- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
Посилання в тексті записки на джерела потрібно зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у працях[1–3]...»;
У разі посилань на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їхні номери. При посиланнях слід писати: «...у розділі 4...», «...дивись 2.1...», «...за 3.3.4...», «... відповідно до 2.3.4.1...», «...на рис. 1.3...» або «...на рисунку 1.3...», «...у таблиці 3.2...», «...(див. табл. 3.2)...», «...за формулою (3.1)...», «...у рівняннях (1.7)–(1.9)...»,
«...у додатку 1».
При посиланні на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад, ГОСТ 2.105–95.
2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами, рекомендовано в алфавітному порядку.
Рекомендується також список використаної літератури, в якому найменування використаних літературних джерел, патентів, нормативно–технічних документів, інформації з Internet тощо, розміщувати в порядку появи посилань в тексті пояснювальної записки.
Про кожен документ подаються такі відомості:
1.Якщо автор один: то пишеться прізвище і ініціали автора, назву книжки, ставиться крапка, тире, місто видання книжки, крапка, тире, назва видавництва, крапка, тире рік випуску.
Приклад. р
Ремонт автомобілів /1.Є. Дюмін. – М.: Транспорт, 1999. – 280 с.
2.Якщо два і більше авторів, то їх прізвища перераховуються за порядком у якому вони вказані в книжці, повна назва книжки яка не береться в лапки, назва міста видання книжки; назва видавництва (без лапок), рік видання.
Приклад
Ремонт машин / О.І. Сідашенко, O.A. Науменко, А .Я. Поліський та ін.; За ред. О.І. Сідашенка. – К.: Урожай, 1994. – 400 с.
Для міст Києва, Харкова, Москви, Ленінграда (нині Санкт–Петербурга) вживаються скорочення К,Х,М,Л,СП. Назва видавництва ( без лапок), рік видання (без слів "рік" або скорочення "р".
Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (. –).
Бібліографічний опис роблять мовою документа.
Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора то запис починають з назви книжки, після косої риски пишуть ініціали і прізвище редактора і далі всі елементи.
Технічна діагностика машин / B.I. Кірса. – К.: – Урожай. – 2000
Для винаходів вказують номер авторського свідоцтва, патенту, державу, у якій воно видано, назву винаходу, прізвище та ініціали авторів виданих, в якому опубліковано опис винаходу, рік випуску та його номер.
Додатки оформляються як продовження записки.
У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.
Додатки бувають обов'язкові та довідникові (ТЗ, лістинги розроблених програм, переліки елементів до принципових схем, таблиці до схем з'єднань, карти технологічних маршрутів, специфікації складальних одиниць тощо).
Якщо додаток – це документ, який має самостійне значення і оформлений згідно з вимогами, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують «ДОДАТОК » та його найменування.
Примітки
Одну примітку не нумерують. Пишеться слово «Примітка». (П–велике із абзацу).
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами.
Після слова «Примітка» ставиться крапка, а пояснення проводять з нового рядка і з абзацу.
Приклад
Примітка.
1_________
2_________ (після чисел 1,2 крапок не ставиться)