2.9. Фінансова і економічна оцінки проекту

Це найбільш важливі аспекти всього процесу розробки проекту, причому більшість раніше розглянутих питань забезпечує своїми вихідними даними саме проведення фінансової і економічної оцінок проекту.

У додатку 4.2 наведений у вигляді таблиць приклад розрахунків основних фінансових показників умовного проекту. Він містить у собі розрахунки, що є обов’язковими при поданні проекту будь-якому інвестору, у тому числі й західному. Цей приклад є дуже спрощеним і призначається тільки для ілюстрації підходів до фінансової оцінки проекту. Подібні розрахунки звичайно робляться за допомогою комп’ютеризованої фінансової моделі проекту, яка дозволяє провести аналіз потоків готівки, а також чутливості проекту. У даному випадку для створення фінансової моделі інвестиційного проекту був використаний стандартний пакет програм «Суперкалк 4» («електронні таблиці»).

Модель розглядає прогноз у межах часового горизонту, достатнього для виплати боргу, причому, у прикладі було зроблено декілька спрощуючих припущень, серед яких головними є:

– усі капітальні витрати були зроблені до пуску виробництва в експлуатацію (одночасно);

– проценти по кредиту за період будівництва додаються до основної суми кредиту.

В умовах України при розрахунках фінансової моделі проекту слід брати до уваги та намагатися прогнозувати так звану «валютну інфляцію», тобто можливість підвищення внутрішніх цін до рівня світових або близьких до них (на ресурси, сировину, комплек­туючі, ріст заробітної плати у перерахунку на валюту тощо).

Загальні інвестиційні витрати визначаються як сума основного капіталу (капітальні витрати), який містить в собі витрати на: закупівлю устаткування та його установку, підготовку земельної ділянки і виробничого майданчика, будівництво інфраструктури, комунікацій тощо та обігового капіталу, який є необхідним для первісного запуску та підтримки виробництва на період перед надходженням виручки від реалізації першої партії продукції.

Інвесторів в акціонерний капітал найбільше цікавлять два основних показника прибутковості проекту: «чиста поточна вартість» (ЧПВ), що являє собою переклад на українську мову найчастіше застосовуваного у світовій практиці показника NPV (Net Present Value), а також «внутрішня ставка доходу» (ВСД) – переклад на українську мову показника IRR (Internal rate of Return). Кредитори ж в першу чергу цікавляться «коефіцієнтом повернення боргу» (КПБ). Зміст усіх показників і формули для їх розрахунку наведені у темі 12 посібника.

Показник «чиста поточна вартість» (ЧПВ), який ще інколи називається «чиста приведена цінність», являє собою суму дисконтованих (приведених) фінансових підсумків (ФП)t за усі роки проекту, рахуючи від дати початку інвестування.

валютн. один. (1),

де (ФП)t – фінансовий підсумок (Cash Flow) у році t, валютних одиниць;

t – відповідний рік роботи проекту (0,1,2, 3,... п);

п – строк функціонування проекту, років;

і – ставка дисконту, частка одиниці.

Фінансовий підсумок розраховується за формулою:

(ФП)t = Вt –Ct, валютних одиниць, (2),

де Bt – повні вигоди у рік t, валютних одиниць;

Ct – повні витрати у рік t з урахуванням ін­вестицій, зроблених у цей рік, валютних одиниць.

Значення t = 0 являє собою рік, який передує першому року роботи проекту, коли була зроблена первісна інвестиція. Цю інвестицію можна роз­глядати як повні витрати С у рік t = 0. Враховуючи те, що у цей рік ще не було ніяких вигод, тобто В = 0, фінансовий підсумок за цей рік (ФП)0 = Во - Со = - Со, тобто дорівнює первісній інвестиції зі зна­ком мінус.

Якщо підставити формулу (2) у вираз (1), то ос­танній буде мати вигляд:

, валютн. один. (3)

ЧПВ показує, чи отримає інвестор прибуток від проекту з урахуванням дисконтування потоків готівки і його ризикованості. Теоретично, якщо ЧПВ більше нуля, то у проект можна інвестувати, але реально інвестори будуть в ньому зацікавлені лише тоді, коли ЧПВ буде мати велике позитивне значення.

Треба відмітити, що на розмір ЧПВ дуже впливає ставка дисконту «і», що закладається в розрахунок. Чим більше ризиковий проект і чим вищий рівень інфляції, тим вищим треба прийняти значення ставки дисконту. Спеціалісти Британського інвестиційного банку «Вега Інтернешнл Кепітал» рекомендують при первісній оцінці проектів в Україні ставку дисконту вибирати в діапазоні 0,15–0,20.

Іншим важливим показником оцінки прибутковості проекту є «внутрішня ставка доходу» (ВСД), який ще називають «внутрішня норма окупності» і «внутрішня норма рентабельності». Це значення розраховується шляхом прирівнювання дисконтованих чистих вигод до нуля, тобто ВСД дорівнює такому «r», яке задовольняє умови:

^.

Це рівняння вирішується методом ітерацій шляхом підставлення різних значень «r» до тих пір, поки права частина цього рівняння не стане дорівнювати 0. Якщо для фінансової оцінки проекту використовувались стандартні комп’ютерні програми електронних таблиць, то значення ЧПВ і ВСД можуть розраховуватись автоматично.

Визначивши цифрове значення ВСД, інвестор вирішує, чи досить воно високе, тобто чи достат­ньо прибуткова ця інвестиція з урахуванням при­пущених ризиків проекту. Якщо припущені ризи­ки проекту невеликі, то досить імовірно, що інвес­тор буде згоден інвестувати навіть при відносно невисокому значенні ВСД. Та навпаки, якщо про­ект вбачається дуже ризикованим, інвестор може погодитися інвестувати в нього тільки тоді, коли значення ВСД досить високе. У рамках цих мето­дичних рекомендацій неможливо навести чітку аналітичну залежність між цими двома параметра­ми (ВСД та ризиком проекту), проте в реальному житті інвестор часто також не користується такою жорсткою аналітичною залежністю між ними.

«Коефіцієнт повернення боргу» (КПБ) є стан­дартним та найважливішим показником, який цікавить потенційних кредиторів проекту. Він підраховується як відношення суми вільної готівки, сгенерованої проектом за поточний рік, до суми основного боргу, що за умовами позики повинна бути мінімально погашена у цьому році. Очевидно, що при КПБ < 1 позичальник не зможе виконати умови позики. Найчастіше кредитори вимагають, щоб розрахункові значення КПБ були значно вищі від 1,0 (1,3 – 1,5 і більше) в кожному році, поки не погашена позика. Тоді проект має певний «запас міцності» на випадок непередбачених обставин.

Іншими важливими параметрами, які будуть цікавити як кредитора, так і власника проекту, будуть ті, які безпосередньо відносяться до умов надання кредиту (ставка по кредиту; пільговий період за позикою, тобто той період, за який кредитор згоден одержувати тільки проценти по кредиту, відклавши виплату основної суми позики на більш пізній термін).

Після завершення фінансової оцінки проекту, яка розкриває його комерційні стимули і фінансові результати, очікувані інвестором і власником проекту, необхідно провести економічний аналіз прийнятих рішень, тобто обґрунтувати економічну цінність проекту для підприємства, регіону та країни. Необхідність такого аналізу зумовлена тим, що при використанні цін конкретного сегменту ринку не відтворюються повні витрати і вигоди, які буде мати суспільство і підприємство внаслідок реалізації проекту. Тому в економічному аналізі фінансові показники потрібно корегувати таким чином, щоб вони відтворювали господарську цінність як вхідних компонентів, так і кінцевих результатів проекту.

Одним з підходів, що задовольняє цю вимогу, є вимір витрат і вигод у так званих «цінах ефективності», які в реальних розрахунках виступають у вигляді показників «альтернативна вартість» або «вартість при використанні» товарів чи послуг. Обидва показники частково знаходяться під впливом обмежень з боку ресурсів, а також державної економічної політики. Різниця між витратами і вигодами (чисте прирощення вигод) буде точним відображенням здатності проекту приносити дохід, тобто чистий внесок в реальний національний дохід.

Вказана вимога проведення економічної оцінки проекту має особливе значення для інвестицій, які вкладаються в пріоритетні напрямки, обумовлені державними програмами і потребують державної підтримки.