Навчальні завдання

Завдання 20.1. Визначити тенденції у споживанні продукції галузі рослинництва населенням України відносно до раціональних і мінімальних норм харчування та у динаміці за 1990–2008 рр.

Вихідна інформація. Необхідні дані містяться у таблиці 20.1.

Методика виконання. На основі наведених у таблиці 20.1 даних визначити відношення рівня споживання основних видів продукції рослинництва у 2008 році відносно до раціональної і мінімальної норм харчування та до рівня 1990 року діленням даних за 2008 р. на відповідні нормативні та фактичні значення та множенням на 100 %.

Оцінка отриманих результатів. Розраховані показники дадуть змогу встановити тенденції щодо споживання населенням України основних продуктів харчування рослинного походження відносно до раціональної та мінімальної норм, а також у порівнянні із базисним 1990 роком та у динаміці.

Таблиця 20.1

Споживання продуктів рослинного походження населенням України (на одну особу за рік, кг)

Види продукції	Раціональні норми харчування	Мінімальні норми харчування	Фактичне споживання				2008 р. у % до
			1990	1995	2000	2008	раціональних норм	мінімальних норм	рівня 1990 р.
1	2	3	4	5	6	7	8=7:2*100 %	9=7:3*100 %	10=7:4*100 %
Хліб і хлібо­булочні вироби	101	94	141	128	125	115
Карто­пля	124	96	131	124	135	132
Овочі і баш­танні	161	105	102	97	102	129
Цукор	38	32	50	32	37	41
Олія	13	8	11,6	8,2	9,4	15
Плоди, ягоди, вино­град (без пере­робки на вино)	90	68	47	33	29	44

Завдання 20.2. За матеріалами річного бухгалтерського звіту конкретного підприємства визначити місце і роль основних сільськогос­подарських культур в економіці підприємства.

Вихідна інформація. Необхідні дані наведені у формі 7- АПК річного звіту „Реалізація с.-г. продукції рослинництва” та формі 9- АПК „Виробництво і собівартість продукції рослинництва ”.

Методика виконання. Результати розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиці 20.2.

Питома вага окремої культури у всій посівній площі визначається діленням площі посіву даної культури на всю посівну площу господарства та множенням на 100 %.

Питома вага окремої культури у грошових надходженнях визначається:

а) діленням виручки від реалізації цієї культури на всю виручку підприємства та множенням на 100 %;

б) та ж сама виручка від реалізації культури ділиться на виручку від рослинництва та множиться на 100 %;

в) прибуток від даної культури ділиться на прибуток від рослинництва та множиться на 100 %;

г) той же прибуток від культури ділиться на прибуток всього підприємства та множиться на 100 %.

Оцінка отриманих результатів. Аналізуючи дану таблицю, важливо показати, яка із вирощуваних у господарстві культур відіграє найважливішу роль в економіці підприємства, тобто яка з них має найбільшу питому вагу в структурі посівів і найважливіше – у грошових надходженнях.

Наприклад, найчастіше найбільші доходи підприємство має від технічних культур: в зоні Полісся – хмелю і льону, в зоні Лісостепу та Степу – цукрових буряків, соняшника. На другому місці, як правило, знаходяться зернові культури. Але ситуація може бути зовсім іншою в залежності від спеціалізації господарства. Наприклад, якщо основною галуззю рослинництва є овочівництво, то і доходів воно дає найбільше.

Таблиця 20.2