13.2. Поняття контрабанди та відповідальність за її здійснення

Митний кодекс України та ст. 70 Кримінального кодек­су України визначають контрабанду як переміщення товарів, ва­люти, цінностей та інших предметів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмі­рах або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних і культурних ціннос­тей, наркотичних засобів, отруйних речовин, зброї. Караються такі діяння відповідно до кримінального законодавства позбавленням волі на строк від 3 до 10 років з конфіскацією майна.

Об'єктом контрабанди є суспільні відносини в галузі митної справи, інтереси держави, яким причиняється шкода злочинними діями.

Із суб'єктивної сторони контрабанда передбачає наявність пря­мого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення зазначених предметів через митний кордон і бажає їх вивезення (ввезення) з порушенням встановлених правил.

Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16 років.

Контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон.

Незаконним визнається і таке переміщення товарів або інших цінностей через митний кордон, яке здійснювалося поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митниці або поза ча­сом здійснення митного оформлення, чи здійснення підготовчих дій до такого порушення, а також з приховуванням від митного контролю таких предметів.

Контрабанда кваліфікується за ознакою великих розмірів у випадку переміщення через митний кордон предметів контрабан­ди, вартість яких становить 200 і більше офіційно встановлених розмірів мінімальної заробітної плати. Визначення цін предметів робить експерт.

Незаконне переміщення товарів, транспортних засобів і пред­метів, вчинене при відсутності всіх, передбачених ст. 70 ККУ ознак, тягне адміністративну відповідальність.

Раніше підкреслювалось, що зовнішньою ознакою контрабан­ди є незаконне переміщення предметів через митний кордон. Але правовою сутністю цього діяння є порушення встановленого дер­жавою порядку переміщення таких предметів, причинения шкоди економічним інтересам держави, бо внаслідок таких діянь вона не отримує відповідні митні платежі, митні збори, не може конт­ролювати і регулювати економічні процеси.

Разом з тим, треба зрозуміти, що формальні ознаки складу злочину ще не точно віддзеркалюють його сутність, ступінь соці­альної загрози. Мабуть, виходячи із цього, законодавець робить відступ від своїх принципів і дублює склад злочину як у Кримі­нальному кодексі, так і у Митному.

Можна зрозуміти таке становище як тимчасове, викликане різ­ними змінами в суспільних відносинах, які ще не знайшли зако­нодавчого відображення. Ми маємо застарілі Кримінальний і Митний кодекси. А сам злочин у роки створення суверенної Ук­раїни набув іншої сутності, особливо зважаючи на розміри вар­тості предметів, що переміщуються. Хто міг думати в часи на­писання цих кодексів, що валюта з'явиться майже у кожного громадянина, і тому необхідно буде вводити кваліфікаційну оз­наку —розмір, щоб відрізнити злочин від правопорушення.

Організованою групою осіб для заняття контрабандою визна­ється двоє чи більше осіб, які спеціально об'єдналися з метою спільного і неодноразового переміщення через митний кордон товарів і предметів. Ця ознака вважається наявною, якщо існує певна стійкість групи і її учасники діють як співвиконавці злочи­ну. Навмисне приховування предметів від митного контролю, вчинене всіма членами групи, тягне за собою однакову відпові­дальність для кожного.

Заслуговує на увагу те, що для визначення предметом контра­банди зброї необхідно мати висновок експерта, і якщо не виста­чає комплектуючих, то це не є зброя. (Існують такі маленькі хит­рощі, як розукомплектування, розділення на частини і ввезення частинами в різний час.) Ввезення розукомплектованої зброї (яку без проблем можна зібрати за межами митної території України) кваліфікується вже по-іншому і не містить складу злочину.

Цю недосконалість закону активно використовують при пере­везенні автозасобів, щоб уникнути сплати надто великих митних платежів та інших видів податків. За декілька метрів від кордону автомобіль розукомплектовують і перевозять окремо як комплек­туючі частини (кузов, двигун, колеса, шасі), розмір митних пла­тежів за які значно менший, ніж за цілий автомобіль. Потім на території України через декілька метрів від зони митного конт­ролю в іншій автомайстерні автомобіль збирають. Залишається питання оформлення автомобіля в органах ДАІ, але спеціалісти і тут досягають поставленої мети.

Важливою проблемою боротьби з контрабандою в сучасних умовах є така обставина: митники виявляють майже всі факти, по­рушують справу про порушення митних правил, ведуть дізнання, а потім передають в органи державної безпеки. Незацікавленість у кі­нцевому результаті впливає на якість проведення невідкладних слі­дчих дій: огляд місця події, огляд предметів контрабанди та транс­портних засобів, які для цього використовувались, юридична грамотність написання процесуальних документів тощо.

Існують численні факти «потоплення» справ про контрабанду з різних причин. Інколи мають місце факти, коли по порушених митними органами справах про контрабанду не конфісковується предмет контрабанди. Тобто під виглядом деяких упущень в оформленні документів дізнання справа не тільки не кваліфіку­ється як злочин, а навіть і як порушення митних правил, що су­перечить простій логіці. Як наслідок, держава не отримує значну кількість коштів за конфіскат і за штрафи.

Заслуговує окремої уваги також положення ст. 15 КпАПУ, яке передбачає, що військовослужбовці і призвані на збори вій­ськовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть адмінвідповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил полювання та охорони водних ресурсів, митних правил — на загальних заса­дах. До зазначених осіб не може бути застосовано штраф, ви­правні роботи і адміністративний арешт. Таким чином, ця кате­горія правопорушників фактично уникає відповідальності за митні правопорушення, окрім конфіскації предметів порушення митних правил.

Начальник митниці може передавати матеріали про правопо­рушення такими особами в їх відомства для вирішення питання притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.