Проаналізуйте теорію щодо праці ф. Тейлора.

Фредерік Тейлор (1856-1915) американський інженер-підприємець засновник «школи наукового менеджменту», став безпосереднім предтечами усіх сучасних теорій управління.

Ф.Тейлор був підприємцем-практиком, який шукав найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності праці. Роботи, які отримали високе визнання в усьому світі, є поглядами практика на організацію трудового процесу в першу чергу набором рецептів, а не науковим аналізом того, як саме здійснюється виробничий процес.

Він був переконаний, що управління підприємством може бути ефективним лише тоді, коли воно ґрунтуватиметься на наукових принципах. Наукові методи праці, згідно з системою Тейлора, могли бути вироблені на основі спостережень за діями найбільш кваліфікованих робітників. Тейлор вважав, що потрібно досконало вивчити весь виробничий процес і розділити його на окремі вузькоспеціалізовані операції. Згодом – необхідно провести хронометраж усіх основних операцій. Хронометраж дозволяє не лише точніше визначити можливості виконавця, але й підвищити їх, передусім за рахунок раціоналізації самої роботи і, зокрема, запровадження доцільних режимів чергування праці і відпочинку. Далі – робітників навчають усім трудовим прийомам і задають певну норму, яку вони зобов’язані виконувати. Тих, хто не може чи не хоче виконувати норму – звільняють. Одночасно вводиться система оплати, яка заохочує виконання та перевиконання визначення норм. Усі вирішальні функції щодо організації трудового процесу передаються в руки адміністрації, причому Ф.Тейлор, розділивши роботу виконавців на складові частини, доручив контролювати кожну операцію окремому менеджеру. Кожен із яких повністю відповідав за свій напрям роботи. А робітники, таким чином, перетворюються тільки в об’єкт управління, що мають право виявляти ініціативу лише в бік підвищення продуктивності праці, якщо хочуть отримати прибавку до зарплатні.

Запровадження системи Тейлора на американських підприємствах на початку ХХ ст. стало причиною швидкого зростання продуктивності та інтенсивності праці, але профспілки зустріли систему Тейлора не дуже привітно, вважаючи її «потогінною», такою, що призводить до значного посилення експлуатації робітників.

Найвідомішим прикладом втілення ідей Тейлора в життя стало запровадження їх на автомобільних заводах Генрі Форда, який по-суті поєднав ідеї авторитарного наукового управління працею з технологією масового конвеєрного виробництва.

Охарактеризуйте стилі управління

Соціальне управління – це суспільна діяльність людей по координації праці індивідів, соціальних груп, організацій, суспільства в цілому.

У міру зростання і диференціації суспільства виникає необхідність в правильному виборі стилю управлінської діяльності.

Розглянемо стилі управління по К Левіну:

- авторитарний стиль означає одноосібну владу керівника, яка визначає всі стратегії групи, не делегуючи повноважень керованими;

- демократичний стиль передбачає розділення влади і участь в управлінні підлеглих, при цьому відповідальність не концентрується, а розподіляється між ними;

- ліберальний стиль залишає мінімальна участь керівника в управлінні, при цьому група має повну свободу ухвалювати власні рішення.

Левін виявив, що авторитарні керівники добивалися виконання більшого об'єму роботи, чим демократичні. Але при цьому спостерігалися низька мотивація в роботі, менша оригінальність в манерах, пониження дружелюбність, відсутність групового мислення, велика агресивність ( як до керівника, так і до інших членів групи), тривожність і одночасна більш залежна і покірна поведінка.

При ліберальному керівництві в порівнянні з демократичним об'єм робіт ще більш зменшувався, якість знижувалася, з'являлася, більше елементів гри. При опитах керованих ними виражалася перевага демократичному керівникові.