Тема 14. Дізнання у справах про контрабанду

14.1. Сутність і значення стадії порушення кримінальної справи

Порушення кримінальної справи є першою стадією кримінального процесу, започаткуванням провадження та необхідною умовою для законного кримінального або правового переслідування . З моменту порушення кримінальної справи починаються кримінально-про­цесуальні правовідносини між громадянином і держа­вою в особі слідчого (дізнавача).

На цій стадії прокурор, суд, органи розслідування (слідчий, дізнавач) вирішують питання про наявність до­статніх даних для того, щоб розпочати розслідування у конкретній справі, як необхідно реагувати на факт, що став їм відомим і що містить ознаки злочину, чи необхід­не на підставі цього факту втручання органів правосуддя.

Таким чином, порушення кримінальної справи — це стадія кримінального процесу, в якій повноважні посадові особи вирішують питання про наявність або відсутність у матеріалах про злочин, що надійшли до них, приводів і підстав для початку провадження у кримінальній справі.

Після порушення кримінальної справи прокурор, органи розслідування і суд отримують право та зо­бов'язання проводити процесуальні дії, що спрямова­ні на розслідування і розгляд конкретної справи, та вживати заходів, які зачіпають основні законні права і свободи громадян: проводити обшуки, виїмки, допити свідків, проводити огляди та інші слідчі дії. У цьому, якщо обмежуватися сказаним вище,— процесуально-правове, юридичне значення стадії порушення кримі­нальної справи.

Соціальне її значення полягає в тому, що правиль­не вирішення завдань цієї стадії кримінального процесу впливає на стан боротьби зі злочинністю, зміцнює правопоря­док у державі. Уважний і всебічний розгляд і кваліфікована оцін­ка первинних матеріалів запобігають порушенню прав і свобод громадян, що сталося б при порушенні кримінальної справи без­підставно.

Треба зауважити, що для всіх правоохоронних органів закон встановив вимоги швидко, не гаючи часу, реагувати на будь-який факт скоєння правопорушення, який став їм відомий, незалежно від підвідомчості майбутньої кримінальної справи.

Стадія порушення кримінальної справи — це особлива, самос­тійна стадія кримінального процесу як за характером питань, що вирішуються, так і за значенням, яке має їх своєчасне та кваліфі­коване вирішення.

На цій стадії:

— приймаються заяви, повідомлення про скоєний злочин або про готування до скоєння злочину;

— виконується попередня перевірка цієї інформації;

— виноситься мотивована постанова про порушення кримі­нальної справи або відмову в порушенні кримінальної справи.

Жодна кримінальна справа не може обминути цей етап або виникнути без нього.

Кримінальна справа порушується відповідно до законодавства та на підставі факту скоєного злочину або злочину, що готується до скоєння. У момент порушення кримінальної справи у більшос­ті випадків ще не відомо, хто конкретно і яке конкретне проти­правне діяння скоїв. Навіть якщо при порушенні кримінальної справи є свідчення на особу, що скоїла злочин, та ознаки складу злочину, все одно ці дані необхідно уважно перевіряти шляхом виконання відповідних процесуальних дій у межах попереднього розслідування (потім вони вивчаються і перевіряються також при судовому провадженні).

Для того щоб притягти особу, що скоїла злочин, до криміна­льної відповідальності, необхідно зібрати докази, які б підтверд­жували обвинувачення. Такі докази збирають у процесі поперед­нього дізнання та попереднього слідства. Таким чином, дізнання та попереднє слідство є процесуальними формами попереднього розслідування.

Така копітка робота на цій процесуальній стадії є необхідною умовою, вимогою та гарантією дотримання законності, захисту прав і свобод людини.

Вирішити питання або прийняти рішення про порушення кри­мінальної справи мають право тільки уповноважені на те державні органи і посадові особи. В переліку таких органів, поряд з про­куратурою, судом, слідчим, є і митні органи, що наділені правом дізнання.

Для забезпечення невідкладного реагування на факт або на інформацію про скоєний злочин чи готування до злочину закон (ст. 97 КПК України) покладає відповідальність на орган дізнан­ня (суддю, прокурора, слідчого) приймати заяви та повідомлення про будь-який скоєний злочин або підготовку до нього і виноси­ти по них відповідні рішення в термін не більш 3-х діб незалежно від відомчої належності та компетенції. Варіантами таких рішень можуть бути:

— порушення кримінальної справи;

— відмова в порушенні кримінальної справи;

— передача заяви (повідомлення) відповідно до відомчої на­лежності.

Одночасно і невідкладно з прийняттям одного із зазначених рі­шень названі правоохоронні органи та посадові особи зобов'язані вжити заходів щодо запобігання злочину.