- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
3.12. Виконання складальних креслень
Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці й інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) та контролю.
Складальне креслення має містити:
1.Зображення складальної одиниці, яка дає уявлення про розташування та взаємний зв'язок складових частин і забезпечує можливість здійснення збирання та контролю складальної одиниці.
2.Розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за цим складальним кресленням.
3.Зазначення про виконання нероз'ємних з'єднань (зварних, паяних тощо).
4.Номери позицій складових частин, які входять у виріб.
5.Габаритні, установчі та приєднувальні розміри виробу.
6.Складальні креслення необхідно виконувати, зазвичай, із спрощеннями, які відповідають вимогам стандартів.
На складальних кресленнях допускається не зображати:
фасок, округлень, проточок, заглиблень, виступів, накаток, насічок та інші дрібні елементи;
зазорів між валом та отвором або болтом і отвором;
кришок, щитів, кожухів, перегородок тощо, якщо необхідно показати складові частини виробу, які закриті ними. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад: «Кришка поз. 4 не показана»;
вироби, які розташовані за гвинтовою пружиною, зображеною лише перерізами витків (їх зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби та визначається осьовими лініями перерізів витків).
На складальних кресленнях для спрощення дозволяється:
показувати не розітнутими на розрізах складальні одиниці, на які оформлені самостійні складальні креслення;
показувати зовнішніми контурами спрощено типові, закуплені та інші вироби, які широко використовуються (наприклад, електродвигуни тощо);
давати повне зображення лише однієї з кількох однакових складових частин (коліс, опор та ін.), а решту зображувати спрощено зовнішніми контурами;
показувати спрощені зображення кріпильних стандартних виробів (болтів, гвинтів, гайок, шпильок, шайб та ін.) у з'єднаннях.
Штрихування в розрізах і перерізах однієї і тієї ж деталі на всіх зображеннях повинно мати нахил 45° в один і той же бік і однакову відстань між лініями штрихування. Якщо в розрізі кілька деталей з одного матеріалу стикаються між собою, то штрихування слід урізноманітнити, змінюючи напрям його нахилу на протилежний, відстань між лініями штрихування або ж зсуваючи лінії штрихування однієї з деталей відносно іншої. Елементи, товщина яких на кресленні 2 мм і менше, в розрізах і перерізах тушують незалежно від матеріалу. Зварний, паяний, клейовий виріб з однорідного матеріалу в зборі з іншими виробами в розрізах та перерізах штрихують в один бік, показуючи межі між деталями виробу суцільними основними лініями (рис. 3.9).
Складові частини механізмів, що рухаються, на складальному кресленні слід показувати в закритому положенні, а для пояснення принципу роботи дозволяється показувати їх у відкритому або проміжному положенні штрих–пунктирною тонкою лінією з двома крапками (рисунок 3.10а).
На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують відповідно до номерів позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наводять на полицях ліній–виносок, які проводять від зображень складових частин суцільною тонкою лінією. Один кінець ліній–виносок, що перетинає лінію контуру, закінчується точкою, а інший – поличкою (рисунок 3.10б). Лінію–виноску закінчують стрілкою у тих випадках, коли зображення деталі мале, затушоване в перерізі або зображене в одну лінію (рисунок 3.10б). Лінії виноски не повинні бути паралельними лініям штрихування, а також не повинні перетинатися між собою і з розмірними лініями.
Цифри, які відповідають номерам позицій, проставляють завжди паралельно основному напису креслення поза контурами зображення. Номери позицій потрібно розміщувати на одній горизонтальній або вертикальній лінії. Тому, перед тим як креслити полички для номерів позицій, слід зробити розмітку: накреслити вертикальну тонку лінію, на якій буде розміщуватись початок полички для номерів позицій, які будуть виглядати як стовпець. Якщо одного вертикального розміщення позицій буде не досить, то можна зробити ще один вертикальний стовпець з іншого боку креслення або горизонтальний рядок зверху чи знизу (рисунок 3.10б).
Розмір шрифту цифр позицій повинен бути на два номери більшим, ніж у розмірних чисел, і на один розмір більшим, ніж у букв, що позначають розрізи, перетини тощо (рисунок 3.10б).
Номери позицій вказують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектують як видимі.
Допускається робити загальну лінію–виноску з вертикальним розташуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей, які відносяться до одного й того ж місця кріплення (рисунок 3.10б).
Рисунок 3.10 – Правила виконання складальних креслень
До складального креслення обов'язково додають технічні вимоги. Заголовок «Технічні вимоги» не пишуть, а зразу починають написання з 1–го пункту у такій послідовності:
розміри, граничні відхилення розмірів, форми та розташування поверхні;
якість поверхонь, зазначення про їхнє покриття;
зазори, розташування окремих елементів конструкції;
вимоги, які ставлять до налагодження та регулювання виробу;
інші вимоги до якості виробів, наприклад, безшумність, вібростійкість, самогальмування тощо;
умови та методи випробувань;
зазначення про маркування та клеймування виробу;
правила транспортування та зберігання;
особливості умов експлуатації.