2.5. Побудова та викладення тексту

Текст пояснювальної записки поділяється на розділи.

Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами і записані з абзацу без крапки. Структурні елементи «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Перелік посилань» не нумеруються, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, роз'єднаних крапкою. У кінці номера підрозділу крапку не ставлять.

Розділи і підрозділи виконують без крапки в кінці, без переносу слів.

Спереду назви розділу ставиться порядковий номер розділу (арабське число) після числа крапки не ставлять.

Відстань між заголовком і попереднім чи подальшим текстом має бути:

за машинного способу – не менше ніж 2 рядки

за машинописного способу – не менше ніж 3 інтервали;

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Приклад.

4 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

Якщо розділи або підрозділи складаються з одного пункту, він також нумерується.

Відстань між заголовком і текстом, підрозділом і верхньою лінією рамки повинна бути не менше ніж три інтервали, при виконанні рукописним текстом – 10 мм і повинна бути однаковою в усій пояснювальній записці.

Кожний розділ записки виконується з нової сторінки.

Текст записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень.

У записці повинні застосовуватися науково–технічні терміни, позначення і визначення, встановлені стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково–технічній літературі.

Застосування в записці різних систем позначення фізичних величин не допускається.

У тексті записки числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку треба писати цифрами, а числа без фізичних величин і одиниць рахунку до дев'яти словами.

Приклад

1.Провести випробування трьох амперметрів, граничний струм кожного ЗА.

2.Відібрати 13 амперметрів для випробування підвищеною напругою.

Недопустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, розташованих у таблицях, виконаних машинописним способом.

2.6. Формули і рівняння

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями знизу та зверху не менше одного рядка. Для набору формул у текстовому редакторі Місrosoft Word рекомендовано використовувати засіб Місrosoft Equation з такими розмірами символів: звичайний – 14 пт, крупний індекс – 9 пт, дрібний індекс – 7 пт, крупний символ – 18 пт, дрібний символ – 12 пт (такі рекомендації дійсні для розміру основного шрифту – 14 пт).

Формули і рівняння слід нумерувати по порядку в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядково­го номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Після номера крапки не ставлять. Номер формули або рівняння зазначають в дужках на одному рівні з формулою або рівнянням у крайньому правому положенні на рядку, наприклад, (2.1) – перша формула другого розділу.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою чи рів­нянням. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад. Річну трудомісткість щоденного обслуговування визнача­ють за формулою

,

де – річна кількість ЩО;

– норматив трудомісткості ЩО.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокрем­люють комою.

Приклад:

,

.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операцій, повторюючи знак операції на по­чатку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на зна­ковій операції множення, застосовують знак «х».

При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак (X) , рівняння (=), плюс (+), мінус (–).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка. Наприклад, формула (В4) – четверта формула, додатка В.

Формули виконують шрифтом не менше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.

У формулах при буквеному позначенні величин між ними знаки множення (крапка або знак ) не ставлять.

Посилання в тексті записки на джерела потрібно зазначати порядко­вим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дуж­ками, наприклад, «...у працях[1–3]...»;