Які етапи життєвого циклу сім’ї?

Умовно життєвий цикл сім'ї може бути розділений таким чином: 1. Період залицяння. 2. Фаза проживання подружжя без дітей (або стадія монади). 3. Сім'я з маленькою дитиною (або стадія тріади) 4. Фаза стабілізації або зрілого шлюбу 5. Фаза, в якій діти поступово покидають будинок 6. Фаза «порожнього гнізда» 7. Фаза, в якій хтось із партнерів залишається один після смерті іншого.

Період залицяння. Щоб успішно пройти цю фазу молоді люди повинні вирішити такі проблеми: досягнення емоційної та фінансової незалежності від батьків; розвиток навичок залицяння і приваблення партнера; заняття адекватного віком статусу. Це - дуже важлива стадія як для індивідуального психічного розвитку, так і для розвитку майбутньої семьи.

Фаза проживання подружжя без дітей (або стадія монади) це - перша криза, коли люди починають жити разом і повинні домовитися про те, за якими правилами це буде відбуватися. Є правила, які легко виробити, а деякі дуже важко. Легше за все виробити зовнішні правила (хто і коли миє посуд, а хто ходить в магазин, а хто заробляє гроші і т.д.). Важче виробити правила, пов'язані з більш глибинними речами.

Сім'я з маленькою дитиною (або стадія тріади) це чергова криза, коли змінюється вся структура сім'ї. Було двоє - а стало троє. І знову треба домовлятися, тому що виникли нові обов'язки і нові ролі. На цьому етапі можуть виникнути ревнощі одного з подружжя, якщо він відчує, що інший партнер більше прив'язаний до дитини, ніж до нього. Може виникнути проблема самореалізації у матері, яка буде ревнувати чоловіка до активного способу життя, якого вона зараз позбавлена. Можуть виникнути проблеми взаємодії з батьківськими сім'ями, тому що бабусі і дідусі можуть захотіти впливати на те, що відбувається в молодій сім'ї.

Фаза стабілізації зазвичай ця фаза відповідає кризі середини життя подружжя. Середина життя, як відомо, характеризується поєднанням великих можливостей з серйозними обмеженнями. Начебто люди накопичили великий досвід, отримали певний соціальний статус, але вже не так просто адаптуватися до нових економічних обставин, важко щось міняти, доводиться «плисти за течією» навіть тоді, коли цей плин тобі не дуже до вподоби. Ще одним типовим стресом для сім'ї є необхідність догляду за старими батьками і переживання їхньої смерті.

Фаза, в якій діти поступово покидають будинок найбільш серйозні кризи сім'я переживає тоді, коли хтось вступає в сім'ю або покидає її. Батьки можуть раптом виявити, що їм нема про що говорити одне з одним. Або раптом загострюються старі розбіжності і проблеми, вирішення яких було відкладене через народження дітей. У цей період зростає кількість розлучень.

Останні стадії життєвого циклу сім'ї вихід на пенсію може зробити проблему перебування наодинці один з одним ще більш гострою. Часто в цей час виникає проблема догляду за старим чоловіком. Час іде, один з подружжя вмирає, і життєвий цикл родини завершується.

Назвіть основні причини та наслідки розлучень?

Сьогодні в Україні склалася складна демографічна ситуація, що виявляє ознаки кризової ситуації в такому важливому соціальному інституті як сім’я та шлюб. Сьогодні великою проблемою стає саме рівень розлучень в Україні, який з 90-х рр. ХХ ст. зріс майже у двічі, що вивело Україну на 1-ше місце у Європі по кількості розлучень.

Причинами великої кількості розлучень, в багатьох випадках стала втрата морально-етичних основ сім’ї та святості подружніх стосунків. Звісно, причини є набагато глибшими, але однією із них є сімейні конфлікти причиною яких є різні фактори, зокрема: неправильне розуміння сутності шлюбу та сім’ї, не достатня психологічна підготовленість молодих пар до спільного сімейного життя, не готовність до обмеження власної свободи та багато іншого.

Наслідками розлучень стають погіршення демографічної ситуації та утворення неповних сімей, адже понад 80 % розлучених є однодітними і бездітними подружжями. Розлучення також впливає на майбутнє виховання дітей. В неповних сім’ях складається специфічна система відношень між матір’ю та дитиною, формуються зразки поведінки, які можна розглядати як альтернативу нормам і цінностям, на яких засновано інститут шлюбу.

Отже, як підсумок можна сказати, що розлучення є однозначно негативним явищем в суспільстві. Для покращення такої ситуації потрібно виховувати в людях етичні основи сім’ї та її моральні засади.

Проте, головним є власне усвідомлення людиною чи людьми, які збираються одружитися, важливості нормальних сімейних стосунків, важливості сім’ї в житті та благополуччя сім’ї. Бо сім’я є найважливішим соціальним інститутом держави і відіграє найважливішу роль в житті кожної людини.