- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
3.13. Виконання креслень деталей
На підставі складального креслення або креслень загального виду розробляють креслення окремих деталей.
До креслень деталей ставлять такі вимоги:
необхідно оптимально застосовувати стандартні і покупні вироби, а також інші вироби, які освоєні раніше виробництвом і які відповідають сучасному рівню техніки;
раціонально обмежувати номенклатуру марок і асортиментів матеріалів, а також застосовувати найбільш дешеві і найменш дефіцитні матеріали;
раціонально обмежувати номенклатуру різьб, шліців та інших конструктивних елементів;
забезпечувати необхідний ступінь взаємозамінності;
забезпечувати найвигідніші способи виготовлення і ремонту виробів;
забезпечувати максимальні зручності обслуговування в експлуатації.
Робочі креслення, які входять в комплект конструкторської документації, в сукупності з іншими документами, на які є посилання, повинні давати повне уявлення про будову виробу і його складових частин і вміщувати всі дані, необхідні для його виготовлення, контролю, випробування і приймання.
Найменування виробу в основному написі креслення в специфікації записують в називному відміннику в однині.
Найменування повинно бути по можливості коротким і відповідати прийнятій термінології. Якщо найменування складається з декількох слів, то спершу вказують розміщують іменник, наприклад, «Опора ліва», «Колесо зубчасте» тощо.
В найменування не треба включати відомостей про призначення і місце розташування виробу.
На кресленнях використовують умовні позначення (знаки, лінії, літерні та літеро–цифрові позначення), встановлені державними стандартами. Не слід супроводжувати умовні позначення будь–якими пояснювальними написами та вказуванням номерів стандартів, за винятком тих випадків, коли це спеціально передбачено, наприклад, при позначенні рифлення, при позначенні деяких видів різьб тощо.
Якщо умовні позначення виконують не за державними, а за галузевими стандартами, то посилання на них обов'язкове.
На робочих кресленнях допускається використовувати умовні позначення, які не передбачені в державних і галузевих стандартах. Умовні позначення в таких випадках пояснюють на полі креслення.
Розміри умовних знаків повинні відповідати вимогам стандартів, а за їхньої відсутності повинні бути вказані з урахуванням наочності і ясності креслення.
При розробці робочих креслень необхідно прагнути, щоб за їхнього використання вимагався мінімум додаткових документів і щоб на кресленні був мінімум посилань на інші документи.
На кресленнях допускається давати посилання на державні, галузеві, республіканські стандарти, інструкції, технічні умови та інші документи за умови, що вони повністю і однозначно визначають відповідні вимоги і не ускладнюють використання креслень на виробництві.
На робочих кресленнях не допускається давати посилання на окремі пункти стандартів, технологічних інструкцій, технічних умов і на документи, які визначають форму і розміри конструктивних елементів виробів (фаски, проточки, канавки, гнізда тощо), якщо у відповідних стандартах відсутнє умовне позначення цих елементів. Всі ці елементи з усіма даними, необхідними для їхнього виготовлення, повинні бути на кресленнях. При необхідності допускається на кресленні наводити повний текст будь–якого стандарту або давати посилання на весь документ чи на окремий його розділ.
На робочому кресленні виробу необхідно вказувати розміри, граничні відхилення, шорсткість поверхонь та інші дані, яким він повинен відповідати перед складанням або перед додатковою обробкою за кресленням іншого виробу, для якого цей виріб є заготовкою.