- •1.2. Сучасна українська літературна мова
- •1.3. Зміни в українському правописі
- •Перелік слів, правопис яких зазнав змін
- •1.4.Стилі сучасної української літературної мови
- •1.5. Особливості офіційно-ділового стилю мови
- •1.6. Запитання і завдання для самоперевірки
- •2.1. Лексичне значення слова
- •2.2. Однозначні і багатозначні слова
- •Слово d поняття
- •2.3. Пряме і переносне значення слова
- •2.4. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •2.5. Стилістична диференціація слова
- •2.6. Фразеологія
- •2.7. Запитання і завдання для самоперевірки
- •3.3. Запитання і завдання для самоперевірки
- •4.2. Іменник
- •Число іменників
- •Відмінювання іменників.
- •Відмінювання імен та по батькові
- •Віддієслівні іменники
- •Особливості вживання іменників у діловому мовленні
- •4.3. Прикметник
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •4.4. Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Особливості вживання числівників у діловому мовленні
- •4.5. Займенник
- •Відмінювання займенників
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Особливості вживання займенників у діловому мовленні
- •4.6. Дієслово
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу недоконаного виду
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Стан дієслова
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •4.7. Прислівник
- •4.8. Службові частини мови
- •Особливості вживання службових частин мови у діловому мовленні
- •4.9. Вигук
- •4.10. Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Синтаксичні засоби ділового мовлення
- •5.1. Словосполучення, сполучення слів
- •5.2. Поняття про речення
- •5.3. Просте речення
- •5.4. Поняття про складне речення
- •5.5. Складносурядне речення
- •5.6. Складнопідрядне речення
- •5.7. Безсполучникове складне речення
- •5.8. Складні синтаксичні конструкції
- •5.9. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови
- •5.10. Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Особливості писемного і усного ділового мовлення
- •6.1.Соціальна функція писемного і усного ділового мовлення
- •6.2. Монологічне і діалогічне ділове мовлення
- •6.3. Особливості усного ділового мовлення
- •6.4. Особливості писемного ділового мовлення
- •7.2. Визначення документу
- •7.3. Класифікація документів за різними ознаками
- •Класифікація документів
- •8.2. Документування з низьким і високим рівнем стандартизації
- •8.3. Реквізити управлінських документів
- •8.4. Вимоги до мови документів
- •8.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •9. Документування в управлінській діяльності
- •9.1. Організаційно-розпорядчі документи 9.2. Довідково-інформаційні документи 9.3. Документування з кадрових питань 9.4. Особисті офіційні документи 9.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •9.1. Організаційно-розпорядчі документи
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •9.3. Документи з кадрових питань
- •Текст викладається від третьої особи. Документ видається на руки працівникові або надсилається до установи, підприємства, що його вимагали 9.4. Особисті офіційні документи
- •9.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •10. Спеціалізоване документування
- •10.1. Документи з господарської діяльності
- •10.2. Документи з господарсько-претензійної діяльності
- •10.3. Система обліково-фінансової документації
- •10.4. Документи в банківській діяльності
- •10.5. Документація в рекламній та видавничої діяльності
- •11.2. Інтонація
- •11.3. Невербальні засоби спілкування
- •11.4. Техніка мовлення
- •11.5. Дикція
- •11.6. Жанри публічного виступу
- •11.7. Запитання і завдання для самоперевірки
- •12. Культура ділового мовлення
- •12.1. Вимоги до мови документів 12.2. Основні риси культури мови 12.3. Норми сучасної української літературної мови 12.4. Запитання і завдання для самоперевірки
- •12.1. Вимоги до мови документів
- •12.2. Основні риси культури мови
- •12. 3. Норми сучасної української літературної мови
- •12.4. Запитання і завдання для самоперевірки
- •Короткий тлумачний словник термінів справочинства
- •Додаток 2
Синонімія
Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова.
Слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням, називаються синонімами. Наприклад, говорити, балакати, казати, розмовляти, гомоніти.
Графічно це можна зобразити так:
поняття |
® |
слово |
® |
слово |
|
® |
слово |
Розрізняють синоніми семантичні та стилістичні.
Семантичні синоніми відрізняються відтінками у значенні, наприклад, давній, старий, колишній.
стилістичні синоніми - це слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, наприклад, сміятися - стилістично нейтральне слово; реготати, хіхікати - розмовні слова; скалити - зневажливе слово. Встановити значення синонімів можна лише у словосполученні, сполученні слів чи реченні.
Синонімічний ряд слів дає можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово. Це особливо важливо, коли у офіційно-діловому стилі мови виникає потреба якнайточніше виявити відтінки думки, у цьому стилю використовується усталене коло слів, нейтральних емоційно і безекспресивних, які і створюють типовий для цього стилю холодний, сухий колорит.
емоційно-експресивні синоніми, які відзначаються яскравими відтінками значень, в офіційно-діловому стилю вживаються обмежено.
Антонімія
Слова з протилежним значенням, які мають якусь лексичну спільність, називають антонімами. Наприклад, глибокий - мілкий (глибина); день - ніч (пори доби).Не можна, наприклад, вважати антонімами слова, які не мають прямого протиставлення: ніч та ранок, дитинство та юність.
Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень:
сухий - мокрий;
сухий - м'який;
сухий - емоційний.
В сучасній українській літературній мові антоніми бувають виражені такими частинами мови:
1) іменниками: добро - зло, день - ніч;
2) прикметниками: холодний - теплий;
3) займенниками: всі - жодний, всі - ніхто;
4) дієсловами: сміятися - плакати;
5) прислівниками: швидко - повільно;
6) прийменниками: над - під; в - з.
Антонімічні протиставлення підсилюють виразність думки, надають їй більшої категоричності, викликають в уявленні живі образи названих предметів, явищ, подій.
В офіційно-діловому стилі мови антоніми вживаються обмежено.
Паронімія
У лексичному складі української мови є багато слів, подібних між собою за звучанням і частково за будовою, які називаються паронімами. Наприклад, адресат - адресант, абонент - абонемент, дипломат - дипломант. Тільки у контексті уточнюється, конкретизується значення цих слів. Явище паронімії - це досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина знає про цю небезпеку і завжди, відчуваючи її, перевіряє слово за словником. Наприклад,
адресат - одержувач чогось, адресант - відправник;
абонент - особа або заклад, що мають абонемент, абонемент - право користуватися чимось, а також документ, що стверджує це право.
В офіційно-діловому стилі мови досить часто вживаються пароніми.