2. Основні мотиваційні чинники створення кластерів.

Перш за все, це передумови утворення кластерів, які сприяють їх організації на конкретній території:

близькість до ринків;

наявність спеціалізованої робочої сили;

наявність постачальників капіталу й устаткування;

наявність специфічних природних ресурсів;

наявність підприємств, орієнтованих на підвищення продук­тивності за рахунок збільшення масштабів виробництва;

наявність ефективної інфраструктури, існуюча підприєм­ницька інфраструктура;

спільна науково-дослідна, частково управлінська основа.

2. Переваги утворення кластерів у фінансово-еконо-мічному плані:

участь на добровільних засадах;

поширення нових технологій та інновацій;

високий ступінь довіри, «внутрішнє узгодження»;

зростання ефективності використання зовнішніх інвестицій;

зниження вартості операцій - трансакційних (накладних) витрат;

відносно швидке забезпечення стабільного рослу бюджет­них відрахувань;

спрощення процедур контролю за наданням податкових пільг, а також розподілом отримуваного прибутку;

злагодженість розвитку групи підприємств, що входять у єдину територіальну структуру, а також відповідної інфра­структури;

отримання більшого ефекту в порівнянні з окремими га­лузями й секторами промисловості від фінансових інстру­ментів, застосовуваних державою.

3. Прямі вигоди утворення кластерів:

доступ до експертів;

доступ до інформації щодо різних аспектів діяльності (ма­теріальні ресурси, оптовики, стандарти, експортні вимоги тощо);

доступ до капіталовкладень для поліпшення продуктив­ності та конкурентоспроможності фірм;

можливість спільних закупівель та продаж, що зменшує ціни на сировину;

доступ до юридичних консультацій щодо реєстрації торго­вельних марок.

Кластер не є засобом вирішення проблеми для всіх. Якщо хтось вважає, що він достатньо сильний для конкурування з комерційними структурами, що він здатний самостійно реалізувати чи придбати необхідні матеріально-технічні ресурси та обладнання, йому не потрібний кластер.

Якщо хтось зацікавлений лише в отриманні прибутку з комерцій­них операцій, навіть за рахунок інших виробників, він не повинен ство­рювати кластер або ставати учасником існуючого кластера.

Якщо хтось думає, що інші виробники є його конкурентами, і не хоче ділити з ними переваги від спільної діяльності, він не готовий бути членом кластера.

І навпаки, якщо Ви переконані, що як виробник Ви не виживете, не вирішивши своїх проблем із реалізацією продукції, постачанням матеріально-технічних ресурсів або механізацією, якщо Ви готові при­святити достатньо часу та енергії для створення кластера, а пізніше -для управління ним, якщо Ви згодні ділити переваги кластера з інши­ми виробниками, навіть коли вони не приклали до цього таких же зу­силь, тоді Ви готові до створення кластера.

Для успіху кластера важливим аспектом є найнильніша увага до організації процесу його побудови. З цією метою необхідно розглянути ті принципи і пройти ті етапи, які описані нижче.

46. Конкурентоспроможні та обумовлені експортні ціни.

Установлення експортної ціни включає собівартість і визначен­ня ціни.

Собівартість включає всі витрати на виготовлення виробу й під­готовку його до продажу. Визначення ціни - це процес визначення ціни, за якою виріб буде продаватися на ринку.

Вартість виробництва й продажу, як правило, змінюється. Ціна то­вару на ринку теж коливається. Отже, вартість і ціну слід постійно пе­реглядати й узгоджувати, навіть якщо це стосується товарів, що виро­бляються вже давно.

Кінцева ціна виробу на експорт має бути конкурентоспроможною і такою, що покриває видатки. Ціна виробів не може бути значно ви­щою від подібних товарів, що пропонують конкуренти. Вона не може бути нижчою від витрат на виробництво, просування на ринок і ме­неджмент.

Визначення ціни робочої сили та порівняння з іншими даними. Ви­трати домогосподарства включають: оренду або виплату житлового кредиту, їжу, одяг, витрати на медичне забезпечення, транспорт, осві­ту, комунальні послуги, обслуговування й ремонт, відпочинок, заощадження та інші постійні витрати. Необхідно враховувати тільки дійсну кількість годин, проведених за роботою, не включаючи перерви, і порівняти їх із мінімальною та середньою зарплатою в регіоні/країні.

Визначення прямих витрат на виробництво. Прямі витрати - це витрати, що виникають під час виробництва. Прямі виграти включа­ють матеріали, роботу, маркування та пакування.

Визначення непрямих витрат. Непрямі витрати - це щоденні ви­трати, необхідні для ведення бізнесу. Вони включають у себе оренду, комунальні платежі, обслуговування та ремонт, канцтовари, страхуван­ня, професійні послуги, заробітну плату адміністративному персоналу, кур'єрські та поштові послуги, рекламу, маркетинг, друковані матеріа­ли, послуги зв'язку, оплату за банківське обслуговування та пакувальні матеріали. Непрямі вигати обчислюються або з розрахунку на одини­цю продукції, або як відсоток прямих витрат.

Визначення суми вкладених коштів чи початкових внесків. Вкладе­ні кошти або початковий внесок - це, переважно, разові закупівлі, що включають обладнання для виробництва, меблі для майстерні й офісу, офісне обладнання та ремонт робочих приміщень.

Розрахунок норми очікуваного прибутку. Прибуток - це те, що за­лишається після вирахування всіх витрат. Якщо реальні витрати відріз­няються від очікуваних, прибуток виявиться більшим або меншим від запланованого.

Визначення умов поставок та відповідних цін. Для означення трансакцій, пов'язаних із продажем на експорт, існують різні умови поставок, кожна з яких відображає пев­ні витрати, що мусять бути врахованими в кінцевій ціні. Рекомендова­ною експортною ціною за умов поставки є ціна І'.О.В. у доларах СНІ А. Р.О.В. (франко на борт) - вартість виробу, коли він проходить через митницю країни через аеропорт або морський порт.

Порівняння цін із цінами конкурентів (зі зведенням до єдиного ви­міру) та цінами на інші власні колекції. Установлюючи кінцеву ціну на вироби, треба порівняти ціну виробів із ціною подібних товарів на рин­ку, а також порівняти її з ціною інших виробів колекції кластера.

Розробка шляхів зниження цін та створення системи знижок. Слід бути готовим періодично коригувати ціни, щоб залишатися кон­курентоспроможним. Порівнявши ціну кластера з подібними товарами на ринку, можливо, доведеться шукати шляхи для зменшення вартості виробу, щоб він залишився конкурентоспроможними Зміна ціни є та­кож справою часу. Не слід змінювати ціну, коли узгоджено її з покупцем і прийнято замовлення.