних органів України можуть бути притягну­тими до кримінальної відповідальності:

♦ у загальному порядку, коли виступають як громадяни в си­туаціях, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

♦ за скоєння злочинів по службі.

♦ Злочинами по службі визнаються злочини, при яких наявні дві обов'язкові ознаки: винуватцем є посадова особа, а скоєне нею пов'язане з її посадовим становищем. Ці положення врахо­вуються при злісних порушеннях посадовими особами митних органів законодавства, в тому числі законодавства про звернення громадян.

Залежно від конкретних обставин ці правопорушення можуть кваліфікуватися як:

♦ зловживання владою або службовим становищем (ст. 165 КК): умисне із корисливих спонукань або іншої осо­бистої зацікавленості використання посадовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло шкоду державним або громадським інтересам або правам громадян, що охороняються законом (санкція: до 3 ро­ків позбавлення волі або виправно-трудові роботи до 1 року, а за обставин, що обтяжують відповідальність (неодноразовість тощо), до 5 років позбавлення волі);

♦ перевищення влади або службових повноважень (ст. 166 ЮС): скоєння посадовою особою дій, що явно виходять за межі наданих законом прав і повноважень, якщо воно заподіяло шкоду державним або фомадським інтересам або правам громадян, що охороняються законом (санкція: до З років позбавлення волі або 1 року виправно-трудових робіт, а у випадках перевищення влади з насильством, об­разливими діями тощо — від 2 до 8 років позбавлення волі);

♦ халатність (ст. 167 КК): злочин, який полягає у невико­нанні або неналежному виконанні посадовою особою своїх обов'язків внаслідок недбайливого або несумлінного до них відношення, що спричинило суттєву шкоду державним і громадсь­ким інтересам або правам та інтересам громадянина, що охоро­няються законом (санкція: до 2 років позбавлення волі або до 1 року виправно-трудових робіт, або звільнення з посади); халат­ність може бути лише при скоєнні дій, що входять у коло обов'язків посадової особи (у нашому випадку — прийом, пере­вірка, розгляд та вирішення звернень);

♦ службовий підлог (ст. 172 КК): внесення посадовою особою до офіційних документів завідомо явно неправдивих відомостей, виготовлення та видача свідомо неправдивих документів, якщо ці дії скоєно з корисливих спонукань або іншої особистої заінтере­сованості (санкція: до 2 років позбавлення волі або до 1 року ви­правно-трудових робіт, або позбавлення права займати відповідні посади на строк до 3 років);

♦ хабарництво: у Кримінальному кодексі України йдеться про такі різновиди цього злочину, як отримання хабара (ст. 168 КК), по­середництво в хабарництві (ст. 169 КК), дача хабара (ст. 170 КК), дії щодо провокації хабара (ст. 171 КК).

Перші два різновиди стосуються теми безпосередньо. Решту також треба мати на увазі, якщо можуть статися порушення за­конодавства про звернення громадян.

Контрольні функції за дотриманням у митній системі України вимог закону щодо прийняття, перевірки, розгляду та вирішення скарг, інших звернень громадян та юридичних осіб здійснюються керівництвом Державної митної служби України. Нагляд за за­конністю в роботі митних органів, в тому числі зі скаргами, по­кладено на Генерального прокурора та підлеглих йому прокуро­рів на місцях.

Контроль за дотриманням митними органами та їх посадови­ми особами законодавства здійснюється Верховною Радою, на­родними депутатами України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України.