5.10. Запитання і завдання для самоперевірки

1.     Що таке словосполучення?

2.     Чим словосполучення відрізняється від речення?

3.     Які типи словосполучень Ви знаєте?

4.     Що таке речення?

5.     Назвіть ознаки речення.

6.     За якими показниками здійснюється класифікація простих речень?

7.     Які речення називають двоскладними?

8.     Які головні члени речення Ви знаєте?

9.     Що таке означення? Які є означення?

10. Що таке прикладка? Як вона приєднується до означуваного слова?

11. Що таке додаток? Які додатки Ви знаєте?

12. Що таке обставина? На які групи поділяються обставини за значенням?

13. Які речення називаються односкладними? Назвіть типи односкладних речень.

14. Що називається номінативним реченням?

15. Які члени речення називаються однорідними?

16. Яке речення називається складним? Назвіть його ознаки.

17. Назвіть засоби поєднання простих речень у складне, охарактеризуйте ці засоби.

18. У чому полягає відмінність між складносурядними та складнопідрядними реченнями?

19. Які речення називаються складносурядними? Назвіть їх ознаки.  

20. Назвіть типи складносурядних речень. Дайте їм характеристику.

21. Які речення називаються складнопідрядними?

22. Назвіть типи складнопідрядних речень. Дайте їм характеристику.  

23. Що називається однорідною, неоднорідною та послідовною підрядністю?

24. Дайте характеристику безсполучниковому реченню, які засоби зв¢язку між його частинами?

25. Назвіть типи безсполучникових речень.

26. Які є типи складних синтаксичних конструкцій?

27. Що таке конструкції з чужим мовленням? Назвіть їх форми.

28. Які характерні синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови?

29. Яке розташування простих речень у межах складного речення характерне для ділових паперів?

6. Особливості писемного і усного ділового мовлення

6.1. Соціальна функція писемного і усного ділового мовлення 6.2. Монологічне і діалогічне ділове мовлення 6.3. Особливості писемного ділового мовлення 6.4. Особливості усного ділового мовлення 6.5. Запитання і завдання для самоперевірки

6.1.Соціальна функція писемного і усного ділового мовлення

Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови обслуговує сферу ділових (місцевого, галузевого, державного справочинства) та юридично-правових, виробничо-економічних і дипломатичних стосунків. Цей стиль задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя, діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.

Соціальна функція писемного ділового мовлення дуже важлива: ділове мовлення обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв'язку органів влади з населенням, для взаємозв'язків у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах.

6.2. Монологічне і діалогічне ділове мовлення

Усне ділове мовлення за характером розрізняють монологічне і діалогічне і поділяють на публічне и приватне залежно від обставин, за яких відбувається спілкування.

За допомогою усного мовлення спілкування відбувається безпосередньо.

Переконливе, пристрасне слово – це важливий засіб організації стосунків між людьми у діловій сфері. Публічні виступи залучають до активного громадського життя, допомагають виявити творчу ініціативу, виховують високу культуру і національну самосвідомість.

Кожен промовець - неповторна індивідуальність, яка виробляється протягом життя в результаті тривалої роботи над собою, над своєю мовою.

Індивідуальний стиль - поняття складне. Насамперед, на стиль людини значний відбиток накладає її світогляд, який визначає і підхід до тлумачення фактів, і вибір слова, і образні засоби.

В індивідуальному стилі проявляється і характер людини, і уміння знайти контакт із слухачами. Індивідуальний стиль публічного виступу з'являється тоді, коли треба постійно виступати перед аудиторією, та в процесі наполегливої праці над собою.

Отже, успіх публічного виступу значною мірою залежить від наявності або відсутності індивідуального стилю мови.