Зовнішньоторговельний оборот Грузії з країнами світу у 2008-2009рр. (за даними Департаменту статистики Грузії)*

Товарообіг товарами і послугами (млн дол. США)	2008	2009	2009 / 2008, %
Товарообіг	7800,62	5513,28	70,68
Експорт (іноземний)	6304,56	4378,33	69,45
Імпорт (грузинський експорт)	1496,06	1134,95	75,86
Сальдо	-4808,5	-3243,38	67,45

* грузинська статистика враховує лише торгівлю товарами

За даними департаменту статистики Грузії, в 2009 р. товарообіг Грузії з країнами ЄС склав 29 % від загального товарообігу Грузії і становив 1,6 млрд. дол. США (скорочення – 26 %), з яких на грузинський експорт приходилося 237,6 млн дол.. США (скорочення – 29 %), або 21, 3 % від загального експорту Грузії; на імпорт з ЄС –1,3 млрд. дол. США (скорочення – 25,5 %), або 29,6 % від загального імпорту до Грузії. 

Товарообіг Грузії з країнами СНД склав 30,9 % проти 32,6 % у 2008 р. від загального товарообігу Грузії і становив 1,7 млрд. дол. США (скорочення – 34 %), з яких на грузинський експорт приходилося 417 млн дол. США (скорочення – 23 %), або 36,7 % від загального експорту Грузії; на імпорт з країн СНД –1,3 млрд. дол. США (скорочення – 37 %), або 29,6 % від загального імпорту до Грузії. 

За даними департаменту, негативний торговельний баланс у 2009 р. Грузія мала з 101 партнером проти 109 у 2008 р. Торговельний дефіцит склав 3,4 млрд. дол. США проти 5 млрд. дол. США у 2008 р. 

Позитивний торговельний баланс Грузія мала з 30 країнами проти 21 у 2008 р. Позитивне сальдо склало 191,3 млн дол. США проти 227,5 млн дол. США у 2008 р. 

У 2009 р. в першу п'ятірку експортної продукції Грузії входили: 

• феросплави

• золото

• легкові автомобілі

• горіхи

• лом чорних металів.

 На цю п'ятірку припадало 557,9 млн дол. США, або 48 % загального експорту Грузії. 

В першу п'ятірку імпортованої продукції входили: 

• нафта і нафтопродукти

• автомобілі

• лікарські препарати

• газ і пшениця.  

На частку цієї групи припадало 1,2 млрд. дол. США, або 27,3 % загального імпорту до Грузії. 

Рейтинг торговельних партнерів Грузії в 2009 р. (за обсягами торгівлі):

1.       Туреччина (1,1 млрд. дол. США, скорочення – 15,7 %)

2.       Азербайджан (544,4 млн дол. США, скорочення – 32,9 %)

3.       Україна (502,3 млн дол. США, скорочення 36,5 %).  

До десятки найбільших торговельних партнерів Грузії також увійшли:  

• Німеччина (324,4 млн дол. США, скорочення 38,8 %);

• Росія (310,2 млн дол. США, скорочення 32 %);

• США (263,7 млн дол. США, скорочення 42,7 %);

• Болгарія (235,1 млн дол. США, зростання 1,2 %);

• Китай (188,7 млн дол. США, скорочення 39,4 %);

• Італія (151 млн дол. США, скорочення 24,9 %);

• Канада (131,4 млн дол. США, скорочення 12,3 %). 

Слід зазначити, що в 2009 р. до десятки найбільших торговельних партнерів Грузії замість ОАЕ (у 2008 р. займала 8 позицію) додалася Канада. В той же час, за підсумками 2009 р. ОАЕ перемістилися на 12 позицію (127,1 млн дол. США, скорочення 55,9 %).  

Протягом 2009 р. у першій четвірці позиції країн не змінилися. Стосовно решти, то помінялися позиціями Росія і США. Болгарія в 2008 р. займала 9 позицію, Китай – 7, а Італія – 10. 

На частку першої десятки країн в загальному торговому обороті Грузії припадало 66,3 % [35].

У сфері інвестиційної діяльності, в даний час,|нині| Грузія зіткнулася з|із| двома основними проблемами у сфері міграції капіталу, перша полягає в значному розмірі зовнішнього боргу|обов'язку|, а друга – це украй|надто| низькій інвестиційній привабливості більшості економічних секторів країни.

Низька платоспроможність Грузії не дозволяє уряду республіки запозичувати засоби|кошту| на ринкових умовах, що спричинило формування дуже|дуже| специфічної форми зовнішнього кредитування Грузії [53].

Сукупний об'єм|обсяг| державного зовнішнього боргу|обов'язку| Грузії і узятих під державні гарантії| кредитів виріс до 31 травня 2010 р. до 3,448 млрд. дол..США, що на 540 млн дол.. США більше ніж за попередній рік, повідомило міністерство фінансів. За підсумками минулого року зовнішній борг|обов'язок| Грузії виріс до 3,382 млрд. дол. США з 2,691 млрд. дол. США в кінці|наприкінці| 2008 р. За квітень поточного року зовнішній борг|обов'язок| скоротився на 67,5 млн дол. США.

Сума зовнішнього боргу|обов'язку| перед 17 країнами-кредиторами на 31 травня поточного року склала 532,0 млн дол. США (537,4 млн дол. США роком раніше), де на частку Німеччини|Германії| припало 177,9 млн дол. США, Росії - 118,2 млн. дол. США.

Основними кредиторами Грузії є|з'являються| міжнародні фінансові інститути, борг|обов'язок| перед якими складає 2,412 млрд. дол. США. Світовому|всесвітньому| банку Грузія винна 1,203 млрд. дол. США, Міжнародному валютному фонду|фундації| - 945,4 млн дол. США.

Нацбанк Грузії використовує кредити МВФ в основному на поповнення міжнародних валютних резервів країни, які до 31 травня 2010 р. склали 1,957 млрд. дол. США [30].

На цей час, Грузія є виключно країною реципієнтом, а не донором по відношенню до інвестиційної діяльності. 

За даними Департаменту статистики країни перебування, у другому кварталі цього року найбільш всього прямих іноземних інвестицій до країни перебування надійшло з Об'єднаних Арабських Еміратів (73,606 млн. дол. США). При цьому слід відмітити, що найбільшим інвестором Грузії у другому кварталі 2008 р. були Нідерланди, звідки у минулому році надійшло прямих інвестицій на суму 154,629 млн. дол. США. У контексті зазначеного доцільно вказати, що ОАЕ були лідерами й за даними першого кварталу 2009 р., протягом якого загальна сума їх інвестицій склала 50,138 млн. доларів. 

Друге місце протягом звітного періоду за обсягом наданих Грузії прямих іноземних інвестицій утримують міжнародні організації, від яких поступило 33,268 млн. дол. США, третє − Нідерланди (16,986 млн. дол. США), четверте − Туреччина (14,119 млн. дол. США) [80].

Варто відзначити, що проблема залучення інвестицій в економіку країни як і раніше залишається однією з найбільш складних. В даний момент на території Грузії функціонує декілька філій іноземних банків, і, на думку деяких фахівців|спеціалістів|, приплив іноземного капіталу в країну сприятиме поліпшенню|покращанню| економічної ситуації в цілому|загалом| і дозволить підвищити інвестиційну привабливість Грузії. Разом з цим, варто відзначити, що наявність великої кількості фінансових посередників навряд чи вирішить проблему залучення іноземних капіталовкладень безпосередньо в економіку. На даний момент іноземні компанії не готові або не бажають здійснювати інвестиції в грузинське виробництво, економічне середовище|середовище| в країні украй|надто| не стабільне, і говорити про формування сприятливого інвестиційного клімату ще рано. На думку експертів, основне завдання|задача|, яке стоїть перед Грузією, – це вирішення проблеми відтоку внутрішніх грошових ресурсів закордон. Якщо з|із| даною проблемою вдасться впоратися|впоратися|, і фінансові кошти будуть перенаправлені на поліпшення|покращання| національного виробництва, то країна отримає|одержувати| реальний шанс зацікавити іноземних інвесторів в співпраці|співробітництві|. Проте|однак| це завдання|задачу| достатньо|досить| складно вирішити. На сьогоднішній день іноземні компанії готові інвестувати виключно|винятково| в сировинні ресурси з метою їх подальшого|дальшого| експортування. Така політика може багато в чому підірвати національну безпеку країни [52].

На сьогоднішній день зміцнення міжнародних економічних зв'язків має велике значення для Грузії, саме тому питання інтеграції є|з'являються| актуальними для країни.

Мабуть, найвищим досягненням в області міжнародної інтеграції став для Грузії вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) в 2000 р. Процес приєднання до цієї економічної організації був тривалим і складним, пов'язаним з|із| безліччю|множиною| переговорів і процедур. В1996 р. Грузія отримала|одержувала| статус спостерігача, що необхідно для ознайомлення з|із| системою торгівельних|торгових| відносин в рамках|у рамках| СОТ. А на початку 1997 р. уряд республіки представив|уявляла| Меморандум про зовнішню політику, що свідчив про готовність до реформування економіки для відповідності стандартам торгівельної|торгової| організації. Варто відзначити, що для країни, що довгий час існувала в рамках|у рамках| командно-адміністративної системи і лише недавно|нещодавно| вступила на шлях|дорогу| переходу до ринкової економіки, дуже складно було здійснити реформування законодавчо-правової бази і сформувати відповідні механізми регулювання, які б задовольняли країни-учасниці. Правила, розроблені в рамках|у рамках| ГАТТ і СОТ, коректувалися протягом 50 років, таким чином, критерії, що пред'являються країнам, що претендують на членство в організації, є|з'являються| дуже суворими|суворими|.

У результаті, в 2000 р. Парламент Грузії ратифікував Протокол про приєднання до Маракешського договору, і фактично країна стала повноправним членом СОТ. Вступ до цього найважливішого міжнародного економічного об'єднання є|з'являється| першим кроком на шляху до нового економічного порядку|ладу|.

Варто відзначити, що активну участь в інтеграції Грузії брали Сполучені|з'єднані| Штати Америки і країни Європейського Союзу|спілки|. В рамках|у рамках| програм US| AID| і TACIS| уряду західних держав виконали спеціальні проекти для надання|виявлення| допомоги республіці при вступі у СОТ.

Відомо, що СОТ позитивно відноситься до участі країн в міжнародних економічних об'єднаннях. Важливо, щоб|аби| загальний|загальний| ефект від подібних кооперацій не був негативним|заперечним| для умов торгівлі з|із| іншими країнами і не порушував процесів лібералізації торгівлі, що складаються в світовій економіці.

З цією метою Грузія активно намагається|пробує| врегулювати|урегулювати| питання про створення|створіння| вільних економічних зон на своїй території. Проте|однак|, країна зазнає|відчуває| безлічі труднощів в цій області, і на даний момент не існує оптимальної програми для формування ВЕЗ.

По заявах фахівців|спеціалістів|, на сьогоднішній день Грузія готова проводити переговори по всіх напрямах|направленнях| зовнішньої торгівлі, обмінюватися досвідом|дослідом| по переговорах з|із| СОТ і розробляти плани подальшої|дальшої| співпраці|співробітництва| з урахуванням свого членства в цій організації.

Факт вступу країни в Світову організацію торгівлі розглядається|розглядає| як визнання|зізнання| Заходом успіху Грузії в проведених економічних реформах, що має величезне значення для подальшої|дальшої| інтеграції в систему міжнародних економічних відносин і дає можливість|спроможність| захисту власних| економічних інтересів на міжнародних ринках. Разом з цим, Грузія отримала|одержувала| шанс ефективно використовувати свій транзитний потенціал, а також привабити|залучати| в країну настільки|так| необхідні іноземні інвестиції. Все це незабаром зможе сприяти прискореному становленню економіки країни і підвищенню добробуту нації. На даному етапі свого розвитку, заручившись підтримкою СОТ, Грузія дійсно має можливість|спроможність| зайняти|позичати| гідне| місце|місце-милю| в системі міжнародного поділу праці, і на основі своїх географічних і кліматичних особливостей виявити реальні економічні переваги перед іншими країнами.

Не менш важливою|поважною| для майбутнього республіки є|з'являється| подальша|дальша| інтеграція в політичні і економічні структури Європейського Союзу|спілки|. Впродовж|упродовж| останніх років активна співпраця|співробітництво| з|із| цим об'єднанням країн успішно себе зарекомендувала, варто відзначити хоч би|хоча би| кількість грантів, отримані|одержувати| Грузією в рамках|у рамках| фінансової допомоги країнам, що розвиваються, спільний|загальний| номінал таких виплат склав 300 млн євро. Разом з цим, в рамках|у рамках| підписаної в 1996 р. угоди, що набрала чинності в 1999 р., з боку Євросоюзу до Грузії надходить|надходить| фінансова і технічна допомога.

Процесу інтеграції країни в Європейський Союз|спілку| в значній мірі|значною мірою| сприяє співпраця|співробітництво| з|із| такими організаціями, як Центрально-Європейська ініціатива або CEI|, Ініціатива співпраці|співробітництва| Південно-східної Європи або SECI|. У найближчих планах значитися встановлення контакту з|із| субрегіональною ініціативою Євро-середземноморського співробітництва|співробітництва|.

В останніх роках проводиться активна співпраця|співробітництво| в рамках|у рамках| так званого об'єднання ГУАМ, абревіатура якого відображає|відбиває| склад країн, що водять в союз|спілку|, – Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова. Основними напрямами|направленнями| співпраці|співробітництва| об'єднання ГУАМ є|з'являється| спільне|сумісне| будівництво транспортного коридору Європа – Азія, частиною|частиною| якого є|з'являється| нафтопровід, що проходить|проходить| по території Грузії, ця ділянка називається "Баку-Тбілісі-Джейхана". Також обговорюється можливість|спроможність| створення|створіння| в просторі|простір-час| ГУАМ вільної економічної зони.

У цьому об'єднанні Грузія має можливість|спроможність| грати провідну роль через своє географічне розташування. Першочерговим|першоочерговим| є|з'являється| завдання|задача| транспортування нафти Каспійського моря на захід, і саме Грузії належатиме вирішальне|ухвальне| слово в цьому проекті, оскільки|тому що| велика частка|частина| нафтопроводу проходитиме|проходитиме| по її території.

Разом з цим, варто відзначити, що Грузія є|з'являється| членом наступних|слідуючих| міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, МВФ, МБРР, ЮНЕСКО [54].

Республіка Грузія головними своїми стратегічними партнерами вважає Азербайджан. Вірменію, Іран, Туреччину та Україну, з якими у 1990-х рр. підписала договори про дружбу і співробітництво, а також Німеччину та США, з якими встановила відносини особливого парт­нерства.

Грузія доби президента Е.Шеварднадзе (1995—2003 рр.) на зовнішньо­політичній арені намагалася утримати баланс між США та Росією. Од­нак у відносинах з Росією зростала напруженість через війну в Чечні і ситуацію в Абхазії. Джерелами напружений були наявність російських військових на території Грузії та звинувачення російською владою гру­зинського керівництва у наданні притулку чеченським сепаратистам. Після заяв Росії про можливість завдання воєнного удару по «базах те­рористів» у Панкіській ущелині Грузії президент країни Г.Шеварднадзе звернувся до США з проханням розширити військову та економічну допомогу, підписав угоду про стратегічне партнерство з НАТО та оголосив про бажання Грузії стати членом НАТО і ЭС. Грузія дала також дозвіл на проходження стратегічно важливого для США і Заходу газопроводу Баку—Тбілісі—Дженхан своєю територією. У 2002 р. США направили своїх військовослужбовців для надання допомоги грузинській армії в «антитерористичних операціях» в Панкісі.

Зовнішньополітичний курс президента М.Саакашвілі суттєвих змін не зазнав. Найважливішим партнером Грузії на арені СНД М.Саакашвілі проголосив Україну. Взаємини між двома країнами грунтуються на До­говорі про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу від 13 квітня 1994 р. Для України Грузія має першорядне значення в реалізації геостратегічних інтересів, пов'язаних із зміцненням безпеки в Чорномор­ському регіоні.

Грузинсько-російські взаємини мали низку джерел напруження і не відзначалися взаємною довірою. Грузія була єдиною країною СНД, з якою Росія не підписала двостороннього «великого» договору і щодо громадян якої вона запровадила 5 грудня 2000 р. візовий режим, мо­тивуючи це рішення небезпекою проникнення з грузинської території чеченських терористів. Грузинсько-російські відносини не поліпшилися суттєво і після приходу до влади М.Саакашвілі та підписання 30 травня 2005 р. двосторонньої заяви про початок виведення російських військо­вих баз з Грузії. Погодившись на виведення своїх баз з Батумі і Ахалка-лакі у трирічний термін, Росія зробила застереження щодо небезпеки ескалації етнічних конфліктів в Грузії після такого кроку, як це вже було в Самцхе-Джавахеті після виведення 62-ї російської військової бази з Ахалкалакі (тоді ескалацію напруженості вдалося зупинити спільними зусиллями грузинської і вірменської сторін).

Остаточно зіпсованими грузинсько-російські відносини стали вна­слідок п'ятиденної війни в Південній Осетії в серпні 2008 р., коли збройне втручання Росії в грузинсько-осетинський конфлікт призвело до фактичної втрати офіційним Тбілісі бунтівних Абхазії та Південної Осетії. На початку вересня 2008 р. на вимогу грузинської сторони Російська Федерація згорнула роботу свого посольства у Грузії [22,214].

Грузія 18 серпня 2009 р. офіційно покинула склад Співдружності Незалежних Держав, таким чином виразивши|виказував| протест на дії Росії в серпні 2008 р.

Відповідно до Статуту|уставу| СНД, офіційна процедура виходу країни з|із| об'єднання завершується через 12 місяців після|потім| відповідного сповіщення виконавчого комітету співдружності. Не дивлячись на|незважаючи на| вихід з|із| об'єднання, уряд Грузії готовий в двосторонньому|двобічному| форматі продовжити співпрацю|співробітництво| з|із| членами СНД з урахуванням|з врахуванням| |поваги| територіальної цілісності держав, заявив напередодні заступник міністра закордонних справ Грузії Давид Джалаганія.

Разом з тим|в той же час|, згідно Віденської конвенції від 1969 р., Грузія залишається учасником низки|низки| міжнародних угод в рамках|у рамках| СНД, які розповсюджуються|поширюються| і на ті держави, які не є|з'являються| членами співдружності. Це близько 75 документів.

З|із| приходом|прибутком| до влади президента Михайла Саакашвілі з|із| командою переважно молодих політиків посилилося|підсилювалося| прагнення країни в європейські і євроатлантичні| структури. У лютому 2006 р. Грузія вийшла з складу "Ради|поради| міністрів оборони країн СНД", пояснивши|тлумачити| дане рішення|вирішення| тим, що країна узяла курс на вступ в НАТО і тому не зможе знаходитися|перебувати| в двох військових|воєнних| об'єднаннях одночасно. Тоді ж було зроблено офіційну заяву про те, що Грузія залишається членом організації, хоча вже тоді в парламенті, як з боку більшості, так і опозиції звучали заклики|призови| до виведення країни з|із| даного об'єднання.

Про вихід країни з|із| складу СНД президент Грузії Михайло Саакашвілі заявив після|потім| "п'ятиденної війни" в серпні 2008 р. Саакашвілі звинуватив Росію в агресії і окупації частини|частини| території Грузії. Ініціативу президента 14 серпня підтримав грузинський парламент, а 18 серпня МЗС Грузії сповістив нотою виконавчий комітет СНД про вихід країни із|із| Співдружності Незалежних Держав.

Опісля майже рік, 12 червня 2009 р., парламент Грузії одноголосно прийняв дві ухвали|постанови| "Про міжпарламентську асамблею СНД", згідно|згідно з| якої формально завершилася процедура виходу країни з|із| об'єднання [38].

У динамічному в цілому розвитку грузино-турецьких відносин пев­ним стримуючим чинником залишається нерозв'язаним питання по­вернення турків-месхетинців до Грузії. Проте ця проблема не завади­ла офіційній Анкарі збудувати за політичної та фінансової підтримки західних держав, передусім США, трубопровід Баку—Тбілісі—Джейхан для транспортування каспійської нафти з Азербайджану через Грузію до Середземномор'я.

Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність Грузії на сучасному етапі відчуває значну залежність від стабільності внутрішніх та зовнішніх політичних відносин, а зокрема відносин з Росією. Проблемами Грузії зокрема можна вважати зменшення експорту важливих товарів до Росії, погіршення інвестиційного клімату країни, а також збільшення державного боргу. Основними партнерами Грузії залишаються країни СНД, незважаючи на вихід з організації. Республіка намагається налагодити співробітництво з США та країнами ЄС.