2. Технологічний розділ

2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу

Виробнича програма по ТО і ПР рухомого складу встановлює кількість ТО

( за видами ) і капітальних ремонтів ( КР ), а також трудові витрати на їх виконання за розрахунковий період ( добу, рік ) по всьому парку автомобілів. Розрахунки виконуються окремо по автомобілях кожної марочної групи, або за середньозваженими величинами (приведеною кількістю автомобілів). Вихідними даними для розрахунків служать:

• тип і марка рухомого складу ( задається наперед або вибирається на основі техніко економічного обґрунтування );

• спискова кількість одиниць рухомого складу – автомобілів, причепів, напівпричепів (задається або також обґрунтовується );

• середньодобовий пробіг автомобілів ( задається або розраховується за відомими вимірниками транспортної роботи, може встановлюватись за даними звітів );

• технічний стан автомобілів, що характеризується їх пробігом з початку експлуатації;

• дорожні умови експлуатації автомобілів, що характеризуються типом дорожнього покриття, рельєфом місцевості і умовами руху ( у відповідності до Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомо–більного транспорту ділиться на п'ять категорій у додатку, таблиця

• режим ТО і ремонту рухомого складу, що визначається за видами ТО, діагностування і ремонту їх періодичністю, тривалістю простою автомобілів в ТО і ремонті.

Види технологічних дій встановлені Положенням про технічне обслуго–вування і ремонт дорожньо–транспортних засобів автомобільного транспорту і періодичність приймається у відповідності до ОНТП–ОІ–86,

таблиця 1.1

Вихідними нормативами для технологічного розрахунку АТП служать: пробіг автомобілів до КР, періодичності ТО, трудомісткості ТО і ПР рухомого складу, тривалості простою рухомого складу в КР,ТО–1, ТО–2 і ПР.

Там же окремим показником наведена кількість СО протягом року для кожної моделі автомобіля з урахуванням рекомендацій заводів–виробників автомобільної техніки. Норми трудомісткості ТО і ПР рухомого складу приведені у додатку 1, таблиця 1, де враховано виконання робіт з ЩО за допомогою механізованого устаткування. При кількості автомобілів в АТП менше 50 прибирально – мийні роботи виконуються вручну.

Наведені нормативи характеризують режими ТО і ПР рухомого складу в найбільш сприятливих умовах експлуатації. Для визначення режимів ТО і ПР в реальних умовах експлуатації дорожніх транспортних засобів вихідні нормативи періодичностей впливів і трудомісткості коректуються за допомогою коефіцієнтів залежно від таких факторів:

– категорія умов експлуатації ;

– модифікація рухомого складу та організація його роботи;

– природно – кліматичні умови;

– кількість технологічного – сумісного рухомого складу;

– пробіг з початку експлуатації.

Нормативи трудомісткості щоденного обслуговування, технічного обслуговуван­ня № 1, технічного обслуговування № 2 та поточного ремонту наведено у додатку 1 таблиця 1. Користуючись нормативами цієї таблиці, треба мати на увазі, що вони розраховані на типові умови експлуатації ДТЗ наведе­них типів і класів.

Заправні операції, постановку автомо­білів на стоянку, а також перевірку техніч­ного стану виконують водії у підготовчо заключний час разом з механіком контрольно–технічного пункту (КТП). Трудомісткість додаткових робіт СО відносно трудоміст­кості ТО–2 при експлуатації автомобілів в умовах України становить 20 %. Норма­тиви, наведені в таблиці 1 додаток 1, не враховують трудових затрат на допоміжні роботи, які встановлюють у межах не більше ніж 30 % сумарної трудомісткості ТО і ПР авто­транспортного підприємства.

До складу допоміжних належать такі ро­боти: обслуговування устаткування, склад­ські, прибиральні та інші роботи, пов'яза­ні з ТО і ремонтом рухомого складу.

Таблиця 1.2 Вихідні дані виробничої програми

Марка ДТЗ	Аі авт.	Lсд. км	Умови експлуатації і режими роботи ДТЗ
			КУЕ	Др. дні	Тн.год

При розрахунках приймаємо наступні позначення:

А_і – спискова (інвентарна) кількість автомобілів;

L_сд – середньодобовий пробіг одиниці рухомого складу;

КУЕ – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації;

– дні роботи підрозділу в році;

L– пробіг до ремонту або ТО одиниці рухомого складу;

N – кількість ремонтів або ТО на одиницю рухомого складу за цикл або за рік;

Д – число днів простою одиниці рухомого складу в ТО або ремонті.

Для величин L, N і Д використовуються індекси, які характеризують вид

ремонту і ТО:

КР – капітальний ремонт;

ПР – поточний ремонт

ЩО – щоденне технічне обслуговування;

ТО–1 – перше технічне обслуговування;

ТО–2 – друге технічне обслуговування;

СО – сезонне обслуговування.