Міжнародне атомне право

1. Поняття та принципи МАП

2. Джерела МАП

3. Міжнародні організації в сфері мирного використання атомної енергії

А) МАГАТЕ

Б) Регіональні та міжнародні неурядові організації

4. Співробітництво держав щодо деяких напрямків ядерної енергетики

А) ядерна безпека та радіаційний захист

Б) перевезення радіоактивних речовин

В) фізичний захист ядерного матеріалу (самостійно)

Г) міжнародна допомога випадку ядерної аварії (самостійно)

1. Міжнародні організації в сфері мирного використання атомної енергії

А) МАГАТЕ

1. .

Напрямки діяльності МАГАТЕ:

1. Надання технічної допомоги державі-члену МАГАТЕ в сфері мирного використання атомної енергії.

2. Розробка, публікація та перегляд правил, рекомендацій МАГАТЕ

3. Підготовка проектів конвенцій та угод

4. Надання допомоги державам-членам у розробці власного атомного законодавства.

5. здійснення гарантій

6. Інформаційна діяльність (обмін науково-технічною інформацією про атомну енергетику)

7. координація діяльності міжнародних організацій в сфері мирного використання атомної енергетики.

У 2005 р. МАГАТЕ та її Генеральний директор Мухаммед аль-Барадей були нагороджені Нобелівською премією миру «за зусилля щодо попередження використання атомної енергії у військових цілях і забезпечення її застосування в мирних цілях в максимально безпечних умовах».

Гарантії МАГАТЕ

Одна із основних функцій МАГАТЕ полягає у застосуванні гарантій з метою забезпечення того, щоб ядерні матеріали та обладнання, які призначені для мирного використання не були використані для військових цілей. Це повноваження МАГАТЕ закріплено у ст.. 3 Статуту. Із набуттям чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. контроль МАГАТЕ поширюється на всю діяльністю членів цього Договору в сфері мирного використання атомної енергії. Договір є найбільш багато численним за кількістю учасників: до нього приєднались практично всі країни окрім Індії, Пакистану та Ізраїлю, і одна держава – Корея вирішила вийти із Договору.

Основне зобов’язання Договору 1968 р. полягає в тому, що ядерні держави не передають нікому ядерну зброю і не допомагають у їх створенні а неядерні держави не набувають і не створюють таку зброю або вибухові пристрої (ст.1)

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. є правовою основою не тільки обмеження ядерних озброєнь, але й встановлює базові умови використання ядерної енергії в мирних цілях для держав, що не володіють ядерною зброєю. Згідно зі ст. III Договору такі держави зобов'язані на основі спеціальних угод з Міжнародним агентством з атомної енергії прийняти гарантії цієї організації з метою перевірки виконання державою його зобов'язань, з тим щоб не допустити переключення ядерної енергії з мирного застосування на ядерну зброю.

Зазначені гарантії МАГАТЕ відносно ядерних проектів та заходів згідно зі ст. XII його Статуту включають:

• розгляд і затвердження Агентством планів створення установок і устаткування, реакторів;

• вимоги дотримання всіх заходів в галузі охорони здоров'я і безпеки, приписаних Агентством;

• подання звітів щодо вихідних і матеріалів, що розщеплюються, а також доповідей про хід робіт за проектом;

• затвердження способів обробки опромінених матеріалів, контроль над усіма розщеплюються і побічними матеріалами, включаючи вилучення надлишків цих матеріалів на зберігання Агентством;

• напрямок інспекцій з правом доступу в будь-який час у всі місця, до всіх даних і до всіх осіб, причетних до проекту, з метою перевірки дотримання умов угод про гарантії.

У разі недотримання або неприйняття вимагатися Агентством заходів з усунення порушень МАГАТЕ має право призупинити або припинити надання допомоги державі у здійсненні його ядерних проектів і забрати назад всі матеріали і обладнання, надані Агентством або яких-небудь його державою-членом для сприяння у здійсненні проекту, а також представити відповідну доповідь до Ради Безпеки ООН для прийняття останньою заходів згідно з його компетенції.

Угоди про застосування гарантій, що укладаються країнами, що не володіють ядерною зброєю, бувають двох типів.

1. Переважна кількість складають угоди про всеохоплюючі гарантії. Згідно з такими угодами держави - учасниці Договору про нерозповсюдження, не володіють ядерною зброєю, зобов'язуються прийняти гарантії МАГАТЕ щодо всіх матеріалів, що розщеплюються, що використовуються в усіх видах ядерної діяльності в межах всієї своєї території. Після того, як угода вступила в силу, розробляються Додаткові положення, які передбачають технічні та адміністративні процедури, з метою деталізації порядку застосування положень, викладених в угоді про гарантії.

В 2011 р. МАГАТЕ представило чергову доповідь про стан дотримання державами-членами гарантій МАГАТЕ. Вперше в історії незалежної України Агентство дало нашій державі найвищу ступінь гарантій («широкі гарантії), підтвердивши не тільки відсутність не задекларованих ядерних матеріалів і діяльність в нашій крані, але й також і те, що всі ядерні матеріали в Україні знаходяться в мирному використанні.

Основним засобом забезпечення гарантій є облік ядерного матеріалу, для цього держава створює та веде національну систему обліку та контролю. Заходи Агентства полягають у підтвердженні незмінності інформації, що міститься в обліку.

На основі облікових документів держава на регулярній основі надає Агентству звіти.

Окрім інформації про ядерний матеріал держава повинна також подати інформацію про конструкції ядерних установок.

Всеохоплююча система передбачає також проведення інспекцій на місцях.

На основі інформації, отриманої від держави, в результаті проведення діяльності на місцях, а також із інших доступних джерел, складається річний звіт про застосування гарантій на території держави, стосовно якої проводилась інспекція. Цей звіт виноситься на розгляд Ради управляючих. Рада приймає і затверджує річний звіт. Сумарний звіт подається на щорічну Генеральну конференцію МАГАТЕ.

2. Держави, що не беруть участі в Договорі про нерозповсюдження (Індія, Пакистан, Ізраїль), укладають особливі угоди, згідно з якими під гарантії поміщаються не всі, а лише спеціально відмічені в угодах ядерні, а також неядерні (важка вода, цирконієві трубки) матеріали, споруди, обладнання.

З метою посилення системи гарантій та контролю МАГАТЕ у сфері мирного використання ядерної енергії в 1997 р. Радою керуючих схвалений Типовий додатковий протокол до угоди (ям) між державою (ами) та Агентством про застосування гарантій. Підписавши цей протокол, держава значно розширює перелік матеріалів і об'єктів, що підлягають декларуванню Агентству, а також зміст інформації про них, включаючи всі дані про все ядерному паливному циклі, починаючи з уранових рудників і закінчуючи ядерними відходами. Одночасно значно розширюються права Агентства з контролю за об'єктами та перевірку інформації, включаючи негайний доступ інспекторів без попереднього повідомлення.

Навіщо був прийнятий Типовий додатковий протокол до Угоди?

Основним недоліком всеохоплюючої системи гарантій МАГАТЕ є те, що вона зосереджена тільки на заявленому ядерному матеріалі і на заявленій ядерній діяльності. Інструментів для перевірки того, що в державі відсутня незаявлена ядерна діяльність або незаявлені ядерні матеріали, всеохоплююча система гарантій практично не надавала. Таким чином, держава, яка бажала створити ядерну зброю мала можливість заявити лише про деякі елементи своєї атомної промисловості. Про діяльність, які вона, по зрозумілих причинах, звітувати не хотіла, вона могла про це мовчати. В Агентстві при цьому не було можливостей отримати достовірну інформацію. Даний недолік системи гарантій чітко проявився в результаті війни в Персидській затоці в 1991 р. В той час було встановлено, що Ірак, який є учасником Договору 1968 р. і мав угоди про всеохоплюючі гарантії з МАГАТЕ, протягом тривалого часу займався таємною діяльністю щодо створення ядерної зброї, яка не була виявлена засобами всеохоплюючих гарантій. За рішенням РБ ООН весь потенціал Іраку в сфері ядерної зброї був знищений під наглядом Комісії ООН (ЮНСКОМ) і МАГАТЕ.

Тому Типовий Договір в першу чергу передбачав широкий спектр заходів щодо виявлення незаявленої діяльності.

Держави, котрі володіють ядерною зброєю, мають право укладати з МАГАТЕ угоди, згідно з якими держава в добровільному порядку пропонує МАГАТЕ окремі (або всі) цивільні ядерні об'єкти, з яких МАГАТЕ вибирає, які підлягають застосуванню гарантій. Агентство має право вибрати з Списку будь-які кількість установок. На практиці діяльність Агентства щодо застосування гарантій в ядерних державах обмежується невеликою кількістю ядерних установок з огляду на скромні фінансові можливості МАГАТЕ.

Гарантії МАГАТЕ в США.

США були одні із перших держав. Які почали застосовувати гарантії МАГАТЕ. Ще на початку 60-х США добровільно поставили під гарантії деяку кількість своїх ядерних установок. У 1980 р. США ратифікували угоду про добровільне надання під гарантії всі ядерні матеріали, ядерну діяльність та установки, за винятком тих, які безпосередньо пов’язані з національною безпекою США.

Додатковий протокол США ввели в дію останніми із ядерних держав (2009 р.). Додатковий протокол практично копія Типового додаткового протоколу. В ньому ідентичні всі статті крім 1. В цю першу статтю США внесли положення , що надає їм самим виключне право на вирішення питання щодо доцільності застосування всіх інших положень Додаткового протоколу. В ст.. 1 зазначено, що США будуть застосовувати і дозволяти Агентству застосовувати положення ДП у всіх випадках, поки це відповідає безпеці та їх національним інтересам. Таким чином, формально США взяли на себе рівно стільки ж зобов’язань, скільки берет на себе за ДП всі неядерні держави, однак на практиці залишили за собою право застосовувати ДП рівно тоді, коли захочуть.

Ще одним фактором, що понижує цінність ДП США є те, що в жодній статті не має посилання на співробітництво з неядерними державами як це передбачено в протоколах всіх інших ядерних держав. Виходить, що навіть застосовуючи свій ДП не роблять вклад в режим непоширення, що є першочерговим завданням ДП – виявляти незаявлену діяльність в неядерних державах.

Гарантії МАГАТЕ в Англії

Перші роботи в атомній сфері Англія вела ще до закінчення Другої світової війни. Дані роботи передбачали широке англо-американське співробітництво в атомній сфері. Однак літом 1946 р. в США був прийнятий закон Макмагона, який встановив заборону на передачу атомної інформації будь-кому. В цих умовах Англії довелось самостійно створювати бомбу, яку вони успішно випробували 3 жовтня 1952 р. на островах Монте-Белло в Індійському океані, наданих Австралією для цієї цілі Англією. Таким чином Англія стала третьою атомною державою.

В 1978 р. Англія ратифікувала Угоду про добровільне надання під гарантії. Як і Угода з США, дана угода поширюється на весь ядерний матеріал, ядерну діяльність та установки, за виключенням тих. Які безпосередньо пов’язані з національною безпекою.

Важливим фактором, який впливав на зміст Угоди Англії було її членство в Євроатомі.

Додатковий протокол Англія ввела в дію у 2004 р. Важливою його особливістю є те, що він трьохсторонній. Третьою стороною виступає Євроатом. Це випливає із того, що сама Угода про добровільне надання під гарантії є також трьохсторонньою. В багатьох статтях Англія розділяє свої повноваження з Євроатомом. Таке розділення повноважень має місце в сфері:

• надання інформації

• в певних випадках інспектори МАГАТЕ можуть супроводжуватись не тільки представниками Великобританії, але й представниками Євроаому;

• у випадку інформуванням Агентством, проведення консультацій, роз’яснень або уточнень Євроатом, в залежності від конкретної статті може або зобов’язаний брати участь.

Гарантії МАГАТЕ у Франції

Остаточне рішення про створення ядерної зброї Франція прийняла в кінці 1956 р. після Суецької кризи. Перще ядерне випробовування Франція провела в Сахарі в 1960 р., ставши тим самим четвертою атомною державою. У 1981 р. Франція ратифікувала Угоду про добровільне надання під гарантії. На відміну від інших угод ядерних держав, дана Угода поширюється тільки на ядерний матеріал, заявлений для цієї цілі Францією. Євроатом виступає в Угоді також третьою стороною як і в ситуації з Великобританією.

Відповідальною організацією Франції за політику в сфері гарантій і за реалізацію гарантійних зобов’язань є Комісія з атомної енергії та альтернативних джерел енергії.

Додатковий протокол Франція підписала у 1988 р. , а вступив в силу у 2004 р. Франція зобов’язалась звітувати про співробітництво з неядерними країнами. На відміну від ДП США та Росії в ДП Франції відсутнє положення, яке б дозоляло у виняткових випадках на власний розсуд не виконувати ДП. ДП також є трьохстороннім за участю Євро атома.

Гарантії МАГАТЕ в Китаї

Першу ядерну зброю Китай випробував у 1964 р.

Угода про добровільне надання під гарантії набрала чинності в 1989 р. Об’єктом застосування гарантій є весь ядерний матеріал, , що знаходиться на установках, вибраних МАГАТЕ із Списку, наданого Китаєм.

Додатковий протокол ратифікував у 2002 р. Відмінною рисою від інших протоколів ядерних держав, що інформація надається Агентству Китаєм лише на конкретний запит МАГАТЕ.

Повністю в китайському ДП відсутні статті, що стосуються додаткової інформації про експлуатаційну діяльність на установках, опис кожної будівлі на кожній площадці, а також про місця знаходження вихідного матеріалу. При цьому в статтях, що стосуються експорту та імпорту вихідного ядерного матеріалу не вказується про неядерне призначення такого матеріалу.

Гарантії МАГАТЕ в СРСР та Росії.