2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу

Приклад опису роботи в підрозділі і схема технологічного процесу ремонту коробки передач подана на рисунку 2.1.

Агрегати і вузли потрапляючи в агрегатну дільницю поступають на зовнішнє миття і після на розбирання. Після розбирання агрегату чи вузла деталі поступають на миття у спеціальних ваннах, після чого виконується контроль і сортування. Справні деталі направляються на збирання вузлів і агрегатів. Браковані викидають в брухт. Деталі і складальні одиниці, що потребують ремонту, поступають в ремонт і після здійснення ремонтних операцій їх направляють на збирання або на зберігання в складі оборотних агрегатів.

Приклад схеми технологічного процесу ремонту коробки передач приведений на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 – Схема технологічного процесу ремонту коробок передач.

2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу

Опис технологічного процесу здійснюється у відповідності з інструкціями та в порядку послідовності виконання робіт з ТО та ремонту автомобілів, агрегатів та вузлів.

2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання

За виробничими призначеннями прийнято поділяти обладнання і устаткування на загальновиробниче, профілактичне, ремонтне, підйомно–оглядове і складське.

Загальновиробниче обладнання і устаткування складається з таких основних груп: технічної (котельна, вентиляція, компресорна та ін.), транспортної (електрокари, кран–балка, візки, тощо), протипожежної (вогнегасник, насосні установки і ін.), канцелярські (столи, шафи, стільці і т.д.), допоміжної (табельні годинники тощо). Воно призначене для забезпечення нормальної діяльності всього підприємства.

Профілактичне обладнання і устаткування поділяється на підгрупи залежно від виду обслуговування та діагностування ( для зони ЩО, ТО–1, ТО–2, Д–1, Д–2) і призначене для безпосереднього виконання операцій ТО автомобілів.

Ремонтним обладнанням укомплектовують робочі пости поточного ремонту автомобілів (так зване постове обладнання) і спеціалізовані дільниці та цехи (спеціальне цехове обладнання та устаткування).

До підйомно–оглядового устаткування та обладнання відносять кана­ви, підйомники, перехідні містки та ін. Його застосовують як при ТО, так і при ремонті автомобілів, тому доцільно виділити це обладнання у са­мостійну групу.

Складське обладнання та устаткування включає спеціальні контейне­ри, цистерни, ємкості, стелажі, підставки тощо. Використовується для зберігання і складування матеріально–технічних цінностей і ресурсів у складських приміщеннях.

Кількість основного обладнання визначається за ступенем його вико­ристання. Якщо воно використовується протягом усієї зміни, то його ви­значають за відповідною трудомісткістю робіт даного виду, а якщо періодично – то по табелю обладнання типового робочого поста чи дільниці. Складені спеціальні каталоги і табелі технологічного устатку­вання, яким користуються при оснащенні технічних підрозділів АТП.

У них наводиться в залежності від типу і розмірів ВАТ АТП орієнтовна кількість приладів і пристроїв періодичної дії для виконання ТО і ПР автомобілів.

Залежно від кількості робочих постів, прийнятого методу ТО авто­мобілів визначається підйомно–оглядове устаткування зон ТО–1 і ТО–2.

При обслуговуванні легкових автомобілів в зонах передбачається 20 % канав від загальної кількості усіх постів і 40% постів обладнується підйомниками, а для вантажних автомобілів, навпаки, передбачається 40% канав і 20% підйомників.

Поточні лінії ТО обладнуються канавами і конвейєрами на всю їх довжину.

Обладнання загального призначення (шафи, верстаки) розраховують за кількістю робітників.

Кількість обладнання постійної дії знаходимо з виразу:

(2.101)

де – трудомісткість робіт у відділеннях, цехах, зонах, на дільницях;

– кількість днів роботи обладнання в році;

– продовжуваність зміни;

– кількість змін;

– кількість працівників у зонах, на дільницях;

– коефіцієнт використання обладнання.

Для слюсарно–механічних дільниць трудомісткість робіт роз­поділяється так: 20 % – слюсарні роботи і 80 % – верстатні. В свою чергу верстатні роботи діляться на: токарні – 48 %; фрезерні – 12 %; розточу­вальні – 12 %; стругальні – 5 %; шліфувальні – 10 %; заточувальні – 8 %;

свердлильні – 5 %.

Кількість складського обладнання залежить від запасів матеріалів, що зберігаються, і місткості одиниці устаткування.

, (2.102)

де – запаси матеріалів, запчастин та ін;

– місткість одиниці устаткування.

Після розрахунку і підбору обладнання складається відомість обладнання для кожної дільниці, поста чи зони за формою, що подана у таблиці 2.10

Таблиця 2.7 Перелік устаткування агрегатного відділення

№	Назва обладнання	К–сть	Габаритні розміри, мм	Площа,		Примітки
				Одиниці	Загальна
1	2	3	4	5	6	7
1	Верстак слюсарний	2	1520×780	1,19	2,38	–