- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
Загальна трудомісткість робіт, що виконуються на СТОА дорівнює сумі трудомісткостей робіт по ТО і ПР автомобілів, прибирально–мийних робіт та робіт по передпродажній підготовці (якщо такі роботи проводяться).
(2.95)
Результати розрахунків рекомендується занести у таблицю.
2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
Для визначення виробничої програми кожної дільниці СТОА отриманий в результаті розрахунку річний об’єм робіт по ТО і ремонту автомобілів розподіляють по вадах робіт та місцю їх виконання (на постах чи у робочих відділеннях).
Розподіл робіт по видах в залежності від потужності станцій наведено
в табл. 3.6.
Таблиця 3.6 Розподіл об'єму робіт (в %) по видах та місцю робіт СТОА (по ОНТП–АТТТ–СТО–ВО).
Види робіт |
Розподіл об'єму робіт в залежності від кількості постів на станції |
Розподіл об'єму робіт по місцю їх виконання |
||||
До10 |
Від 11 до 15 |
Від 16 до 25 |
Більше 25 |
На робочих постах |
У виробничих відділеннях |
|
1. Діагностування |
5 |
4 |
4 |
4 |
100 |
– |
2. ТО в повному об'ємі |
25 |
15 |
10 |
8 |
100 |
– |
3. Мастильні |
5 |
3 |
2 |
2 |
100 |
– |
4. Регулювальні по уста–новці геометрії передніх коліс |
7 |
4 |
4 |
3 |
100 |
|
5. Регулювальні по гальмівній системі |
5 |
3 |
3 |
3 |
100 |
|
6. Обслуговування та ре–монт приладів системи живлення, електротехнічні |
6 |
5 |
4 |
4 |
75 |
25 |
7. Шиномонтажні |
5 |
2 |
1 |
1 |
30 |
70 |
8. ПР вузлів та агрегатів |
20 |
15 |
12 |
10 |
45 |
55 |
9. Кузовні (бляхарські, зварювальні, мідницькі) |
10 |
25 |
30 |
35 |
75 |
25 |
10. Малярні |
10 |
20 |
25 |
25 |
100 |
– |
11. Обойні і арматурні |
2 |
4 |
5 |
5 |
50 |
50 |
Всього |
100 |
100 |
100 |
100 |
– |
– |
2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
Розрахунок обсягу робіт по самообслуговунню СТОА аналогічний розрахунку цього показника для АТП.
2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
Розрахунок кількості робітників підрозділів СТОА виконуємо за аналогічною методикою, що і для ВАТ АТП/
При розрахунку розрізняють технологічно необхідну (явочну) та штатну кількість, робітників. Технологічно необхідна кількість робітників забезпечує виконання добової, а штатна – річної виробничої програм (обсягів робіт) по ТО і ПР.
Значення річного виробничого фонду робочого часу робочого місця (Фрм), можна прийняти по таблиці 3.7 або визначити розрахунком на основі тривалості робочої зміни ( в залежності від тривалості робочого тижня) та кількості робочих днів в році.
Таблиця 3.7 Річні фонди часу виробничих робітників
Професії робітників |
Продовжуваність |
|||
робочого тижня (годин) |
основної відпустки (днів) |
при однозмінній роботі, год |
||
Фрм |
Фш |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Прибиральник та мийник рухомого складу, вантажник, комплектувальник, слюсар по ТО і ремонту, слюсар по ремонту агрегатів та вузлів, електрик, шиномонтажник. |
40 |
15 |
2070 |
1860 |
Верстатник по металообробці, столяр, арматурник, бляхар, слюсар по ремонту обладнання та інструменту, комірник, мастильник, заправник. |
40 |
18 |
2070 |
1840 |
Слюсар по ремонту приладів системи живлення двигунів, які працюють на бензині, коваль, мідник, газоелектрозварювальник, вулканізаторник, акумуляторник |
40 |
24 |
2070 |
1820 |
Маляр |
35 |
24 |
1830 |
1610 |
Для професій з нормальними умовами праці встановлений 40–годинний робочий тиждень, а для шкідливих умов праці – 35 – годинний. Тривалість робочої зміни для виробництва з нормальними умовами праці при п’ятиденному робочому тижню складає 8,0 год., а при шестиденному – 7год.( при цьому скорочення робочого дня на одну годину у передвихідних та передсвяткові дні заховується в загальному балансі робочого часу). Для шкідливих умов праці при 5–денному робочому тижню рівна 7 годин, а при 6–деішому – 6 годин.
Загальна кількість робочих годин на рік як при 6–денному, так і при 5–денному робочому тижню однакова. Тому і річний фонд часу ,розрахований для 6–данного робочого тижня, буде рівний річному фонду часу при 5–денному робочому тижню.
В загальному вигляді річний виробничий фонд часу робочого місця :
при 5–денному робочому тижню:
(2.97)
при 6–денному робочому тижню:
(2.98)
де тривалість робочої зміни, год;
– кількість календарних днів в році;
– кількість вихідних днів в році;
– кількість святкових днів в році;
– кількість передсвяткових і суботніх днів в році;
1 – година скорочення робочого дня перед вихідними днями.
В окремих випадках може бути прийнятий режим праці по біжучому графіку, а саме: два дні роботи по 12 год. та два вихідних. Оплата праці за роботу у святкові дні здійснюється згідно з чинним законодавством.
При організації робіт у трьохзмінному режимі приймається наступна організація робіт по біжучому графіку, два дні робота по 8 год. першу зміну, далі – два дні роботи по 8 год. другу зміну, потім – два дні роботи по 8 год. у третю зміну. Після закінчення роботи у третю зміну – два вихідних дні (оплата праці за роботу у нічні години здійснюється згідно з чинним законодавством).
В практиці проектування для розрахунку технологічно необхідної кількості робітників річний фонд часу Фрм приймається рівним 2070 год. для виробництв з нормальними умовами праці і 1830 год. для виробництв з шкідливими умовами праці.
При роботі зон ПР, ТО та відділень в режимі безперервного робочого тижня
(365 робочих днів в році):
(2.99)
Штатна кількість робітників Рш може бути визначена з виразу:
де – річний фонд часу штатного робітника, год.
Річний фонд часу «штатного» робітника Фш визначає фактичний час, який відпрацював робітник безпосередньо на робочому місці. Фонд часу "штатного" робітника Фш менший річний виробничий фонд часу робочого місця при однозмінній роботі Фрм за рахунок відпусток та невиходів на роботу по поважних причинах (виконання державних обов’язків, по хворобах).:
(2.100)
де – кількість днів відпустки для даної професії робітників;
– кількість днів невиходів на роботу по поважних причинах ( в практиці проектування може бути прийнята в розмірі 3–5 днів). Загальні втрати робочого часу ( з врахуванням відпустки) складають приблизно 4–5% від річного виробничого фонду часу робочого місця.