II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Заняття третє: «Організація радіаційного, хімічного і біологічного захисту»

Вид заняття: Групове

НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНІ ЦІЛІ:

1.Ознайомити студентів з організацією забезпечення РХБ захисту в основних видах загальновійськового бою.

2.Довести до студентів основні заходи,які проводяться у підрозділах в умовах РХБ зараження.

3.Запевнити студентів в тому,щоб управляти підлеглими в складних умовах РХБ обстановки,необхідно мати знання, проявляти розумну ініціативу, психологічну стійкість і здатність рішуче впроваджувати в життя прийняті рішення.

Приблизний розрахунок часу:

Навчальні питання	Час (хвилин)
І. Вступна частина	10
ІІ. Основна частина	75
1. Мета і завдання радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів.	40
2. Організація радіаційного, хімічного, біологічного захисту.	35
ІІІ. Заключна частина	5
Обов’язки командира підрозділу щодо радіаційного, хімічного, біологічного захисту. (самостійна робота)	45

Час: 2 години (90хв.)

Місце: навчальний клас

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Проектор „ Епсон" -1

2. Стенди

3. Таблиці

4. Презентація. Презентація лекції в програмі " Power Point "

5. Дошка

6. Кольорова крейда.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойовий статут Сухопутних військ, Ч-ІІІ,Київ,2010.

2. Защита от оружия массового поражения. Мясников В.В. Воєнвидання, 1989.

3. Навчально-методичний посібник»Захист військ від зброї масового ураження» інв. №256/14. ОІСВ, 2001

4. Подготовка подразделений к защите от ядерного, химического, бактериологического (биологического) и зажигательного оружия противника. – М. Воєнвидання, 1971 р.

5. Навчальний посібник. . Підготовка сержантів. «Зброя масового ураження та захист від неї.»Харків,НТПУ,2004.

6.Навчальний посібник «ДОВІДНИК ОФІЦЕРА ВІЙСЬК РХБ ЗАХИСТУ» Харків,НТПУ,2005.

7. Навчально-методичний посібник по підготовці підрозділів до захисту від ядерної, хімічної, біологічної зброї та запалювальних засобів. М. Воєнвидання, 1971 р.

8. Токсикология ОВ и защита от ОМП. Каракчиев Г.Д. Ташкент, 1973 г.

9. Отравляющие вещества Александров О.В., Емельянов А.Н. Москва, 1990г.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:

При підготовці до заняття викладач повинен вивчити бойові властивості зброї масового ураження, уточнити вражаючі фактори зброї масового ураження, способи захисту особового складу, техніки та споруд, допустимі норми зараження радіоактивними речовинами, класифікацію та механізми вражаючої дії отруйних речовин та біологічних засобів.

1. У вступній частині показати актуальність заняття,оголосити мету та навчальні питання.

2. Мету вивчення матеріалу досягати використанням активних форм навчання, основними з яких є групове заняття –методом розповіді та показу; під час підготовки до заняття – самостійна робота за виданим викладачем завданням.

3. Групове заняття – це форма навчального заняття, за якою викладач пояснювально – лекційним методом викладає новий навчальний матеріал, методом опитування контролює засвоєння раніше вивченого матеріалу і домагається його закріплення, методом творчих рекомендацій спрямовує самостійну роботу студентів. Тому групове заняття є одним із найважливіших видів навчальних занять з студентами.

Їх мета – дати студентам основи теоретичних знань, на базі яких в наступному виробляються їх вміння та навички. Групові заняття повинні носити, як правило, проблемний характер, відображати актуальні питання теорії та практики, сучасні досягнення науки і техніки.

4. Схеми, таблиці, презентації, фрагменти з навчальних фільмів, приклади з бойового досвіду військ, які використовує викладач під час групового заняття повинні бути засобом для розкриття головної ідеї. При цьому ілюстрованого матеріалу повинно бути небагато. Для двох годин заняття достатньо мати 2 - 4 схеми (таблиці), навчальний фільм або його фрагмент на 5 - 7 хвилин, презентацію з 15 - 20 слайдів.

5. В ході заняття необхідно здійснювати контроль запису і підтримувати дисципліну.

6. Кожне навчальне питання закінчувати короткими ясними висновками, що логічно підводять до наступного навчального питання.

7. Контроль якості засвоєння навчального матеріалу здійснювати шляхом опитування 1–2-х чоловік після викладення кожного навчального питання.

8. У висновках підбити підсумок викладеного навчального матеріалу і дати рекомендації на самостійну роботу для поглиблення, розширення і практичного застосування знань по даному занятті. Дати завдання на самостійну роботу і відповісти на задані питання.

Хід заняття:

Навчальні питання		Методика викладання
І. Вступна частина - 10 хвилин		- приймає доповідь старшого групи про готовність групи до заняття; - перевіряє наявність особового складу групи та матеріальне забезпечення; - проводить заповнення журналу; - проводить інформування (якщо перший час заняття); Виступає із вступним словом: - оголошує тему, мету заняття та навчальні питання; - звертає увагу на ключові проблеми для обговорення.
	ІІ. Основна частина – 75 хвилин. 1 . Мета і завдання радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів – 40 хв.	Оголосити і висвітити слайд з найменуванням першого навчального питання. Дати записати тим, хто навчається, мету організації такого виду бойового забезпечення, забезпечення РХБ захисту. Послідовно пояснити, які заходи передбачається організувати для виконання завдань захисту від зброї масового ураження. Коротко розкрити зміст кожного заходу. Виявлення та оцінювання РХБ обстановки(радіаційна, хімічна розвідка і контроль). 2. Підтримання живучості(оповіщення про РХБ обстановку; застосування засобів індивідуального та колективного захисту;виконання режимно-обмежувальних заходів. 3. Ліквідація РХБ зараження(часткова спеціальна обробка ОВТ;часткова санітарна обробка особового складу; дегазація, дезактивація, дезінфекція фортифікаційних споруд та пилопридушення на них); 4. Маскування дій військ та об’єктів(застосування димів,аерозолів); Викладання навчального питання закріпити опитуванням двох студентів. Короткий висновок по першому питанню. Плавний перехід до другого навчального питання.
	2. Організація радіаційного, хімічного, біологічного захисту – 35 хв.	Послідовно розглянути організацію виконання кожного заходу забезпечення: - в підрозділах від роти і нижче для проведення радіаційного і хімічногоспостереження призначаються хімічні спостерігачі, а в батальйоні організується хімічний спостережний пост. Оповіщення про біологічне (бактеріологічне) зараження здійснювати за вказівкою командира, який виставив пост (спостерігача), аналогічним сигналом. Своєчасне і вміле використання засобів індивідуального та колективного захисту досягається : - постійним контролем наявності та справності засобів індивідуального захисту і тренуванням особового складу; - правильним визначенням місця і часу завчасного переведення засобів індивідуального та колективного захисту в “бойове” положення; - додержанням режиму та правил експлуатації засобів колективного захисту. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки,засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки,наявності часу засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі. Часткова спеціальна обробка проводиться особовим складом підрозділів без припинення виконання бойових завдань за вказівками командирів військових частин (підрозділів); у разі зараження отруйними речовинами – негайно; радіоактивними речовинами-за першої нагоди,але якнайшвидше після зараження. Для проведення часткової спеціальної обробки підрозділу, який здійснює марш, колона підрозділу зупиняється обіч дороги з дистанцією між машинами не менш 10 м., зберігаючи заходи маскування. Облік доз радіоактивного опромінювання в роті ведеться особисто на кожного військовослужбовця. Маскування димами при косому вітрі доцільно робити вмиканням термодимової апаратури, а при фронтальному вітрі в бік противника – системою пуску димових гранат, з врахуванням дальності польоту димових гранат (біля 300м) (ЗДП – 400м). Можливе створення димового валу для забезпечення (прикриття) кидка вперед з метою атаки противника або здійснення маневру. Короткий висновок по другому питанню.
	ІІІ. Заключна частина - 5 хвилин.	- нагадує тему, мету заняття та рівень її досягнення; - проводить розбір заняття, вказати на ті питання, які необхідно доопрацювати в ході самостійної роботи; - вказує студентам завдання на самостійну роботу.

ІІІ. НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Заняття третє: «Організація радіаційного, хімічного і біологічного захисту»

ЗМІСТ

Вступ

Окремі спроби застосувати хімічні засоби ураження (отруйні речовини) у військових цілях мали місце на протязі всієї історії війн.

Хімічна зброя вперше отримала широке застосування в ході Першої світової війни 1914-1918 років. Так, протягом п’ятихвилинної газобалонної атаки 22 квітня 1915 року, загинуло близько 6 тисяч чоловік, а 15 тисяч отримали ураження різного ступеня.

З початком застосування отруйних речовин був здійснений поштовх в розвитку сил та засобів захисту від них. Сформовані в той час газові батальйони складали підґрунтя для становлення та розвитку хімічних військ. Удосконалення хімічного спостереження та оповіщення, створення фільтруючих протигазів, покращення протигазової підготовки військ та постачання у війська протигазів започаткувало розвиток хімічної служби. В 1918 році з’являються перші зразки захисного одягу проти ураження отруйними речовинами, а також застосовується хлорне вапно для дегазації місцевості та предметів, отримують широкий розвиток вогнеметні та димові засоби.

В період між першою і другою світовими війнами синтезовано отруйні речовини нервово-паралітичної дії, відбулися зміни в технічних засобах застосування отруйних речовин, з’явилися перші виливні прилади на літаках, авіаційні хімічні бомби, хімічні фугаси. В зазначений період були закладені основи сучасної організації хімічної служби.

Практика другої світової війни показала, що хімічна служба була однією зі служб, яка забезпечувала бойові дії військ. Вона організовувала протихімічний захист, димове маскування, ураження противника вогнеметною зброєю, забезпечення військ хімічним майном. Великий успіх мали вогнеметні та димові підрозділи.

З появою ядерної та нових видів хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї, об’єктів атомної енергетики та підприємств із сильнодіючими отруйними речовинами, перед хімічними військами постали більш складні завдання.

Значний стрибок був здійснений в розвитку озброєння та техніки хімічних військ.

Великий обсяг і складний характер робіт був виконаний хімічними військами при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вони складали близько половини загальної чисельності угруповання військ, що розміщались в 30 кілометровій зоні ліквідації наслідків аварії.

Наказом Міністра оборони України №34 від 14 лютого 1994 року, хімічні війська відповідно до їх призначення та завдань, перейменовано у війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України.

З часів проголошення незалежності України та створення її Збройних Сил особовий склад військ РХБ захисту знешкодив понад 40000 вибухових пристроїв, частина яких була споряджена отруйними речовинами. Вони брали участь у гасінні понад 200 лісових пожеж, локалізували наслідки аварій на об’єктах із сильнодіючими отруйними речовинами.

Призначення військ РХБ захисту

Війська радіаційного, хімічного, біологічного, (РХБ) захисту призначені для виявлення та оцінки радіаційної, хімічної, біологічної обстановки в районах аварій (зруйнувань) потенційно небезпечних об’єктів; ліквідації наслідків РХБ зараження; підтримання екологічної безпеки військ в умовах дії антропогенних екологічних факторів; застосування димів (аерозолів) для маскування військ; забезпечення військ озброєнням радіаційного, хімічного, біологічного захисту, організації його зберігання та проведення ремонту.

Зчасів проголошення незалежності України та створення національних Збройних Сил органи управління та військові частини РХБ захисту пройшли складний шлях докорінного реформування. Нині триває заключний етап перетворення їх на сучасні мобільні та боєздатні спеціальні війська.

Так, війська РХБ захисту Збройних Сил України включають:

- військові частини і підрозділи РХБ захисту;

- РХБ розвідки;

- аерозольного маскування;

- дегазації обмундирування та спорядження;

- бази та склади озброєння РХБ захисту на всі випадки життя.

У складі оперативних командувань Сухопутних військ Збройних Сил України на базі реформованих бригад РХБ захисту було сформовано окремі батальйони радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Хімічна зброя, як і інша зброя массового ураження, у світі заборонена. Однак це не значить, що її не існує. А відтак, залишається ймовірність, що її хтось колись таки використає. У цьому сенсі найсерйознішу небезпеку для світової спільноти становлять міжнародні терористичні угрупування. Причому, можливість використання ними зброї — річ другорядна, адже арсенали традиційно охороняються надійно. А от здійснення терактів та диверсій на шкідливих для довкілля і людства підприємствах — цілком ймовірний варіант. І якщо запобігати цьому — справа правоохоронців, то зменшення чи навіть уникнення жертв та збитків — завдання військових хіміків. А на це у них завжди вистачить снаги.

В умовах застосування противником зброї масового ураження, при руйнуваннях підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості успішніше вестимуть бій лише ті частини та підрозділи, які понесуть менше втрат та в більшій ступені збережуть свою боєздатність. Це можливе тільки внаслідок правильного розуміння та чіткого усвідомлення командирами та начальниками всіх рівнів необхідності виконання заходів забезпечення РХБ захисту. Не менш важливу роль у досягненні мети по виконанню бойової задачі відіграватиме виконання заходів, які забезпечують безпеку і захист особового складу в зонах зараження радіоактивними, отруйними і біологічними речовинами в районах зруйнувань, пожеж і затоплень, а також при подоланні зон з високими потужностями доз випромінювання, хімічного та біологічного зараження, заходів безпеки щодо захисту особового складу під час тривалих дій на зараженій місцевості..

Захист військ спрямований на ослаблення впливу засобів ураження (звичайних, ядерних, хімічних, біологічних, запалювальних, високоточних й інших видів зброї), небезпечних факторів техногенного, радіоелектронного, інформаційного, психологічного, екологічного й іншого характеру, з метою збереження боєздатності підрозділів і створення умов для виконання поставлених завдань.

Основними завданнями захисту військ у бою є:

- недопущення раптовості завдання противником масованих ударів і впливу небезпечних факторів;

- зниження ефективності ударів противника засобами ураження, ослаблення впливу небезпечних факторів;

- виявлення і ліквідація наслідків ударів противника і впливу небезпечних факторів; зниження і ліквідація наслідків негативного інформаційно-психологічного впливу противника;

- своєчасне відновлення боєздатності підрозділів.

Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів включає:

- відновлення порушеного управління;

- виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, що зберегли боєздатність;

- висування підрозділів, які втратили боєздатність, у безпечні райони;

- поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами;

- відновлення морально-психологічного стану особового складу.

Щонайперше відновлюється які

Всебічне забезпечення бою – комплекс заходів, спрямованих на створення військам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними завдань. Всебічне забезпечення бою проводиться безперервно як під час підготовки, так і в ході бою та складається з бойового, матеріально-технічного, медичного та МПЗ.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного застосування підрозділів, збереження їх боєздатності, недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій.

У підрозділах організуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, радіоелектронна боротьба, інженерне обладнання позицій,районів, радіаційний, хімічний, біологічний захист, тактичнее маскування та охорона і захист відвисокоточної зброї противника.Бойове забезпечення організується командиром підрозділу відповідно до прийнятих ним рішень і розпоряджень вищого штабу за видами бойового забезпечення. Начальник штабу підрозділу безпосередньо організує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира. Заявки по всіх видах забезпечення бою (дій) подаються особами, відповідальними за їх організацію, і підписуються начальником штабу підрозділу.

Відсутність вказівок і розпоряджень не звільняє командирів підрозділів відсвоєчасної організації бойового забезпечення.