Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки України.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
467.86 Кб
Скачать

Розділ іі. Умови і фактори розвитку Грузії.

2.1. Природно-ресурсний потенціал країни.

2.1.1. Особливості рельєфу

Рельєф Грузії дуже|дуже| складний. Висота|підняття| над рівнем моря коливається|вагаються| від 0 поблизу берега Чорного моря до 5,068 м|м-коду| на вершині гори Шхара. Основні орографічні елементи – Великий Кавказький хребет, міжгірські низовини, |Гори Малого Кавказу і Південно-Кавказьке вулканічне нагір'я [9].

Слід зазначити, що Грузія переважно| гірська|гірнича| країна, більше 80 %|процент| її території займають|позичають| гори (височини |до 600 м – 31 % її |м-ко|пози|території, від 600 до 800 м|м-кодів| – 44 %|процент|, більше 1500 м|м-коду| – 25 %)|проце. По характеру рельєфу виділяються три великі геоморфологічних| райони:

1) на Сході країни підноситься гірська система Великого Кавказу (Кавкасіоні). В його центральній частині розташовані височини, які перевищують 4500 м. Серед них знаходиться найвища точка Грузії– г. Шхара (5201 м), а також Джингітау (5049 м), Казбек (5047 м). Перевали тут знаходяться на висоті 2400-3000 м. Вершини Великого Кавказу вкриті вічними снігами. Кавказ відноситься до молодих складчастих систем (тобто тектонічні процеси тут ще не закінчені).

У вододільній частині Центрального Кавказу знаходяться відомі перевали  Хрестовий (2384  м) і Мамісонський (2829  м). Через Кавказький хребет до Грузії раніше вела Військово-Грузинська дорога (закрита в 2006 р.). Ще два шляхи до Грузії з півночі: по узбережжю Чорного моря і через Рокський тунель по Транскавказькій магістралі через неврегульованість грузино-абхазького і грузино-осетинського конфліктів для кращих комунікацій між Росією і Грузією практично не використовуються.

Для високогірної частини Кавказу характерні льодовики, на заході – карстові явища, а на сході – молоді вулканічні форми.

Всього в Грузії понад 600 льодовиків, які займають площу 520 км2. Найбільші льодовики розташовані в Сванетії (Лекзірі, Цанері, Твібєрі, Чалааті, Адиши) і Рачє (Зонхіто, Кіртішо та інші). Найнижче спускаються льодовики Лекзірі і Чалааті.

2) на Півдні країни простягаються гірські пасма і високі плато Південно-Кавказького нагір’я. Його складовою частиною на півночі є складчасті хребти Малого Кавказу, а на півдні – вулканічні плато, багато потухлих вулканів і заповнені лавою котловини Джавахетського нагір’я.

В геологічному відношенні Грузія – досить молода країна, що підтверджується наявністю вогнищ підвищеної сейсмічності в деяких районах Кавказу.

3) між гірськими масивами, від берегів Чорного моря на заході до Алазанської долини на сході, простягаються міжгірські низовини. Серед них Колхідська незмінність, вкрита потужним пластом річкових відкладів, чорноморське узбережжя, яке простягнулося більше ніж на 300 км. За Сурамським хребтом лежить східне крило міжгірських низовин Грузії – Куринська, Алазанська, Нижньо-Картлійська низовини [65, 188-189].

У високогірній смузі країни яскраво виражені|виказувати| гірничо-ерозійні|ерозія| і нівальні| форми рельєфу, в створенні|створінні| яких головну|чільну| роль зіграли льодовики.

Що ж до річкової мережі|сіть| Грузії, то слід сказати, що вона розвинена нерівномірно|нерівномірний| і належить двом басейнам — Чорноморському і Каспійському. Майже весь стік Каспійського басейну виноситься річкою|рікою| Кура, на якій| розташоване|схильне| Мінгечаурське водосховище. Річки|ріки| Чорноморського басейну (Західна Грузія) не утворюють єдиної системи, впадаючи|поринати| в море самостійно. До найбільших річок|рік| Грузії відносять  Тергі (623 км), Чорохі (438 км), Алазані (351 км), Ріоні (327 км), Торі (320 км), Енгурі (213 км).

До найбільших озер Грузії відносять Паравані (37,5 км2|), Карцахі (26,3 км2|), Паліастомі (18,2 км2|), Табацкурі (14,2 км2|), Ханчалі (13,3 км2|), Джандарі (10,6 км2|).

В Грузії також знаходиться|перебуває| мальовничий водоспад|водоспад| на річці|ріці| Аапсте біля|в| села Хабю, а також водоспади| Руфабго, Вікторія, Тетріцкаро, Шепіт, Вулкан Малий Хорісар, Гегський водоспад|водоспад| в Абхазії. 

У цій країні розташована |перебуває| найглибша (1370 м|м-кодів|) на території колишнього СРСР печера-прірва|безодня| Снігова|сніжна| на Бзибському хребті. Широко відома печера Новоафонська в Абхазії, яка є| однією з найдовших (3285 м|м-кодів|) і найбільших за площею (49 565 м2|) печерою у Євразії. Всього ж на хребтах Великого Кавказу виявлено|установлений| близько 500 печер. Також відомі такі печери як Московська, Піонерська, Графський Провал, Форелева, Богумінська, Ахтіарська, Ювілейна[76].

Можна зробити висновки, що Грузія здебільшого гірська країна і вирізняється своєрідністю рельєфу. Найвищими вершинами Грузії є гора Шхара, г. Казбек, г. Шота Руставелі, г. Ушба та інші. Найбільшими річками є Тергі (623 км), Чорохі, Алазані, Ріоні. Країна має також має вихід до Чорного моря. Рельєф дуже різноманітний, тому що включає в себе як гори, височини, низовини, річки, так і печери, льодовики, що є досить складними та водночас цікавими для вивчення.