
- •Модуль № 3. Молекулярна біологія. Біохімія гормонів і фізіологічних функцій. Тематичний план практичних занять з модуля 3
- •Завдання для самостійної роботи студентів (срс)
- •Модуль № 3. Молекулярна біологія. Біохімія гормонів і фізіологічних функцій. Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Дослід 2. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •1. У сечі місячної дитини виявлено підвищений вміст оротової кислоти. Дитина погано набирає вагу. Які речовини потрібно використати для нормалізації метаболізму?
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Змістовий модуль 13. Основи молекулярної генетики.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів білкової природи на клітини-мішені. Регуляція метаболізму.
- •Тема 3. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білкової природи на клітини-мішені.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота і. Якісні реакції на інсулін.
- •Іі. Якісні та кількісні реакції на адреналін.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Змістовий модуль 15. Молекулярні механізми дії стероїдних і тиреоїдних гормонів, їх участь у регуляції метаболізму.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •А. Кортизолу
- •А Тироксин і трийодтиронін
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Глутамату
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Змістовий модуль 16. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування. Тема № 5. Дослідження біохімічного складу та функцій слини.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Питання контролю виконання практичної роботи
- •Приклади тестів “Крок – 1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Дослід № 3 Бензидинова проба на кров.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •B. Дегідрогеназа
- •Реакцію Уффельмана
- •Приклади тестів “Крок – 1”
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •5. Як за вмістом залишкового азоту крові та загального азоту сечі диференціювати ретенційну і продукційну азотемії? Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок – 1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.
- •Конкретні завдання.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Дослід 2. Кількісне визначення кальцію комплексонометричним методом.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок – 1”
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота Дослід 1. Виявлення білка у тканинах зуба.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •C. Тиреокальцитоніну
- •Література:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •D. Посилений розпад м’язових білків
- •Література
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю № 3
- •Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю № 3
Дослід 2. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.
Принцип методу. Метод ґрунтується на здатності сечової кислоти відновлювати фосфатвольфраматний реактив до фосфатвольфраматного синього, інтенсивність забарвлення якого пропорційна вмісту сечової кислоти. Кількість фосфатвольфраматного синього визначають шляхом титрування червоною кров’яною сіллю. Остання окиснює фосфатвольфраматний синій і синє забарвлення зникає.
Матеріальне забезпечення: сеча, фосфатвольфраматний реактив Фоліна, 20 % розчин натрію карбонату Na2CO3, 0,01н розчин калію фериціаніду K3[Fe(CN)6] (червона кров’яна сіль), стандартний розчин сечової кислоти (0,5 мг в 1 мл), мікробюретки, колбочки для титрування, піпетки, пробірки.
Хід роботи. Паралельно до 1,5 мл сечі та 1,5 мл стандартного розчину сечової кислоти додають по 1 мл 20 % розчину натрію карбонату і по 1 мл фосфатвольфраматного реактиву Фолінa, змішують і титрують 0,01 н розчином калію фериціаніду до зникнення синього забарвлення.
Вміст сечової кислоти в добовій сечі (у міліграмах) вираховують за формулою:
де: 0,75 – кількість сечової кислоти у стандартній пробі, мг;
B – кількість калію фериціаніду, що пішла на титрування дослідної проби сечі, мл;
C – кількість калію фериціаніду, що пішла на титрування стандартної проби сечової кислоти, мл;
D – добовий діурез (1 500 мл).
Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/добу) дорівнює 0,0059.
Пояснити отримані результати. Зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. Утворена в результаті розпаду пуринових основ сечова кислота виділяється нирками. У нормі в людини з сечею виділяється 1,60 – 3,54 ммоль/добу (270 – 600 мг/добу) сечової кислоти. Нормальний вміст сечової кислоти в сироватці крові становить для чоловіків – 240 – 530 мкмоль/л (0,05 – 0,06 г/л), для жінок приблизно на 25 % менше – 185 – 440 мкмоль/л (0,04 – 0,05 г/л).
Гіперурікемія – зростання концентрації сечової кислоти в крові, гіперурикурія (гіперуратурія) – збільшення вмісту сечової кислоти в сечі. Гіперурикемія супроводжує подагру – захворювання, що виникає за умов преципітації уратів у тканинах, першою чергою, у суглобах. Сечова кислота та її солі надзвичайно погано розчиняються у воді, їх концентрація в рідинах організму за умов норми наближена до межі розчинності. Для лікування подагри використовують препарати, що гальмують утворення сечової кислоти (алопуринол) або стимулюють виведення її нирками (антуран, цинхофен). У хворих на подагру концентрація сечової кислоти у крові майже завжди перевищує 0,075 – 0,080 г/л, а під час утворення подагричних ущільнень вміст її рідко буває нижчим за 0,08 – 0,09 г/л.
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Для визначення сечової кислоти у крові та сечі використовують реактив…
A. Несслера
B. Фелінга
C. Міллона
D. Фоля
E. Фоліна
2. У нормі з сечею людини виділяється певна кількість сечової кислоти, а саме:
A. 170 – 500 мг/добу
B. 270 – 600 мг/добу
C. 370 – 700 мг/добу
D. 470 – 800 мг/добу
E. 570 – 900 мг/добу
3. Яким методом можна визначити рівень сечової кислоти в сечі?
4. Який вміст сечової кислоти у крові і сечі здорової дорослої людини ?
5. Похідне уридину, фторурацил, перетворюється в клітині на фтордезоксіуридилат – сильний незворотний інгібітор тимідилатcинтази. Як пояснити факт пригнічення фторурацилом швидкого поділу ракових клітин у експериментальних тварин?