Тема 10. Правове регулювання перевезення, зберігання та розпорядження товарами, що знаходяться під митним контролем

10.1. Порядок і умови перевезення товарів між митницями

Питання порядку та умов перевезення товарів регулюються ст. 81—99 Митного кодексу України, ст. 15—-102 Закону України «Про Єдиний митний та­риф» та конкретизуються митними відомчими нор­мативними актами (наказами, інструкціями).

Перевезення — це один із видів митних режимів. Як зазначалося раніше, митний режим є одним із важ­ливих інститутів митного права, який визначає поря­док переміщення товарів через митний кордон та по митній території держави. У цілому митний режим характеризують як сукупність положень, які визна­чають правовий статус товару і транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення,.

Ст. 15 Закону України «Про Єдиний митний тариф» визначає такі митні режими для товару та транспорт­них засобів:

1) випуск для вільного використання;

2) реімпорт;

3) реекспорт;

4) транзит;

5) митний ліцензійний склад;

6) магазин безмитної торгівлі;

7) переробка на митній території;

8) переробка під митним контролем;

9) тимчасове ввезення (вивезення);

10) вільна економічна зона;

11) переробка поза межами митної території;

12)експорт;

13) імпорт;

14) знищення;

15) відмова на користь держави.

Треба враховувати право власника товару на вибір та зміну митного режиму в будь-який час. В цій лекції будуть розглянуті в основному аспекти переміщення товарів і транспортних засобів між митницями. Положення ці конкретизуються в наказах Держ-миткомітету від 27 вересня 1993 р. «Про порядок митного оформ­лення перевезень товарів та предметів між митницями», від 6 бе­резня 1995 р. «Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП» та іншими наказами.

Відповідно до ст. 81 МК України товари, щодо яких митне оформлення не завершено, в тому числі й ті, що переміщуються транзитом через митну територію України, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу під відповідальністю підприємства чи особи, яка прийняла товари для перевезення. Витрати на такі пе­ревезення відшкодовуються в порядку, передбаченому законо­давством України, а фактично всі ці питання вирішує власник то­вару, перекладаючи їх на ціну товару.

Держмитслужба встановила, що вантажі під митним контро­лем перевозяться між митницями під митним забезпеченням (пломби, печатки, інше) (3 євро за 1 пломбу — така вартість встановлена у вересні 1999 p.).

Митниці відправлення встановлюють термін доставления вантажу до митниці призначення, виходячи із 80 км за добу. Фактично враховуються можливості наявного транспортного засобу. При відправленні вантажу на митницю призначення мит­ниця, яка відправляє вантаж, складає провізну відомість. її рек­візити:

• найменування митниці відправлення;

• місце призначення;

• кому видана відомість;

• митниця призначення;

• термін доставки;

• вага вантажу;

• кількість місць; « назва вантажу;

• вартість;

• номери супровідних документів;

• номери товарно-транспортних накладних;

• митне забезпечення;

• зобов'язання та підпис перевізника.

Все це завіряється штампом «Під митним контролем» та осо­бистою номерною печаткою інспектора митниці. Провізні відо­мості складаються в 3-х примірниках:

1-й електронною поштою направляється в митницю призна­чення;

2-й видається перевізнику на руки;

3-й залишається на контролі у митниці відправлення.

Перевізник зобов'язаний у зазначений термін доставити ван­таж до митниці призначення. Несвоєчасність доставления без об'єктивних причин розглядається як порушення митних правил згідно зі ст. 109 МК України.

Після доставления вантажу інспектор митниці призначення робить запис у провізній відомості «Вантаж прибув», засвідчує особистою номерною печаткою і дану провізну відомість відправ­ляє електронною поштою на митницю призначення, робить від­повідні записи в журналі реєстрації провізних документів.

Митниця відправлення після отримання першого примірника провізної відомості робить відмітки в журналі провізних відомо­стей і знімає даний вантаж з контролю.

У правовому відношенні відбувається процес передачі прав митного контролю та оформлення товару від однієї митниці до

другої.

Треба мати на увазі різні часові моменти початку режиму переве­зення між митницями: в одному випадку власник товару з самого по­чатку заявляє про транзит товару (до іншої митниці або держави); в іншому — власник змінює режим (на прикордонну митницю, потім на митний ліцензійний склад, потім переробку товару, потім перевезення в іншу митницю, потім перевезення в іншу державу тощо).

Правове регулювання питань, що виникають, передбачає їх чітке визначення і вирішення відповідно до ситуації, яка склала­ся. Зокрема, чистий транзит передбачає звільнення від стягнен­ня митних платежів і податків, від застосування до товарів захо­дів економічної політики на прикордонній митниці.

Треба мати на увазі, що Уряд має право впливати на режим транзиту шляхом його заборони як відповідного заходу на дис­кримінаційну політику іноземної держави або союзу держав.

Транзит або переміщення товарів здійснюється за встановле­ними маршрутами для визначених підакцизних товарів і за будь-якими маршрутами для інших. Митниця відправлення встанов­лює термін доставки (2000 км за 1 місяць). Право митниці — взя­ти товар до супроводження митною вартою, щоб його не «пото­пили» в державі.

На вантажі, що вивозяться з України, додатково заповнюється аркуш ВМД, який разом з іншими товаросупровідними документа­ми прямує до пункту пропуску на кордоні, де вилучається митни­цею, яка здійснює випуск вантажу за межі митної території України. У графі Д робиться запис «Направляється на... митницю для пропуску за межі території України», проставляється штамп «Під митним кон­тролем» та особиста номерна печатка інспектора митниці

Митниця призначення при надходженні вантажу вилучає да­ний примірник ВМД, записує в журналі обліку та інформує мит­ницю відправлення про фактичне вивезення за межі України оформленого нею товару.

Впускна митниця оформлює ВМД на транзит. Вантаж разом із примірником даної ВМД після запису у графі Д відправляється у випускну митницю. Випускна митниця при надходженні вантажу даний примірник ВМД вилучає, дані про вантаж заносяться в жур­нал реєстрації, а вилучений примірник ВМД з відміткою «Вантаж прибув» завіряється печаткою інспектора і відправляється пош­тою у митницю відправлення.

Митниця призначення також у день випуску вантажу за межі митної території України письмово інформує по оперативних ка­налах зв'язку (факс, електронна пошта) митницю відправлення про перевезення вантажу за вказаними номерами ВМД.

Якщо вартість вантажу менша 100 дол. США і декларація на транзит не оформлюється, то контроль за доставлениям вантажу здійснюється за провізними відомостями.

Контроль за виконанням обов'язків перевізника здійснює мит­ниця відправлення. При непідтвердженні у встановлені строки митницею призначення надходження вантажу митниця відправ­лення письмово інформує про це митницю призначення і прово­дить розслідування причин недоставлення вантажу та вирішення питання про притягнення винних до відповідальності.

Якщо вантаж перевозиться по «операції МДП» із застосуванням книжки МДП — провізна відомость не виписується. Порядок за­мовлення книжки МДП окремий. CARNET TIR (Конвенція МДП 1975 р.) — Міжнародні Транспортні Перевезення — вимагає наяв­ності ліцензії на здійснення таких перевезень. АСМАП — Асоціа­ція міжнародних автомобільних перевезень — видає організаціям книжки МДП за відповідну плату і контролює їх роботу. Транзитні вантажі звільняються від сплати ввізних мит, податків і зборів.

Книжка МДП дійсна для виконання одного перевезення в од­ну сторону.

CARNET TIR — являє собою книжку з жовтими і відривними білими № 1 і зеленими № 2 аркушами. Перший жовтий аркуш оформляється з початку перевезення і залишається в книжці МДП до кінця, заповнюється власником книжки. Відривні арку­ші 1 і 2 (непарні білі і парні зелені) з 1 по 15 графу також запов­нюються власником книжки.

Відповідно до положень Конвенції МДП інспектор здійснює реєстрацію книжки МДП в журналі обліку CARNET TIR, а відір­вані аркуші підшиває в окремій папці.

Відривні корінці № 2 зеленого кольору у відповідну митницю направляє інспектор випускної митниці.

Порядок заповнення титульної сторінки книжки МДП визна­чено наказом Держмиткомітету від б березня 1995 р. «Про по­рядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням про­цедури МДП». Як правило, такий транспортний засіб доглядаєть­ся тільки зовні, щоб не було пошкоджено тенту та накладеного митного забезпечення.

Закон встановлює дві умови переміщення товару під тран­зитом:

1) товари повинні залишатися в незмінному стані (крім змін природного зносу або збитку при нормальних умовах транспор­тування);

2) їх не можна використовувати ні в яких цілях, крім тран­зиту.

Якщо митний орган має підстави для підозрювання перевізни­ка у тому, що він не гарантує цих вимог, то митний орган допус­кає вантаж до транзиту тільки після перевірки транспортного за­собу при умові перевезення з митним супроводженням або виконання перевезення митним перевізником. Витрати на пере­оснащення транспортного засобу та інші несе перевізник (влас­ник), і держава їх не відшкодовує. Якщо умови транзиту поруше­но, перевізник повинен сплатити штраф у розмірі таких митних платежів, за яких би товар був випущений у вільний оборот. Мит­ні платежі та збори не сплачуються, якщо при транзиті товар знищено внаслідок аварії, дії непереборної сили.

Ст. 82 МК України чітко регламентує права та обов'язки пере­візника, у тому числі й після аварії. Він повинен негайно повід­омити про це митний орган, що розташований найближче до місця аварії. Всі витрати несе перевізник.