- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
Зображення різьбових з'єднань обумовлено ГОСТ 2.311 – 68. Важливим елементом у зображенні є показ деталей у розрізі. Зовнішній діаметр різьби гвинта відповідає зовнішньому діаметру різьби гайки, а внутрішній діаметр різьби гвинта – діаметру різьбового отвору гайки. На зображенні віддають перевагу різьбі гвинта.
У різьбовому з'єднанні показують лише ту частину різьби в отворі, яка не закрита різьбою гвинта.
Дозволяється не показувати деяких дрібних конструктивних елементів: фасок, округлень, проточок тощо. На рис. 3.7 наведено приклад креслення різьбового з'єднання в роз'єднаному та з'єднаному станах. Особливу увагу треба звернути на викреслювання різьби (перехід тонкої лінії в товсту та навпаки) і штрихування деталей у розрізі.
Рисунок 3.7 – Приклад креслення різьбового з'єднання
3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
Не рознімними називають з'єднання, під час розбирання яких окремі елементи руйнуються. Не рознімними є, наприклад, клепані, зварні, паяні, клеєні з'єднання. Найбільш поширеними є зварні з'єднання.
Зварним з'єднанням називають сукупність деталей, з'єднаних між собою за допомогою зварювання. Вони утворюються при розплавленні металу в зоні з'єднання та його подальшому затвердінні. Метал, який затвердів і з'єднує деталі, називають зварним швом. Існують різні типи зварювання залежно від температурного джерела. Як температурне джерело використовують електричну дугу, газовий пальник, струм високої частоти, вибух, лазер тощо. Зварні шви на кресленнях зображають умовно за ДСТУ 2222–93. Основні положення стандарту: • видимий шов – суцільною основною лінією;
невидимий шов – штриховою лінією;
видиме точкове зварювання – знаком «+», виконаним суцільними тонкими лініями;
невидиме точкове зварювання не зображають;
від зображення шва для його позначення проводять тонку лінію–виноску, яка починається односторонньою стрілкою.
Позначення шорсткості механічно обробленої поверхні шва наносять в кінці позначення. Зварні матеріали зазначають в технічних умовах.
При наявності на кресленні однакових швів позначення наносять на одному із зображень, а від зображень інших однакових швів проводять лінії–виноски з поличками. Усім однаковим швам присвоюють один порядковий номер, який наносять відповідно до рис. 3.9. Кількість однакових швів вказують на лінії–виносці, яка має полицю з нанесеним позначенням.
На рис. 3.9 зображено зварний шов №1, виконаний за ГОСТ 5264–80 тавровим з'єднанням без скосу країв зі зварюванням з обох боків (ТЗ), висота шва 4 мм, шов виконується не суцільним, а шахматним порядком, тобто з одного боку деталі проварюють 10 мм, потім роблять розрив 6 мм і з іншого боку проварюють знову 10 мм і т.д. Другий зварний шов виконується теж за ГОСТ 5264–80, але це вже стикове з'єднання зі скосом одного краю з однобічною проваркою (С8), висота шва 5 мм, шов виконується не суцільним, а з розривами, тобто проварюють 6 мм, потім розрив З мм, знову 6 мм шва і знову 3 мм прогалини
Рисунок 3.9 – Позначення зварних швів на кресленні
На кресленні симетричного виробу, за наявності на зображенні осі симетрії, дозволяється відзначати лініями–виносками і позначати шви тільки на одній із симетричних частин зображення виробу.