Грузинський експорт по країнах 2003 і 2008 рр.
Системний розгляд перетворень в Грузії неможливий без аналізу фінансової системи, перш за все системи державних фінансів.
Після краху СРСР, Грузія була однією з самих нестійких країн СНД в області держфінансів. З 2003 р. починається різке збільшення доходів бюджету (за рахунок податкової реформи і податкової амністії). Динаміка доходів і витрат бюджету Грузії представлена на наступному графіку:
Держбюджет і державний борг Грузії
Загальні доходи
Загальні витрати
Державний борг
Іноземні гранти
Таким чином, доходи держбюджету Грузії виросли за п'ять років в 6,5 разів (з 933 млн. ларі в 2003 р. до 6101 млн. ларі в 2008 р.). При цьому державний борг аж до 2007 р. зменшувався, в 2006р. доходи держбюджету вперше перевищили державний борг. Також на графіку наведений об'єм іноземних грантів в держбюджеті.
Одне з основних завдань для Грузії - боротьба з корупцією. І ця боротьба дійсно стала символом дій грузинської влади. В ході боротьби з корупцією було розформовано ДАІ, звільнено багато тисяч чиновників. Будь-які підозри в корупції означали для чиновника негайне звільнення і втрату ним всіх привілеїв (в кращому разі). Корупція була фактично переможена в податкових органах, особливо Грузія гордиться викорінюванням корупції в МВС. Загальний рівень корупції оцінюють багато міжнародних організацій. Приведемо динаміку займаного Грузією місця в рейтингу Transperency International.
Місце Грузії у списку країн за індексом сприяння корупції
Грузія піднялася в цьому списку з 124-го місця на 67-ме до 2008 р., що є показником системних, структурних змін в країні.
З цих графіків виходить, що рівень корупції в Грузії знижується і вже в 2008-2009 рр. був набагато нижчим середнього рівня східноєвропейських країн. Причому підтверджується це трьома незалежними один від одної міжнародними організаціями.
В 2006 р. Світовий банк оголосив Грузію світовим лідером за темпами поліпшення ділового клімату. У 2009 р. Грузія зайняла 15 місце в світі за рівнем ділового клімату, обігнавши такі країни, як Швеція, Бельгія, Німеччина, Швейцарія і Голландія.
Зібравши воєдино всі наведені тут факти, можна зробити висновки про те, що з 2003 р. вдалося досягти істотної інтенсифікації розвитку всіх областей економіки, економіка стала стійкішою, істотно підвищився рівень життя. Можна також виділити 2 основних негативних особливості розвитку Грузії: деградація аграрного сектору і високий рівень безробіття [80]. До 2007 р. економіка Грузії, сильно залежна від зовнішнього фінансування, отримала структуру, далеку від основ, які забезпечують стійкий розвиток. Згідно звіту Європейского союзу, опублікованого в квітні 2008 р., економічне зростання в Грузії останнім часом було забезпечене в основному за рахунок розширення фінансового сектора і припливу іноземного капіталу.
Розвинута з початку 2008 р. світова економічна криза відбилася на економіці Грузії. З весни 2008 р. виникли проблеми з фінансовими ресурсами, впала інвестиційна активність, скоротилося споживання [18].
У жовтні 2008 р. західні країни оголосили про виділення Грузії 4,55 млрд. доларів фінансової допомоги протягом 2008—2010 рр., з яких 2,5 млрд. — довгострокова низьковідсоткова позика, а 2 млрд. — грант. На думку деяких експертів, ця допомога зіграла основну роль в запобіганні колапсу грузинської економіки.
За підсумками 2008 р. ВВП збільшився на 2,1 %, надходження прямих іноземних інвестицій зменшилося на 22 % (до 1,564 млрд. доларів). У жовтні 2009 р. Михайло Саакашвілі заявив, що зниження темпів зростання пояснюється війною з Росією і впливом світової кризи. На його думку, завдяки радикально ліберальній економічній політиці Грузія витримала поєднання двох настільки несприятливих чинників, при тому що однієї лише кризи вистачило, щоб зруйнувати економіку багатьох інших країн. За підсумками 2009 р. ВВП впав на 7 %, що було одним з гірших показників динаміки ВВП в світі. Промислове виробництво за той же рік впало на 8,5 %, надходження прямих іноземних інвестицій скоротилася в два рази (до 759 млн. доларів [15].
Економічне становище в країні ускладнюється ухиленням від сплати податків, переводом економічної активності в «тіньовий сектор». Негативні наслідки для досягнення стабілізації в економічній діяльності має політична нестабільність в країні, яка суттєво ускладнює залучення іноземних інвестицій і приносить розлад у грузинське суспільство[65,308].
Загальносвітові тенденції виробничого спаду і гальмування економічних процесів та зменшення іноземних інвестиційних надходжень призвели до часткового погіршення соціально-економічної ситуації в Грузії протягом 2010 р.. В той же час, не зважаючи на кризові явища, протягом звітного періоду Урядом країни перебування продовжувалася реалізація низки загальнодержавних програм у будівельній, транспортній, енергетичній та торговельній сферах, за рахунок яких наприкінці минулого року спостерігалося поступове зменшення впливу на грузинську економіку світової фінансової кризи та запровадження ряду соціальних програм і проектів.
За висновками міжнародних експертних організацій, Уряду Грузії ще не вдалося стратегічно вирішити питання відновлення роботи більшості промислових підприємств, а дії виконавчої влади у сфері проведення реформ засобами адміністрування привели до підвищення рівня безробіття, яке продовжує залишатися головною проблемою соціально-економічної сфери країни.
Дія у Грузії форс-мажорного періоду, що мав місце у період з серпня по вересень 2008 р. у зв’язку з військовим конфліктом з РФ та подальший вплив на грузинську економіку світової фінансової кризи, у підсумку призвели до суттєвого зменшення запланованих показників зовнішньої торгівлі, призупинення окремих масштабних інвестиційних проектів, а також одночасного суттєвого зниження темпів розвитку окремих галузей грузинської економіки, таких як, будівництво, транспорт, туризм, виробництво, банківська сфера та ін.
Проте, навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, що вплинули на соціально-економічний розвиток Грузії, грузинська економіка та її фінансово-банківський сектор спромоглися зберегти свою власну стійкість.
Завдяки своєчасному вжиттю заходів з подолання негативних наслідків військового конфлікту, у т.ч. за допомогою рішення країн-донорів з надання Грузії протягом 2008-2010 рр. міжнародних кредитних ресурсів та грантової допомоги у 4,5 млрд. дол. США, грузинська економіка виявилася здатною витримати тиск, викликаний світовою фінансовою кризою. В той же час, вплив світової фінансово-економічної кризи, внутрішньополітичне протистояння та загальна нестабільність ситуації в регіоні призвели до кількаразового перегляду Урядом Грузії протягом минулого року запланованих економічних показників. Замість запланованого зростання ВВП на 1,5-1 %, у 2009 р. в грузинській економіці відбулося падіння рівня ВВП до рівня більше 4 % [48].
За заявами ж експертів ЄБРР, не зважаючи на фіскальні і стимулюючі механізми уряду, які ставили за мету збалансування прямих іноземних інвестицій на фоні різкого падіння банківського кредитування, за підсумками 2009 р. економічний спад в Грузії становитиме близько 5,5 %. В той же час, за прогнозами експертів Європейського банку реконструкції і розвитку, в 2010 р. ВВП Грузії ймовірно може зрости на 2 %, а у 2011 р. – до 4 %. При цьому виправлення ситуації залежатиме від притоку в країну приватного іноземного капіталу і відновлення кредитної діяльності банків, яка на поточний момент обмежується через велику кількість проблемних кредитів [37].
За експертними оцінками збереженню стабільності національної економіки Грузії сприяли наступні об’єктивні чинники:
1) наявність геополітичної зацікавленості у збереженні Грузії як держави з боку США, сусідніх країн (в т.ч. України), а також країн Європи (з метою збереження альтернативних шляхів енергозабезпечення);
2) підтримка світовою спільнотою територіальної цілісності Грузії, а також надання Грузії гуманітарної і фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових та донорських організацій, окремих держав (в т.ч. України у розмірі 40 млн. дол. США) у загальному обсязі більше 4,5 млрд. дол. США.
3) слабкість розвитку в Грузії власних виробничих потужностей;
4) значний обсяг у економічній складові держави натурального господарства, яке складає близько 50 % економіки Грузії;
5) відсутність у Національного банку Грузії серйозних важелів впливу на національну монетарну політику;
6) негативне сальдо зовнішньої торгівлі (оцінюється як: 1 /експорт/: 5 /імпорт/);
7) забезпечення захисту урядом інвесторів та суб’єктів підприємницької діяльності від форс-мажорних обставин;
8) стабільний обсяг національної валюти, що знаходиться у готівковому та безготівковому обігу країни;
9) відсутність розвиненого фондового ринку;
10) низький рівень заробітної плати у собівартості продукції;(Д-ва і право).
З призначенням на початку лютого 2009 р. нового уряду на чолі з Прем’єр-міністром Н. Гілаурі, в Грузії подовжено реалізацію поновленої урядової програми "Грузія без бідності", головною метою якої є створення в країні додаткових робочих місць.
Значну увагу програмного документу відведено питанням інвестиційної привабливості країни. Так, з метою подальшого поліпшення інвестиційного середовища, уряд Грузії має намір активно працювати над оформленням міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування, гармонізацією економічного сектору держави із законодавчою базою ЄС і створенням умов з інтеграції до зони вільної торгівлі ЄС [52].
В згаданому контексті слід відмітити, що залучення до країни прямих іноземних інвестицій на поточний момент є основним компонентом діючої економічної політики уряду Грузії. З метою створення сприятливих умов для іноземного капіталу, вищим державним керівництвом країни впроваджуються нові кроки із лібералізації економіки та покращення внутрішньодержавного інвестиційного середовища.
У січні 2010 р. президент М. Саакашвілі дав Уряду доручення щодо початку широкомасштабної PR-кампанії, метою якої є підняття іміджу Грузії на міжнародній арені та залучення в економіку країни іноземних інвестицій. Так, глава держави заявив, що вже з лютого 2010 р. рекламу Грузії повинні запустити американський телеканал CNN та британська телерадіокомпанія BBC.
З метою додаткового стимулювання економіки, в середині 2009 р. урядом Грузії впроваджено новий фінансовий пакет нарощування економічної активності у будівельному та банківському секторах. Документ передбачає можливість отримання будівельними компаніями позик від комерційних банків на завершення незакінчених об’єктів, випуск урядом казначейських зобов'язань, отримання банківською системою Грузії від міжнародних фінансових інститутів нових грошових ресурсів, спрощення жорсткого банківського регулювання, використання Національним банком у якості механізму валютного регулювання валютних свопів та ін.
На думку грузинських урядовців, до покращення економічного клімату в країні також повинні призвести реалізовані протягом 2009 р. реформи у сфері митного законодавства. Йдеться про спрощення митних процедур та впровадження Міністерством фінансів Грузії системи електронного декларування. За інформацією згаданого відомства, у результаті реформ спростилися процедури паспортного контролю під час перетину кордону, а контроль на основних автомобільних митних пунктах здійснюється лише митним органом. Також було скасоване обов’язкове пред'явлення фітосанітарного і ветеринарного дозволів [53].
Суттєві зміни відбулися й у банківсько-фінансовій системі країни. Так, в 2009 р. парламент Грузії прийняв нову редакцію закону «Про Національний банк Грузії», в якому чітко розписані незалежність банку і його функції. Також відбулося злиття з Нацбанком Агентства фінансового нагляду. Валютну біржу змінив механізм валютних аукціонів; були впроваджені валютні своп операції; почав працювати ринок казначейських зобов'язань; заснуванням терміналу Блумберга виправилася інфраструктура вторинного ринку; була внесена державна гарантія з метою сприяння будівельному сектору і почався трьохлітній проект у сфері управління міжнародними резервами з казною Світового банку. Окрема реформа була здійснена і за напрямком податкової системи.
З врахуванням впровадження нових систем і розробки стратегії монетарної політики Нацбанку, в 2010 р. за напрямком вдосконалення банківсько-фінансової системи планується оновити фінансові інструменти, впровадити системи управління резервами і розрахунку цінних паперів, оновити законодавчу базу, пов'язану з ринком цінних паперів. Також планується початок емісії середньострокових купонних цінних паперів [40].
В контексті реалізації економічної політики країни та державної стратегії Грузії по відношенню до окупованих територій, що була затверджена урядом 27 січня ц. р., влада Грузії має намір відновити торговельно-економічні зав’язки з Абхазією і Цхінвальським регіоном. Це стосується, зокрема, співпраці у галузі сільського господарства, торгівлі, бізнес-проектів, реабілітації доріг, водної, телекомунікаційної та іншої інфраструктури. Одним із головних пріоритетів в документі зазначено відновлення регулярного автотранспортного сполучення для скріплення розділених територій. В стратегії йдеться й про реабілітацію і будівництво шкіл, лікарень, спортивних споруд і об’єктів культурного призначення, а також житлових будинків й інших об'єктів як для мешкаючого на даний час на цих територіях населення, так і для тих, хто повернеться.
В документі зазначено, що влада Грузії готова, шляхом створення необхідних правових і логістичних умов, сприяти населенню, яке розділено т. з. «кордонами» у встановленні торгових і економічних зв'язків. Влада Грузії виступає з ініціативою надання сприяння фермерам і компаніям для відновлення на окупованих територіях сільськогосподарського і аграрного виробництва. В документі наголошується, що грузинська сторона готова створити і знайти всі необхідні юридичні важелі для вивозу продукції, як на регіональний, так і на міжнародний ринок. Вказані механізми, повинні привести умови виробництва продукції у відповідність з міжнародними нормами, а також упорядкувати сертифікацію системи контролю за якістю, і питання, пов'язані з митами і митницею.
Окрім цього, уряд Грузії пропонує створити спеціальні економічні зони, ареал яких охоплюватиме обидві сторони, які знаходяться за межами т. з. «розділової ліні». Влада також пропонує жителям окупованих регіонів реалізацію спільних проектів та створення всіх необхідних умов для їх реалізації. В стратегії зазначено, що в першу чергу уряд Грузії має намір сприяти здійсненню сільськогосподарських проектів, а також проектів, пов'язаних з переробкою і упаковкою продукції.
Що стосується наявних міжнародних рейтингів Грузії, то, за результатами дослідження країн світу за індексами економічних свобод та якістю життя, проведеного аналітичним центром Heritage Foundation і «Wall Street Journal», на початок 2010 р. в рейтингу індексу економічних свобод (Index Economic Freedom) серед 183 країн світу Грузія зайняла 26 місце (в 2009 р. займала 32 місце). Згідно рейтингу, Грузія потрапила в число економічно вільних країн, і з країн колишнього СРСР поступається лише Естонії, яка займає 16 місце. Автори рейтингу відзначають, що Грузія має добрі показники у сфері бізнесу, торгівлі, і фіскальної свободи. Окрім цього, в країні відчувається зниження бюрократії, зменшення податків і приток іноземних інвестицій. В той же час автори рейтингу звертають увагу на те, що Грузія має низькі показники в секторі приватної власності з точки захисту від корупції. Наголошується, що грузинські і іноземні інвестори з недовірою ставляться до здатності судової системи країни захищати приватну власність [54].
Також Грузія продовжує займати ведучі позиції серед країн СНД і по індексу якості життя. Згідно списку, Грузія набрала середній бал 56, поступившись серед країн Співдружності лише Молдові і Україні. При визначенні індексу «International Living» враховуються такі критерії як вартість проживання, економіка, інфраструктура, стан навколишнього середовища, охорона здоров'я, культура і дозвілля, свобода, ризик і безпека, кліматичні умови. Максимальними по кожному критерію є 100 балів.
У вересні 2009 р. міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги Грузії на рівні «В/В». Прогноз по рейтингах – «стабільний». Оцінка ризику переказу і конвертації валюти для грузинських несуверенних позичальників підтверджена на рівні «ВВ-».
В той же час, за словами кредитного аналітика Standard & Poor's Т. Куллінана, короткі, але інтенсивні військові дії з Росією у серпні 2008 р. та світова фінансова криза дестабілізували грузинську економіку, призвівши до значного зростання дефіциту бюджету і різкого зниження припливу капіталу. Серйозні ризики також пов'язані зі значним дисбалансом в економіці країни, який здебільшого буде скорочений у 2009-2011 рр. за рахунок істотної іноземної допомоги у розмірі 5,7 млрд. доларів, або 52 % від ВВП 2009 р. Із загального обсягу цієї допомоги, 54 % буде надано міжнародними організаціями рейтингової категорії «ААА». Очікується, також, значний внесок від МВФ (20 %). У свою чергу, 18 % капіталу або 1 млрд. доларів від обсягу, що залишився, буде надано Сполученими Штатами Америки (ААА/Стабільний/А-1+) [41].
Таким чином, можна зробити висновки про те, що з часупроголошення незалежності Грузії вдалося досягти істотної інтенсифікації розвитку всіх областей економіки, економіка стала стійкішою, істотно підвищився рівень життя. Можна також виділити 2 основних негативних особливості розвитку Грузії: деградація аграрного сектору і високий рівень безробіття. Дія у Грузії форс-мажорного періоду, що мав місце у період з серпня по вересень 2008 р. у зв’язку з військовим конфліктом з РФ та подальший вплив на грузинську економіку світової фінансової кризи, у підсумку призвели до суттєвого зменшення запланованих показників зовнішньої торгівлі, призупинення окремих масштабних інвестиційних проектів, а також одночасного суттєвого зниження темпів розвитку окремих галузей грузинської економіки, таких як, будівництво, транспорт, туризм, виробництво, банківська сфера та ін. Проте, навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, що вплинули на соціально-економічний розвиток Грузії, грузинська економіка та її фінансово-банківський сектор спромоглися зберегти свою власну стійкість.