- •1.2. Сучасна українська літературна мова
- •1.3. Зміни в українському правописі
- •Перелік слів, правопис яких зазнав змін
- •1.4.Стилі сучасної української літературної мови
- •1.5. Особливості офіційно-ділового стилю мови
- •1.6. Запитання і завдання для самоперевірки
- •2.1. Лексичне значення слова
- •2.2. Однозначні і багатозначні слова
- •Слово d поняття
- •2.3. Пряме і переносне значення слова
- •2.4. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •2.5. Стилістична диференціація слова
- •2.6. Фразеологія
- •2.7. Запитання і завдання для самоперевірки
- •3.3. Запитання і завдання для самоперевірки
- •4.2. Іменник
- •Число іменників
- •Відмінювання іменників.
- •Відмінювання імен та по батькові
- •Віддієслівні іменники
- •Особливості вживання іменників у діловому мовленні
- •4.3. Прикметник
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •4.4. Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Особливості вживання числівників у діловому мовленні
- •4.5. Займенник
- •Відмінювання займенників
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Особливості вживання займенників у діловому мовленні
- •4.6. Дієслово
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу недоконаного виду
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Стан дієслова
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •4.7. Прислівник
- •4.8. Службові частини мови
- •Особливості вживання службових частин мови у діловому мовленні
- •4.9. Вигук
- •4.10. Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Синтаксичні засоби ділового мовлення
- •5.1. Словосполучення, сполучення слів
- •5.2. Поняття про речення
- •5.3. Просте речення
- •5.4. Поняття про складне речення
- •5.5. Складносурядне речення
- •5.6. Складнопідрядне речення
- •5.7. Безсполучникове складне речення
- •5.8. Складні синтаксичні конструкції
- •5.9. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови
- •5.10. Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Особливості писемного і усного ділового мовлення
- •6.1.Соціальна функція писемного і усного ділового мовлення
- •6.2. Монологічне і діалогічне ділове мовлення
- •6.3. Особливості усного ділового мовлення
- •6.4. Особливості писемного ділового мовлення
- •7.2. Визначення документу
- •7.3. Класифікація документів за різними ознаками
- •Класифікація документів
- •8.2. Документування з низьким і високим рівнем стандартизації
- •8.3. Реквізити управлінських документів
- •8.4. Вимоги до мови документів
- •8.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •9. Документування в управлінській діяльності
- •9.1. Організаційно-розпорядчі документи 9.2. Довідково-інформаційні документи 9.3. Документування з кадрових питань 9.4. Особисті офіційні документи 9.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •9.1. Організаційно-розпорядчі документи
- •9.2. Довідково-інформаційні документи
- •9.3. Документи з кадрових питань
- •Текст викладається від третьої особи. Документ видається на руки працівникові або надсилається до установи, підприємства, що його вимагали 9.4. Особисті офіційні документи
- •9.5. Запитання і завдання для самоперевірки
- •10. Спеціалізоване документування
- •10.1. Документи з господарської діяльності
- •10.2. Документи з господарсько-претензійної діяльності
- •10.3. Система обліково-фінансової документації
- •10.4. Документи в банківській діяльності
- •10.5. Документація в рекламній та видавничої діяльності
- •11.2. Інтонація
- •11.3. Невербальні засоби спілкування
- •11.4. Техніка мовлення
- •11.5. Дикція
- •11.6. Жанри публічного виступу
- •11.7. Запитання і завдання для самоперевірки
- •12. Культура ділового мовлення
- •12.1. Вимоги до мови документів 12.2. Основні риси культури мови 12.3. Норми сучасної української літературної мови 12.4. Запитання і завдання для самоперевірки
- •12.1. Вимоги до мови документів
- •12.2. Основні риси культури мови
- •12. 3. Норми сучасної української літературної мови
- •12.4. Запитання і завдання для самоперевірки
- •Короткий тлумачний словник термінів справочинства
- •Додаток 2
2.6. Фразеологія
У сучасній українській літературній мові є стійкі словосполучення, які називаються фразеологізмами.
Наприклад: бувати в бувальцях - мати досвід; за тридев'ять земель - далеко.
Фразеологізм найчастіше буває переосмисленням вільного поєднання слів.
Слова, що входять до складу вільного словосполучення, легко поєднуються з іншими словами (вдарити по ногах, по голові). Основна особливість фразеологізму полягає в тому, що він, незалежно від кількості слів, які входять до його складу, виражає одне поняття і вживається в мові як одиниця мови (собаку з'їв - досвідчений, содом і гоморра - безпорядок).
У реченні фразеологізм виступає як один член речення.
Фразеологізми широко використовуються у мовленні, надаючи емоційності, вони можуть передавати відтінки жарту, іронії, насмішки, дорікання.
За злитістю компонентів, що входять до стійких словосполучень, фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення.
До фразеологічних зрощень належать такі фразеологізми, загальне значення яких не випливає із значень тих слів, які входять до словосполучення: за ніс водити - обманювати, зарубити на носі - запам'ятати.
До фразеологічних єдностей належать такі фразеологізми, переносне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять: крапля в морі - небагато, замітати сліди - приховувати.
До фразеологічних сполучень належать такі стійкі звороти, які характеризуються деякою самостійністю компонентів. Центральне слово в них є стійким і не може бути замінене іншим, а залежні слова можуть мати взаємну заміну: порушити питання (справу); здобути перемогу (отримати, одержати).
В офіційно-діловому стилі мови фразеологізми позбавлені образності, емоційне забарвлення відсутнє, смислова насиченість незначна. Насамперед виділяється група фразеологізмів, що широко вживаються у повсякденному спілкуванні - у документах, на зборах, засіданнях, а також ще кілька груп, закріплених за певними галузями людської діяльності (торговельна, економічна, юридична та ін.)
Частина сполучень стандартизується, вони починають вживатися як готові формули в документах. Наводимо типові зразки офіційно-ділової фразеології: згідно з наказом, згідно з оригіналом, порядок денний, вжити заходів, оголосити догану, прийняти рішення, внести пропозицію, висловити довір'я, залишити за собою право, порушити питання, надати слово, взяти до уваги, накласти резолюцію, закликати до порядку, залишити питання відкритим.
фразеологія української мови дуже багата. Джерела розвитку українських фразеологізмів різноманітні:
народні прислів'я та приказки (під лежачий камінь вода не тече);
висловлювання виробничо-професійного походження (сім разів приміряй, а раз одріж);
крилаті вирази українських письменників (вогонь в одежі слова - І. Франко);
крилаті вирази російських та зарубіжних письменників (А судді хто? - О. Грибоєдов. Бути чи не бути? - В. Шекспір);
біблійні та євангельські вислови (вавілонське стовпотворіння);
античні вислови (розрубати гордіїв вузол).