Синонімія

Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова.

Слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням, називаються синонімами. Наприклад, говорити, балакати, казати, розмовляти, гомоніти.

Графічно це можна зобразити так:

поняття	®	слово
	®	слово
	®	слово

Розрізняють синоніми семантичні та стилістичні.

Семантичні синоніми відрізняються відтінками у значенні, наприклад, давній, старий, колишній.

стилістичні синоніми - це слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, наприклад, сміятися - стилістично нейтральне слово; реготати, хіхікати - розмовні слова; скалити - зневажливе слово. Встановити значення синонімів можна лише у словосполученні, сполученні слів чи реченні.

Синонімічний ряд слів дає можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово. Це особливо важливо, коли у офіційно-діловому стилі мови виникає потреба якнайточніше виявити відтінки думки, у цьому стилю використовується усталене коло слів, нейтральних емоційно і безекспресивних, які і створюють типовий для цього стилю холодний, сухий колорит.

емоційно-експресивні синоніми, які відзначаються яскравими відтінками значень, в офіційно-діловому стилю вживаються обмежено.

Антонімія

Слова з протилежним значенням, які мають якусь лексичну спільність, називають антонімами. Наприклад, глибокий - мілкий (глибина); день - ніч (пори доби).Не можна, наприклад, вважати антонімами слова, які не мають прямого протиставлення: ніч та ранок, дитинство та юність.

Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень:

сухий - мокрий;

сухий - м'який;

сухий - емоційний.

В сучасній українській літературній мові антоніми бувають виражені такими частинами мови:

1)  іменниками: добро - зло, день - ніч;

2)  прикметниками: холодний - теплий;

3)  займенниками: всі - жодний, всі - ніхто;

4)  дієсловами: сміятися - плакати;

5)  прислівниками: швидко - повільно;

6)  прийменниками: над - під; в - з.

Антонімічні протиставлення підсилюють виразність думки, надають їй більшої категоричності, викликають в уявленні живі образи названих предметів, явищ, подій.

В офіційно-діловому стилі мови антоніми вживаються обмежено.

 

Паронімія

У лексичному складі української мови є багато слів, подібних між собою за звучанням і частково за будовою, які називаються паронімами. Наприклад, адресат - адресант, абонент - абонемент, дипломат - дипломант. Тільки у контексті уточнюється, конкретизується значення цих слів. Явище паронімії - це досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина знає про цю небезпеку і завжди, відчуваючи її, перевіряє слово за словником. Наприклад,

адресат - одержувач чогось, адресант - відправник;

абонент - особа або заклад, що мають абонемент, абонемент - право користуватися чимось, а також документ, що стверджує це право.

В офіційно-діловому стилі мови досить часто вживаються пароніми.