Відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за відмінками. Залежно від того, на твердий чи на м'який звуки закінчуються основи прикметників, вони поділяються на тверду й м'яку групи, які відрізняються тим, що в родовому, давальному та місцевому відмінку прикметників м'якої групи перед закінченням пишеться м'який знак (буквосполучення –ьо-): синього, синьому, на синьому.

Таблиця відмінкових закінчень прикметників

	Однина				Множина
Від	Тверда група		М'яка група
мінки	чоловічий і середній рід	жіночий рід	чоловічий і середній рід	жіночий рід	Тверда група	М'яка група
Н.	-ий, -е	-а	-ій, -є	-я	-і	-і
Р.	-ого	-ої	-ь-ого	-ь-ої	-их	-іх
Д.	-ому	-ій	-ь-ому	-ій	-им	-им
3.	Н. або Р.	-у	Н. або Р.	-ю	Н. або Р.	Н. або Р.
О.	-им	-ою	-ім	-ь-ою	-ими	-іми
М.	(на)-ому -ім	(на)-ій	(на) -ь-ому (-ім)	(на)-ій	(на)-их	(на)-іх

 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

У діловому стилі переважають відносні прикметники (якісних значно менше). Проте оскільки якісні прикметники все ж вживаються, то доводиться утворювати від них ступені порівняння (тобто форму для вияву більшої чи меншої міри якості). В українській мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними (високий, вищий, найвищий) і двослівними, аналітичними (високий, більш високий, найбільш високий).

У діловому стилі ступінь більшого чи меншого вияву якості передається, звичайно, аналітичною формою (за допомогою прислівників більш, менш, далеко, надто, дуже та ін.), оскільки утворення таких форм практично можливе від усіх якісних прикметників; ці форми вільно відмінюються й широко вживаються в ролі означень; вони сприймаються як стилістично нейтральні, в той же час як однослівні форми мають чітке розмовне забарвлення.

При вживанні ступенів порівняння треба враховувати смислову відмінність між прислівниками. Так, дуже і самий вказує на абсолютний ступінь вияву ознаки; найбільш - вказує на відносний ступінь вияву ознаки (менш - більш - найбільш).

4.4. Числівник

Числівником називається повнозначна самостійна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (сім, дванадцять, сорок п'ять), кількість предметів (сім документів, дві інструкції) або порядок при лічбі (п'ятий урок).

Числівники змінюються за відмінками. У реченні числівники можуть бути головними та другорядними членами.

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

Кількісні числівники означають абстрактно-математичну кількість (шість, сім) або кількість предметів при лічбі (вісім дерев), вони поділяються на:

а) власне кількісні, що виражають кількість у цілих одиницях (цілі числа): три, сім, дев'ять;

б) дробові: п'ять дев'ятих, три цілих і дві третіх;

в) збірні, що означають кількість як одне ціле: двоє, шестеро;

г) неоднозначно-кількісні, які не виражають точної кількості: кілька, декілька, кільканадцять.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі: п'ятий день, третій рік.

За будовою числівники поділяються на прості, які складаються з одного слова (сім, десятий, п'ятнадцять), і складені, які складаються з двох і більше слів (сто двадцять, сорок перший, дві четвертих).