22. Членські внески суб'єкт ів кластера.

Після оцінки фінансових потреб, про що йшлося раніше, визначення списку майна, яке члени можуть використат и в кластері іій діяль ності, можливо визначити необхідний обсяг членського капіталу, а також ту його частину, яку треба внести в кластер па початку його функціонування (вступні внески).

Члени кластера здійснюють економічну діяльність, використовуючи свої власні майнові активи для виконання прийнятих зобов'язань.Кластер не має пі основних, ні оборотних фондів, що впливає на зниження накладних витрат (утримання парку т ранспортних засобів, великих складських приміщень) і, відповідно, па зниження ринкової вартості продукції.

Грошові кошти кластера формуют ься на основі вступних та членських внесків, розмір яких може встановлюватись у відсотках до ціни реалізації виробу або загальною абсолютною сумою. Розмір внесків визначають загальні збори членів кластера.Необхідно, щоб значна частина вступних внесків сплачувалась у грошовій формі або вносилась у вигляді готової продукції (наприклад, ліжників чи інших виробів народних художніх промислів у кластері І ІХІІ «Сучір'я»), І Іроцснт (суму) вступного внеску, який треба сплатити на початку, також можна визначити - це частина фінансових потреб, які існують на початку діяльност і кластера.Досить вірогідно, що цей перший розрахунок вишачить обсяг членського внеску, який перевищуватиме розмір, на який погодяться члени: вони просто не можуть собі це дозволити або ж не мають на це бажання. У першому випадку необхідно.'Зменшити амбіції і почати роботу з більш скромним проектом. Треба відкласти інвестування та знайти прийнятне рішення щодо матеріальної бази координаційного центру кластера. У другому випадку треба знову провести обговорення, спробувати переконати ініціативну групу за, можливо, обмежити її найбільш мотивованими особами.

23. Організаційно-виробнича структура кластера.

(НХП «СУЗІР'Я»)

Будь-яка методика є цінною тоді, коли нона містить не тільки теоретичні положення, але, керні за нсс, висвітлю«' практичні кроки створення кластера.

У зв'язку з цим ми хочемо розкрити основні аспекти створення кластера народних художніх промислів «Сузір'я». Територією для експери-

менту було обрано Косівський район Івано-Франківської області.

Створення та перспективи функціонування кластера народних промислів як економічного явища залежать від тих основних соціально-економічнпх, ідеологічних та правових умов, що характерні для економіки нашої держави в цілому га регіону зокрема. Вибір опт имальної організаційної моделі кластера народних художніх промислів зумовлюється двома аспектами, які взаємодоповнюються:

1) цілями, яких ми хочемо досягпі, створюючи таку локальну виробничу систему;

2) організаційними чинниками та правовими умовами, за яких дана система створюватиметься.

Головні цілі (проблеми), які досягаються (розв'язуються) через створення кластера:

1) відродження, збереження, охорона та розвиток народних художніх промислів;

2) організація одноосібних виробників-майстрів народних промислів дисперсно розповсюдже- них на території per іону;3) зменшення обсягів тіньового виробництва;4) формування офіційної статистики народних промислів;5) підвищення рівня зайнятості в регіоні;

6) оптимізація доходів кожною суб'єкта кластера та місцевих бюджетів;7) соціальний захист та соціальне страхування.

Адаптації кластерної моделі виробництва народних художніх промислі» сприяли такі організаційно-економічні умови.1.Сировинні ресурси та людський капітал.2.Ринки збуту.

На сьогоднішній день два канали збуту вже існують:а) прямий збут на стихійних місцевих ринках;б) збут через оптово-посерсдшщькі організації переважно на

зовнішній ринок (Польща, Росія).

Як перший, так і другий канали виробникам відомі, та вони спричиняють негативні наслідки для економічного розвитку регіону:

1) продукція низької якості виходить на зовнішній ринок - це деформує уявлення споживачів на між народ- ному ринку про якісний рівень внутрішнього товарного ринку, знижує цінність виробів народних промислів;2) доходи самих виробників незначні, що пов'язано з високими витратами щодо збуту продукції, і, що не менш важливо для оцінки створеного валового регіонального продукту, ніде не зафіксовані, оскільки звітність не подається; .3) соціальні гарантії, соціальний захист і забезпечення виробників відсут ні, оскільки перевалена їх більшість не зареєстрована як суб'єкти підприємницької діяльності чи як звичайні наймані працівники;4) доходи місцевих бюджетів від такої діяльності не формуються, оскільки податки не сплачуються;5) ринки є стихійними.

Тому й виникла необхідність організації виробництва від задуму до реалізації в рамках замкненого технологічного циклу, що й характерно для кластери их моделей.

3. Інститут довіри.

Будь-які взаємовідносини, у тому числі фінансово-економічні, грунтуються на високій довірі. Такий підхід характерний у світовій практиці при створенні кластерів. Відносини на довірі маємо плекати змалку в кожній людині зокрема - тільки тоді в суспільстві пануватиме довірлива атмосфера. Причина полягає в тому, що представники різних течій економічної теорії, як правило, виходять із того, що інститут довіри є одним із засобів зниження трансакційних витрат".

Для досягнення власної комерційної мет и кожним учасником кластера координувати їх господарську діяльність необхідно через нскомерційний центр.

Вищим органом управління координаційного центру є його збори (конференція). Вони обирають раду центру та її голову. Загальні збори затверджують статут. Рада центру кластера формує обсяги виробництва і розподіляє їх між первинними осередками пропорційно до виробничою потенціалу та творчих можливостей майстрів (зі згоди осередку або на конкурсній основі).Оскільки в кластер об'єднуються суб'єкти, які займаються різними видами діяльност і, що водночас забезпечує задоволення їх власних інтересів та досягнення єдиної мсти кластера, у його структурі умовно можна виділити чотири функціональні підсистеми учасників:

1) виробнича підсистема, в якій відбувається технологічний процес створення продукту.2) підсистема допоміжного виробництва3) підсистема сервісу та послуг,4) з боку органів влади та неурядових установ