Слово d поняття

 

Слово має певну кількість (більш одного) значень, що є лексичними гранями поняття, і не руйнують його стрижневого значення.

Властивість слова вживатицся у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів є полісемічними. Наприклад, земля - ґрунт (основне значення), земля - наділ, земля - домівка, Батьківщина.

Багатозначність слова дає простір творчому використанню лексичних запасів в усіх стилях, але це явище неоднаково проявляє себе в різних стилях. Так, до однозначних слів належить більшість спеціальних наукових термінів: суфікс, флексія, синонім - мовознавчі терміни; епітет, оповідання, ямб - літературознавчі терміни; радіус, трикутник - математичні; бронхіт, нирки - медичні; малахіт, кварцит, срібло - геологічні; планета, зірка - астрономічні; шайба, втулка - технічні та ін. Проте й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, наприклад, корінь (мовознавчий, біологічний, медичний, математичний термін); криза (медичний, економічний, політичний термін) та ін.

Так, в офіційно-діловому стилі контекст звичайно дуже обмежує значення слова, тому однозначні слова характерні для цього стилю мови.

2.3. Пряме і переносне значення слова

Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні, сполученні слів чи реченні. Це значення може бути прямим (основним) і непрямим, переносним (вторинним).  

Прямим вважається таке лексичне значення слова, яке безпосередньо пов'язане з відображенням предметів і явищ об'єктивної дійсності і сприймається як нейтральне, незалежне від зв'язку з іншими словами, тобто воно зберігає своє значення в контексті і поза контекстом.

Непряме, або переносне значення виникає у тому випадку, коли переноситься назва з одного явища дійсності на інше на основі спільності ознак. Переносне значення слів завжди пов'язане з прямим значенням. На основі переносного значення виникає метафора - перенесення значень одних предметів на інші, наприклад, "вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою..." (Т.Г. Шевченко); метонімія - перенесення назви з одного предмета на інший на підставі суміжності, наприклад, грав Лисенка; синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні його цілого, наприклад, "На подвір'ї зібралась вся школа".

Слова і словосполучення, вжиті у переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами.

У офіційно-діловому стилі слова у переносному значенні, тобто тропи, як правило, не вживаються, проте інколи (дипломатичні документи, комюніке, святкові накази) вони можуть використовуватися час від часу.

2.4. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія

Омонімія

Слова, різні за значенням, як правило, і не тотожні за звуковим складом (село, малювати, спільний). Але в мові є частина слів, які звучать однаково, проте мають різні лексичні значення.

Омоніми - слова, однакові за звуковим складом, але різні за значенням, наприклад, бал - танцювальний вечір, бал - одиниця виміру.

Графічно це можна зобразити так:

слово	®	поняття
	®	поняття
	®	поняття

Розрізняють омоніми лексичні, граматичні і фонетичні.

лексичні омоніми - це слова, тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса - заплетене довге волосся; коса - сільськогосподарське знаряддя; коса - вузька смуга суходолу в морі, в озері, на річці.

граматичні омоніми (омоформи) - це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах: коса - іменник; коса (лінія) - прикметник ж. р.

фонетичні омоніми (омофони) - це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти, мрія ти.

Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням и наголосом: заўмок і замоўк, плаўчу и плачуў.

Омонімію слід відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в українській мові нічого спільного у значенні між собою не мають (склад - приміщення, склад - фонетична одиниця мови), а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, одне з яких є прямим. Слова-омоніми утворюють різні синонімічні ряди чи пари (мукаў - борошно, муўка - страждання), а багатозначні слова в своїй основі спільні за значенням (семантикою), у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті, а омоніми подаються в різних словникових статтях.

В офіційно-діловому стилі мови омоніми не вико­ристовуються, бо вони ускладнюють спілкування.