3.4.3. Музеї, бібліотеки, наукові інститути.

У Грузії налічується близько 118 музеїв. Найвідомішим є Державний музей Грузії, реконструйований у 1919 р. з Кавказького музею, заснованого в 1852 р., в якому зберігаються експонати, що демонструють розвиток цивілізації Грузії і Кавказу в цілому. Дуже цікавими є Історико-етнографічний музей з колекцією древнього грузинського житла і Державний музей мистецтв Грузії зі своїм "золотим фондом". Цей музей має п'ять основних розділів: древньогрузинського мистецтва (зі знаменитими емалями Хахульського триптиху і центральною емалевою іконою Богоматері), російського, радянського, західноєвропейського та східного мистецтва.

Найбільші бібліотеки Грузії – Національна бібліотека, заснована в 1846 р., з фондом понад 7 млн. одиниць; бібліотеки Тбіліського університету і Грузинської Академії наук, а також центральні бібліотеки автономних республік Абхазії та Аджарії. За даними статистичного бюро ЮНЕСКО Грузія є світовим лідером за кількістю бібліотечних книжок на душу населення. На кожну тисячу мешканців у бібліотеках країни припадає 15400 книг [69, 58].

Найпрестижнішою науковою установою в країні є Грузинська Академія наук, що відокремилася у 1941 р. від Академії наук СРСР. До структури Академії входять відділення природничих, гуманітарних і соціальних наук з 55 інститутами. Грузія дала плеяду всесвітньо відомих вчених: Ніколоз Бердзенішвілі (1894 – 1965 рр.) опублікував перший підручник історії Грузії; Мосе Джанашвілі (1855 – 1934 рр.), автор багатьох наукових і популярних робіт з історії, етнографії і лінгвістики, більшість з яких присвячена російсько-грузинським відносинам; Ніколоз Мусхелішвілі (1891 – 1976 рр.), засновник грузинської школи математики, президент Академії наук Грузії у 1941 – 1972 рр.; Олександр Цагарелі (1844 – 1929 рр.), перший грузинський професор-філолог, член наукових спілок Росії, Норвегії, Італії, Франції, один із засновників Державного університету Грузії; Ілля Векуа (1907 – 1977 рр.), математик і механік, президент Академії наук Грузії у 1972 – 1977 рр.

Отже, завдяки різноманіттю музеїв та кількості експонатів Грузія впевнено розказує свою історію, представляє культуру і традиції свого народу. Добре відомі у світі і грузинські бібліотеки, кількість яких в країні є досить значною.

3.4.4. Рекреаційний комплекс.

Грузія має великий туристичний потенціал: тут є вершини, укриті снігами, чорноморське узбережжя, карстові печери і каньйони, гірські річки, архітектурні пам'ятки і унікальні археологічні знахідки, не говорячи вже про традиційну грузинську гостинність. Використовувати ці курортно-рекреаційні ресурси почали ще у ХІХ ст. Розквіт туристичного господарства відноситься до радянського періоду. Було збудовано велику кількість санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних комплексів, в яких відпочивали робітники з усіх республік Радянського Союзу.

Серед високогірних курортів Східної Грузії найбільшою популярністю користується Бакуріані. В передгір’ях переважають бальнеологічні курорти: Боржомі, Саірме, Уцера, Сурамі. Чорноморське узбережжя володіє сприятливими кліматичними умовами. Тут розташований великий район рекреаційного господарства з кліматологічними курортами – Гагри, Сухумі і ін. Всесвітньої популярності набув бальнеологічний курорт Цхалтубо, розміщений в долині річки Цхалтубо. Не менш знамените селище Бакуріані, що розташоване на північному схилі Тріалетського хребта. Це один із центрів гірськолижного курорту.

Унікальні природні багатства Грузії – клімат, мінеральні і лікувальні води, море, гори, ліси й ріки – потенціал, який дозволяє країні здійснювати економічне зростання.

Ситуація, що склалася на сьогодні у світі, підтверджує, що туризм як економічний феномен твердо зайняв перше місце. Зафіксовано, що у 2007 р. у чотири рази збільшилася кількість туристів, які прибули до Грузії. Туризм оголошено однією з пріоритетних галузей країни і, таким чином, здійснюються всі необхідні заходи щодо його розвитку.

Великою популярністю серед туристів користується Автономна Республіка Аджарія, яка зазвичай очікує грузинських, вірменських, турецьких та іранських туристів. У січні-червні 2010 р. Аджарію відвідали 180920 туристів. За інформацією департаменту туризму Аджарії, в січні-червні 2009 р. в автономну республіку завітали 45 990 туристів, а в той же період 2008 р. – 50735 туристів [9]. Зазвичай Грузію відвідують туристи із Росії, Азербайджану, Вірменії, Ірану, Туреччини і інших країн.

Не лише грузини, а також іноземні фахівці відзначають, що у туристичного бізнесу Грузії найбільші перспективи і він може принести мільйони доларів доходу. За даними Департаменту з туризму, в 2009 році іноземні туристи в країну внесли понад 250 млн. дол. США. У зв'язку з тим, що туристичний бізнес має перспективне майбутнє і уряд визнав його пріоритетним, інвестори зацікавилися цією сферою і почали інтенсивно закуповувати туристичні об'єкти. Винесені на приватизацію великі туристичні об'єкти в зоні Чорноморського узбережжя Аджарії майже повністю продалися.

Величезне значення має робота з населенням, а також інформування його про те, з чим пов'язаний розвиток туризму і як відбувається цей процес у Грузії. Регіони, служби роблять програми, у яких показано як слід працювати на місцях, щоб заохотити туристів; що необхідно зробити для збереження пам'яток культури [20, 256].

Таким чином, Грузія одна з найпривабливіших країн для туристів. Культурна спадщина є однією з головних умов розвитку туризму в Грузії. Один із основних чинників залучення туристів у країну – це лікувальні курорти країни, унікальні можливості яких були відомі лише в Радянському Союзі, а зараз про них має дізнатися увесь світ.