3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань

Зображення різьбових з'єднань обумовлено ГОСТ 2.311 – 68. Важливим елементом у зображенні є показ деталей у розрізі. Зовнішній діаметр різь­би гвинта відповідає зовнішньому діаметру різьби гайки, а внутрішній діаметр різьби гвинта – діаметру різьбового отвору гайки. На зображенні віддають перевагу різьбі гвинта.

У різьбовому з'єднанні показують лише ту частину різьби в отворі, яка не закрита різьбою гвинта.

Дозволяється не показувати деяких дрібних конструктивних еле­ментів: фасок, округлень, проточок тощо. На рис. 3.7 наведено приклад креслення різьбового з'єднання в роз'єднаному та з'єднаному станах. Особливу увагу треба звернути на викреслювання різьби (перехід тонкої лінії в товсту та навпаки) і штрихування деталей у розрізі.

Рисунок 3.7 – Приклад креслення різьбового з'єднання

3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань

Не рознімними називають з'єднання, під час розбирання яких окремі елементи руйнуються. Не рознімними є, наприклад, клепані, зварні, пая­ні, клеєні з'єднання. Найбільш поширеними є зварні з'єднання.

Зварним з'єднанням називають сукупність деталей, з'єднаних між собою за допомогою зварювання. Вони утворюються при розплавленні металу в зоні з'єднання та його подальшому затвердінні. Метал, який затвердів і з'єднує деталі, називають зварним швом. Існують різні типи зварювання залежно від температурного джерела. Як температурне дже­рело використовують електричну дугу, газовий пальник, струм високої частоти, вибух, лазер тощо. Зварні шви на кресленнях зображають умов­но за ДСТУ 2222–93. Основні положення стандарту: • видимий шов – суцільною основною лінією;

• невидимий шов – штриховою лінією;

• видиме точкове зварювання – знаком «+», виконаним суцільними тонкими лініями;

• невидиме точкове зварювання не зображають;

• від зображення шва для його позначення проводять тонку лінію–виноску, яка починається односторонньою стрілкою.

Позначення шорсткості механічно обробленої поверхні шва наносять в кінці позначення. Зварні матеріали зазначають в технічних умовах.

При наявності на кресленні однакових швів позначення наносять на одному із зображень, а від зображень інших однакових швів проводять лінії–виноски з поличками. Усім однаковим швам присвоюють один порядковий номер, який наносять відповідно до рис. 3.9. Кількість однакових швів вказують на лінії–виносці, яка має полицю з нанесеним позначенням.

На рис. 3.9 зображено зварний шов №1, виконаний за ГОСТ 5264–80 тавровим з'єднанням без скосу країв зі зварюванням з обох боків (ТЗ), висота шва 4 мм, шов виконується не суцільним, а шахматним порядком, тобто з одного боку деталі проварюють 10 мм, потім роблять розрив 6 мм і з іншого боку проварюють знову 10 мм і т.д. Другий зварний шов виконується теж за ГОСТ 5264–80, але це вже стикове з'єднання зі скосом одного краю з однобічною проваркою (С8), висота шва 5 мм, шов викону­ється не суцільним, а з розривами, тобто проварюють 6 мм, потім розрив З мм, знову 6 мм шва і знову 3 мм прогалини

Рисунок 3.9 – Позначення зварних швів на кресленні

На кресленні симетричного виробу, за наявності на зображенні осі си­метрії, дозволяється відзначати лініями–виносками і позначати шви тіль­ки на одній із симетричних частин зображення виробу.