- •Назвіть передумови і причини виникнення соціології.
- •Дайте визначення об’єкта та предмета соціології
- •Назвіть і охарактеризуйте основні функції соціології
- •Поясніть сутність законів та категорій соціології.
- •Чому о.Конта вважають засновником соціології?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Охарактеризуйте внесок к.Маркса у розвиток соціології
- •Що таке «парадигма» в соціології?
- •Охарактеризуйте теорію соціальних дій м. Вебера.
- •Назвіть основні етапи у проведенні соціологічного дослідження. Охарактеризуйте їх.
- •Охарактеризуйте основні теорії походження суспільства
- •Що таке аномія? Які основні ознаки цього стану суспільства.
- •Порівняйте традиційне та індустріальне суспільство
- •Охарактеризуйте постіндустріальне суспільство.
- •Дайте оцінку проблемам стабільності та розвитку українського суспільства.
- •Що таке «соціальна структура»? Назвіть основні елементи соціальної структури, охарактеризуйте їх.
- •Поясніть сутність соціальних статусів і соціальних ролей
- •Визначите поняття та ознаки соціальних інститутів
- •Охарактеризуйте види соціальних груп
- •Що таке соціальна стратифікація та соціальна страта? Які основні причини прояви теорії соціальної стратифікації
- •Які види соціальної мобільності Вам відомі?
- •Що таке «середній клас»?
- •Назвіть основні причини та фактори соціальних змін
- •Охарактеризуйте основні теорії модернізації
- •Обґрунтуйте співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість»
- •Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану а. Маслоу.
- •Дайте визначення поняття «соціалізація».
- •Охарактеризуйте інститути соціалізації
- •Дайте визначення понять «потреба», «цінність», «спрямованість»
- •Охарактеризуйте етапи соціалізації.
- •Яку поведінку називають девіантною? Охарактеризуйте основні види девіантної поведінки.
- •Що таке «санкція»? Які є типи санкцій?
- •Назвіть агентів неформального та формального контролю.
- •Дайте визначення «сім’ї » та «шлюбу».
- •Охарактеризуйте основні типи сім’ї
- •Дайте характеристику головним функціям сім’ї.
- •Які етапи життєвого циклу сім’ї?
- •Назвіть основні причини та наслідки розлучень?
- •Визначте основні тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії
- •Проаналізуйте теорію щодо праці ф. Тейлора.
- •Охарактеризуйте стилі управління
- •Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •Які форми безробіття є найбільш поширеними сьогодні в Україні?
- •Дайте характеристику видам соціального конфлікту
- •Визначте структуру соціального конфлікту. Які методи розв’язання конфлікту?
- •Назвіть негативні та позитивні наслідки соціальних конфліктів.
- •Назвіть основні категорії соціології політики і дайте їм визначення.
- •Поясніть чому владу вважають ключовим поняттям соціології політики.
- •Проаналізуйте партійні системи.
- •Назвіть основні структурні елементи культури.
- •Охарактеризуйте молодіжну субкультуру
- •Охарактеризуйте культурні тенденції в Україні
- •Поясніть поняття релігія. Які соціальні функції вона виконує
- •Охарактеризуйте основні світові релігії
Назвіть передумови і причини виникнення соціології.
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою знарядь праці, які майже не змінювалися, використовували ті самі технології, а тому життя багатьох поколінь людей практично нічим не відрізнялося від життя їхніх попередників. Однак, наприкінці XVIII ст., розвиток подій у Європі спонукав людей по-новому задуматися над сутністю суспільства. Коли із крахом феодалізму почався процес урбанізації, а нові форми управління почали приходити на зміну абсолютним монархіям, фундаментальні риси функціонування суспільств почали змінюватися.
Економічні передумови. Важливим каталізатором появи нової науки про суспільство стали зміни в економічній сфері, зумовлені промисловою революцією. Промислова революція — це перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Але технічні зміни були лише частиною значно ширшого спектра соціально-технічних нововведень. Разом з технікою приходив і новий соціально-економічний порядок.
Промислова революція почалася у Великобританії у 1760 р. і за кілька десятиліть (промисловий переворот в Англії завершився в 10—20-х рр. XIX ст.) економічне життя країни було змінено докорінно. Змінилися форми праці (все більше людей працювали в промисловості, і все менше — у сільському господарстві), змінилися доходи (більше людей отримували зарплатню і стали суб'єктами ринкових відносин, а не жили на самозабезпеченні за рахунок власного натурального господарства), стали іншими умови життя (спосіб життя у місті відрізнявся від сільського), релігія, освіта, форми правління. Після Великобританії, до кінця XIX ст., промислова революція відбулася у США, Франції, Німеччині, Японії. У XIX ст. промислова революція поширилася в усій Західній Європі й Америці. Капіталізм утвердився у багатьох країнах світу. Розвиток капіталістичного виробництва став поштовхом до вивчення багатьох соціальних питань. 3 одного боку, капіталістичні підприємці були зацікавлені у тому, щоб дізнатися як раціонально використати робочу силу, як правильно спланувати виробництво, виникла необхідність з'ясування платоспроможного попиту населення тощо. 3 іншого боку, різкі зміни у суспільному житті спричинили багато нових соціальних проблем: злидні, важкі умови праці, відсутність традиційного соціального контролю, самотність. Для вирішення цих проблем необхідно було об'єктивно дослідити суспільне життя.
Політичні передумови. Унаслідок промислового перевороту загострилися класові суперечки між пролетаріатом і буржуазією, що призвело до ряду буржуазних революцій: нідерландської, англійської та ін. Особливе місце займає Велика французька революція 1789—1798 рр., яка стала символом політичних перетворень епохи. Вперше в історії був повністю зруйнований феодальний суспільний лад і зародився новий — ідеалом якого була загальна свобода і рівність. В історії людства вимога демократичних свобод була цілком новим явищем. Змінилася форма організації суспільства: якщо в феодальному суспільстві організація людей забезпечувалася тиском на них з боку влади, то у новому капіталістичному суспільстві вільним і незалежним людям стали необхідними конкретні знання про суспільство, розуміння своїх інтересів, причин та обставин, які спонукають людей вдаватися до певних вчинків. Саме в умовах становлення громадянського суспільства виникає достатньо масова потреба в знанні, орієнтованому на опис реальних соціальних явищ і процесів. Громадянське суспільство — це змагання, компроміс диференційованих громадян. Відтак виникає необхідність розглядати суспільство не як однорідну масу, а враховувати його диференційованість, розмаїтість, багатоплановість. Соціологія і стала відповіддю на потребу громадянського суспільства, що переживало період свого становлення (така потреба відчувається зараз і в Україні), яка в силу своєї достовірності, доказовості, націленості на практичний результат е якісно новою формою соціального пізнання.
Наукові передумови. Соціологія народжувалася як наука про суспільство і його перетворення, а відтак важливою передумовою виникнення став розвиток науково-теоретичних знань. У XVII—XVIII ст. видатні вчення філософів Нового часу: Рене Декарт, Венедикт Спіноза, Френсіс Бекон, Томас Гоббс та інші задають нову спрямованість пізнавальній орієнтації епохи: опору на досвід, дослід, логіку і розум. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в країнах Західної Європи бурхливо розвиваються природничі науки. Їх прогрес був обумовлений стрімким розвитком капіталістичного виробництва. Наприклад, відкриття закону збереження і перетворення енергії і виникнення термодинаміки (Ніколя Карно у 1824 р.) було обумовлене технічною необхідністю, практичною зацікавленістю у раціональному використанні сили пари і підвищення коефіцієнта корисної дії парової машини.
До початку XIX от. природничі науки, передусім, фізика та хімія, виробили ряд вимог і процедур, що забезпечували достовірність знання. Достовірність не вірогідну, а доведену експериментально, на практиці. Не випадково, задовго до виникнення наукової соціології, вчені-природознавці (наприклад, П'єр Лаплас (1749—1827), Антуан Лавуазьє (1743—1794) та інші) почали застосовувати практичні методи досліджень, апробовані у природничих науках, для аналізу соціальних явищ. Навіть побутував термін "соціальна фізика".