Висновки

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Грузія – порівняно невелика країна Закавказзя, яка має широкий вихід до Чорного моря. Географічне положення країни не дуже сприятливе, але поліпшується за рахунок приморського її положення та розміщення на шляхах транспортування нафти з басейну Каспійського моря до Європи.

2. Грузія здебільшого гірська країна і вирізняється своєрідністю рельєфу. Рельєф дуже різноманітний, тому що включає в себе як гори, височини, низовини, річки, так і печери, льодовики, що є досить складними та водночас цікавими для вивчення. Клімат Грузії перехідний від субтропічного до помірного: на заході теплий, вологий субтропічний, на сході – сухий. Країна багата на водні ресурси. Через її територію протікає багато річок. Багато з них бере початок високо в горах Великого Кавказу. Грузія володіє незначними по родючості земельними ресурсами. Грунти на заході Грузії – червоноземні і жовтоземні (найпридатніші для вирощування субтропічних культур. Рослинні та тваринні ресурси досить різноманітні, тому що більше 37 % усієї території Грузії зайняті лісами. У лісах також проживають представники тваринного світу. Основними мінеральними ресурсами є марганцеві руди, кам’яне вугілля, нафта, поліметалеві, сурм’яно-миш’якові, мідні руди, будівельні матеріали (мармур, сланці, туфи, глини). Багато мінеральних і термальних джерел. Всесвітньо відомою є мінеральна вода «Боржомі». Країна здатна забезпечити свої потреби у сировині, але не у повному обсязі, хоча запаси мінеральних руд значні. Майбутнє всього рекреаційного комплексу країни залежить від вирішення не тільки економічних проблем, але й міжетнічних конфліктів.

3. Кількість жителів Грузії постійно зменшується. Основне населення грузини, але також проживають і інші етнічні меншини. Демографічне становище в Грузії є надзвичайно гострим. Зменшується група молодого віку і зростає частка населення пенсійного віку. Ці процеси особливо проявили себе серед етнічних грузинів. У 2008 р. загальна чисельність трудових ресурсів в Грузії становила 54 % населення країни, при цьому рівень безробіття склав 13, 6 %. Освіта в Грузії має давні традиції. Середньовічні монастирі й академії були важливими вогнищами освіти й зберігали національну спадщину навіть у часи іноземного гніту. Грузія багатонаціональна держава. У Грузії в більшості своїй проживають тільки кавказці, а також в ній представлені чотири великі мовні сім'ї − кавказька, індоєвропейська, алтайська і семіто-хамітська. У релігійному відношенні населення Грузії дуже неоднорідне. Більшість етнічних грузинів належать до грузинської православної церкви, гілки православного християнства. Урбанізація регіону пов'язана з рівнем економічного розвитку країн, відмінностями у природних, соціально-економічних, історичних умовах. У країнах Закавказзя переважає міське населення. У 2009 р.Грузія ввійшла в першу десятку країн за числом громадян-біженців і вийшла на перше місце за темпами росту цього показника.

4. Грузія мала бурхливий історичний розвиток. Кордони країни часто змінювались і тим самим впливали на формування території та розвиток господарства. Численні племена, які населяли Грузію, залишали слід в історії республіки. Таким чином Грузія має свою особливу культуру, традиції, способи господарювання. Перебування у складі СРСР вплинуло на політичний розвиток країни. Здобувши незалежність, Грузія зіткнулася з незначними проблемами, стовреними на її території радянською владою. Згодом республіка досягла стабільного економічного і політичного розвитку і зайняла відповідне місце на світовій арені.

5. Грузія – незалежна, єдина і неподільна держава. У відповідності з Конституцією формою політичного устрою грузинської держави є демократична республіка. Діє Конституція  від 24 серпня 1995 року, з поправками від 6 лютого 2004 р., 17 лютого 2005 р.,  10 січня 2007 р.

6. З часупроголошення незалежності Грузії вдалося досягти істотної інтенсифікації розвитку всіх областей економіки, економіка стала стійкішою, істотно підвищився рівень життя. Можна також виділити 2 основних негативних особливості розвитку Грузії: деградація аграрного сектору і високий рівень безробіття. Дія у Грузії форс-мажорного періоду, що мав місце у період з серпня по вересень 2008 р. у зв’язку з військовим конфліктом з РФ та подальший вплив на грузинську економіку світової фінансової кризи, у підсумку призвели до суттєвого зменшення запланованих показників зовнішньої торгівлі, призупинення окремих масштабних інвестиційних проектів, а також одночасного суттєвого зниження темпів розвитку окремих галузей грузинської економіки, таких як, будівництво, транспорт, туризм, виробництво, банківська сфера та ін. Проте, навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, що вплинули на соціально-економічний розвиток Грузії, грузинська економіка та її фінансово-банківський сектор спромоглися зберегти свою власну стійкість.

7. Харчова промисловість є однією з найрозвиненіших галузей Грузії. У ній питому вагу займає виробництво вина (Кахетія, Картлі), чаю, тютюну, консерв (біля узбережжя Чорного моря). Це перспективна галузь економіки, в яку вкладають кошти закордонні інвестори. Грузія має значну енергетичну базу, проте саме паливна промисловість розвинена недостатньо у зв’язку з незначними запасами країни кам’яним вугіллям, що катастрофічно зменшуються з кожним роком. В основному електроенергетика представлена в основному гідроелектростанціями (Інгурі ГЕС, ЗАГЕС, Ріоні ГЕС) і тепловими електростанціями (Тбіліська, Ткварчельська). Що ж до металургійної промисловості Грузії, то вона є досить розвиненою. Проте власні запаси сировини для чорної і кольорової металургії не здатні сьогодні забезпечити промислові потреби виробництва повністю, тому країна імпортує необхідну сировину переважно із сусідніх держав. Транспортне машинобудування (електровози, вантажні автомобілі, морські катери) відіграють чи не останню роль в економіці держави. Найрозвиненішими галузями машинобудування в країні є авто-, електровозо, авіа-, верстатобудування та суднобудування. Хімічна промисловість Грузії розвинена слабо. Країна змушена імпортувати майже всю потрібну продукцію галузі з-за кордону. Легка промисловість також недостатньо розвинена в державі. Цьому сприяють здебільшого економічні і технічні (застаріле обладнання) фактори. В Грузії є досить сильна база для розвитку промисловості, зокрема текстильної. Сьогодні ж основними галузями є: шовкова, вовняна, бавовняна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Тбілісі, Кутаїсі, Батумі, Горі).

8. Основною культурою Грузії є виноград, з якого виготовляють високоякісне вино. А також особливе місце займають культури вологих субтропіків, а головне - чай. Тваринництво не відрізняється великими масштабами виробництва. Велика рогата худоба найбільш широко розповсюджена в Західній Грузії. Розведення овець – найбільш поширена на Східній Грузії.

9. Освітній комплекс Грузії є досить розвиненим. Уже в середні віки в країні процвітали філософія та історіографія, теологія та право, поезія та мистецтво, архітектура, астрономія, географія та інші галузі знань. На даний момент не менш популярними серед студентів є менеджмент, маркетинг і ін. Незважаючи на складні історичні умови розвитку Грузія змогла зберегти свою культуру. Грузинська земля надзвичайно багата талантами. Країна відома своїм багатоголосним співом і мелодійними піснями. Заслужене визнання отримали грузинські фільми. Завдяки різноманіттю музеїв та кількості експонатів Грузія впевнено розказує свою історію, представляє культуру і традиції свого народу. Добре відомі у світі і грузинські бібліотеки, кількість яких в країні є досить значною. Грузія одна з найпривабливіших країн для туристів. Культурна спадщина є однією з головних умов розвитку туризму в Грузії. Транспорт Грузії є досить розвиненим, щоб задовольнити як внутрішні, так і зовнішні потреби населення в перевезенні. Крім того, географічне положення Грузії, що знаходиться на перетині кількох економічних регіонів, наділяє її, як транзитну країну, унікальними конкурентними перевагами.

10. Зовнішньоекономічна діяльність Грузії на сучасному етапі відчуває значну залежність від стабільності внутрішніх та зовнішніх політичних відносин, а зокрема відносин з Росією. Проблемами Грузії зокрема можна вважати зменшення експорту важливих товарів до Росії, погіршення інвестиційного клімату країни, а також збільшення державного боргу. Основними партнерами Грузії залишаються країни СНД, незважаючи на вихід з організації. Республіка намагається налагодити співробітництво з США та країнами ЄС. Давні політичні, культурні та економічні зв’язки існують між Грузією та Україною. Значення цих відносин збільшується з розвитком незалежності обох країн. Стратегічно важливим є співробітництво в паливно-енергетисній сфері та інвестиційне співробітництво. Грузія для України, як і Україна для Грузії є важливим торгівельним партнером.

11. Грузія сьогодні у зовнішній політиці орієнтується на держави Європейського Союзу. Основними стратегічними партнерами країни залишаються Азербайджан, Вірменія, Іран, Туреччина та Україна, з якими ще у 1990-х роках підписала договір про дружбу і співробітництво, а також Німеччина і США, з якими встановила відносини особливого партнерства.

12. На території Грузії сформувалися історичні провінції, що відрізняються природними умовами, особливостями історичного розвитку, господарською спеціалізацією, рівнем життя населення. Ці провінції існували багато століть як усередині єдиної Грузинської держави, так й у вигляді окремих угруповань на різних етапах історичного розвитку.