Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
для студентов ККР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.07.2019
Размер:
433.15 Кб
Скачать

Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?

Огюст Конт (1798-1857), став першим засновником соціології. Згідно з законам розвитку суспільства, за Контом, мають місце три стадії політико-соціальних форм організації теологічна стадія - військове панування; метафізична стадія - феодальне панування; позитивна стадія - промислова цивілізація

Ці стадії закономірно слідують одна за одною; тому нерівність між соціальними групами пов'язана з певним рівнем розвитку. Рівень розвитку суспільства визначається не матеріальними змінами, а духовно-етичними стосунками між людьми.

Основний закон соціальної динаміки (“закон прогресу”) полягає в тому, що кожен підйом духу через загальний консенсус викликає відповідний відгук у всіх без виключення суспільних областях - мистецтві, політиці, промисловості. Дух скрізь грає керівну роль, утворюючи силовий центр соціальної еволюції.

Предмет соціології за О.Контом - суспільство в його цілісності, основу якої утворює загальна згода. Це згода, у свою чергу, спирається на єдність історії людства і самої природи людини. Ключем соціологічної концепції Конта служить формула: «раціональна координація основної лави різних подій, відповідна єдиному задуму».

А послідоиником О.Конта став англійський філософ і вчений Герберт Спенсер (1820-1903). Спенсер бачив перед собою буржуазне суспільство, що склалося. Все глибше диференціюючись у міру зростання, воно зберігає цілісність завдяки новим соціальним інститутам, які стримують загострення суперечностей і удосконалюються, здійснюючи цю функцію. Він порівнював суспільство з жвавим організмом, де кожен орган пов'язаний з іншими і обумовлює його функціонування. Спенсер вважав, що, подібно до біологічних організмів, суспільства розвиваються від простих форм до складніших. Таким чином “природний відбір” відбувається і в людському суспільстві. Розвиваючись від простого до складного всі частки суспільства взаємозамінні і вони не можуть замінити одна одну.У суспільстві армія, економіка, медицина, релігія так само тісно зв'язані, і ніж більше відмінності між їх функціями (ролями), тим важче за одну частку замінити іншою. Таким чином, суспільство в цій теорії -- це система часток, об'єднаних в єдине ціле. Щоб це ціле не розпадалося, необхідна сильна влада, контроль, суд, правоохрана.

Основним законом соціального розвитку Спенсер рахував закон виживання найбільш пристосованих суспільств, а таким на його думку є суспільство, розділене на класи.

Отже, за Г.Спенсером, предмет соціології - суспільство як соціальний організм, в якому диференціація поєднується з інтеграцією завдяки природній еволюції його соціальних інститутів.

Охарактеризуйте внесок к.Маркса у розвиток соціології

Соціологічна теорія К. Маркса (1818 - 1883) стала наслідком застосування філософського матеріалізму і матеріалістичної діалектики до вивчення суспільства, розуміння історії людства. Як відомо К. Маркс негативно поставився до контівської класифікації наук і його проекту "соціології". Конта вів вважав лише спеціалістом у галузі математики і фізики. Переворот у поглядах на суспільство К. Маркс пов'язував насамперед не з появою соціології, а з принципово новим, як він вважав розумінням субстанції, першооснови суспільного життя. Ті функції, які згідно з Контом і його послідовниками, мала виконувати соціологія, фактично вже виконує, як переконаний Маркс, політична економія - наука про економічну структуру суспільства. Згідно з матеріалістичним або, точніше, економічним розумінням історії, система матеріально - виробничих відносин складає першооснову, "базис", на якому ґрунтуються всі інші відносини людей - правові, політичні, ідеологічні. Марксистська концепція соціальної структури пов'язана насамперед з аналізом антагоністичних відносин між буржуазією та пролетаріатом як головними класами суспільства (інші елементи класової структури, як вважав К. Маркс, мають схильність тяжіти до того чи іншого полюсів, і їх соціальні функції можна вважати другорядними). Головною структуротворчою ознакою класу у марксовому розумінні виступає право володіння засобами виробництва. У дослідженні суспільних явищ К. Маркс використовував критерій повторюваності, завдяки чому він виділяв спільне в соціальному устрої різних країн. Такий підхід наштовхнув Маркса на застосування поняття "суспільно - економічна формація", яким він називав історично окреслений тип суспільства, що грунтується на певному способі виробництва. Спосіб виробництва - це органічна єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Зміна різних епох в історії людства розглядалась Марксом як закономірний процес розвитку прогресуючих з кожною епохою способів виробництва - постійна суперечність між рівнем продуктивних сил і певними виробничими відносинами, яка виявляється в боротьбі антагоністичних класів і вирішується соціальною революцією результатом якої є перехід від однієї суспільно - економічної формації до іншої. Слід зауважити, що раціональне зерно марксистського "історичного матеріалізму" полягає насамперед у вивченні впливу систем матеріально - виробничих відносин на функціонування інших соціальних систем. Багато нового Маркс зробив і для розуміння впливу матеріальних інтересів класів і груп на їх менталітет, психологію, а також для пояснення конкретних особливостей класових конфліктів, свідком яких він був. В той час марксизм відрізнявся від інших суспільних теорій своїми претензіями на єдність теорії та практики. Якщо інші соціальні концепції не претендували на їх втілення, не ставили за мету змінити світ, задовольняючись лише його поясненням, то марксизм був насамперед програмою суспільного перестрою. Твердження Маркса про роль пролетаріату також виявилось утопічним.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.