6. Процес створення кластера

У самому процесі створення кластера важливими є методи створення та принципи, на яких він базується. Відповідно до світових стандартів формування кластерів відбувається в такій послідовності 1) визначення одного чи кількох підприємців (підприємств) і розгляд усіх підприємств та організацій, які перебувають вище або нижче в одному ланцюгу; 2) визначення на горизонтальному рівні тих виробництв, що використовують канали збуту або випускають додаткову (супутню) продукцію; 3) визначення організацій, які підтримуватимуть кластер наданням спеціальних знань і технологій, інформації капітлу, інфраструктури, а також організації, що обслуговують суб'єкіів кластера; 4) аналіз тих державних організацій і відомств, які мають істотний вплив на суб'єктів кластера; 5) установлення меж кластера.Щодо останнього, п'я того ст ану встановлення меж кластера, то тут необхідне творче рішення, яке має ґрунтуватися на знанні найважливіших зв'язків і доповнень за межами галузей, певних виробництв та організацій. Ці межі повинні охоплювати всіх підприємців галузі, певних виробництв, організації та інших учасників, між якими існують вертикальні, горизонтальні або інституційні зв'язки.

Разом із тим, не можна ототожнювати міжнародну та українську практику створення кластерів, оскільки умови їх формування істотно відрізняються. Зі світової практики відомо, що кластери не є юридичними особами й не мають вищих керівних органів - це більшою мірою неформальні об'єднання, функціонування яких базується на довірі. Створення кластера потребує високою рівня організації та самоорганізації його потенційних учасників. На жаль, сьогодні процес самоорганізації суб 'ектів господарювання в Україні далекий від досконалості. У за 'язку з цим на етапі становлення української моделі кластера учасникам «вимушено треба створювати об'єднання громадян, яке виконує функції координаційного центру діяльності кластера. Мета такого об'єднання тимчасово забезпечити систему організації через делегування учасниками тих функцій, які вони ще не спроможні виконувати самостійно в умовах ринкової економіки.

69. Оцінка ризиків збуту

Основними тенденціями до розгляду ринку є послідовний ріст кластера, який забезпечує організацію майстрів народних художніх промислів, надання збутових послуг, пошук нових ринків.

Вивчаючи розміри ринку, необхідно проаналізувати географічне розміщення кластера, оскільки це суттєво впливає на результати діяльності.

Координаційний центр кластера «Сузір»я» розміщений у м. Івано-Франківськ, вул.. Грушевського 21, поверх 6, каб. 627. Розміщення кординаційного центру кластер в м.Ів.-Франківськ вигідне тим, що він наближений до інституцій регулятивної, функціональної та інформаційної інфраструктури.

Виробничі осередки кластера розміщені на території Косівського району в с.Яворів та м.Косів. Косівщина є школою традиційного народного мистецтва, яка прославила Україну на весь світ.

Для визначення цільового ринку збуту виробів народних промислів кластера «Сузіря» ми провели сегментацію ринку методом відносної привабливості за 4-бальною системою.

Цільовий сегмент ринку кластера «Сузіря» розглядається за географічним розташуванням та кліматичними умовами, купівельною здатністю, конкурентним середовищем, фінансовими витратами ( організація та транспортування ) пріоритетністю і загальною оцінкою.

Потенційна ємність ринку визначається сумою потенційного обсягу продажу за видами областей та експорту в інші країни. Попит на вироби народних промислів визначається їх рукотворністю, що надає виробу особливої унікальності. В орнамент декору ліжника закладені важливі коди оберегів від зла, солярні знаки, що приносять в оселю щастя. Добробут, здоровя. Виготовлення ліжника пов’язане із самою природою, що надає йому надзвичайних лікувальних властивостей. Цієї енергії ліжника набирає з рослинних барв, кими фарбують прядиво, з гірських річок, у яких миють та валяють вироби. Ліжник- це екологічно чистий мистецький виріб.