- •Назвіть передумови і причини виникнення соціології.
- •Дайте визначення об’єкта та предмета соціології
- •Назвіть і охарактеризуйте основні функції соціології
- •Поясніть сутність законів та категорій соціології.
- •Чому о.Конта вважають засновником соціології?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Чим відрізняються вчення о.Конта і г.Спенсера?
- •Охарактеризуйте внесок к.Маркса у розвиток соціології
- •Що таке «парадигма» в соціології?
- •Охарактеризуйте теорію соціальних дій м. Вебера.
- •Назвіть основні етапи у проведенні соціологічного дослідження. Охарактеризуйте їх.
- •Охарактеризуйте основні теорії походження суспільства
- •Що таке аномія? Які основні ознаки цього стану суспільства.
- •Порівняйте традиційне та індустріальне суспільство
- •Охарактеризуйте постіндустріальне суспільство.
- •Дайте оцінку проблемам стабільності та розвитку українського суспільства.
- •Що таке «соціальна структура»? Назвіть основні елементи соціальної структури, охарактеризуйте їх.
- •Поясніть сутність соціальних статусів і соціальних ролей
- •Визначите поняття та ознаки соціальних інститутів
- •Охарактеризуйте види соціальних груп
- •Що таке соціальна стратифікація та соціальна страта? Які основні причини прояви теорії соціальної стратифікації
- •Які види соціальної мобільності Вам відомі?
- •Що таке «середній клас»?
- •Назвіть основні причини та фактори соціальних змін
- •Охарактеризуйте основні теорії модернізації
- •Обґрунтуйте співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість»
- •Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану а. Маслоу.
- •Дайте визначення поняття «соціалізація».
- •Охарактеризуйте інститути соціалізації
- •Дайте визначення понять «потреба», «цінність», «спрямованість»
- •Охарактеризуйте етапи соціалізації.
- •Яку поведінку називають девіантною? Охарактеризуйте основні види девіантної поведінки.
- •Що таке «санкція»? Які є типи санкцій?
- •Назвіть агентів неформального та формального контролю.
- •Дайте визначення «сім’ї » та «шлюбу».
- •Охарактеризуйте основні типи сім’ї
- •Дайте характеристику головним функціям сім’ї.
- •Які етапи життєвого циклу сім’ї?
- •Назвіть основні причини та наслідки розлучень?
- •Визначте основні тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії
- •Проаналізуйте теорію щодо праці ф. Тейлора.
- •Охарактеризуйте стилі управління
- •Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •Які форми безробіття є найбільш поширеними сьогодні в Україні?
- •Дайте характеристику видам соціального конфлікту
- •Визначте структуру соціального конфлікту. Які методи розв’язання конфлікту?
- •Назвіть негативні та позитивні наслідки соціальних конфліктів.
- •Назвіть основні категорії соціології політики і дайте їм визначення.
- •Поясніть чому владу вважають ключовим поняттям соціології політики.
- •Проаналізуйте партійні системи.
- •Назвіть основні структурні елементи культури.
- •Охарактеризуйте молодіжну субкультуру
- •Охарактеризуйте культурні тенденції в Україні
- •Поясніть поняття релігія. Які соціальні функції вона виконує
- •Охарактеризуйте основні світові релігії
Дайте визначення поняття «соціалізація».
Соціалізація є процесом і результатом засвоєння і подальшого активного відтворення індивідом соціального досвіду. У процесі спільної діяльності і спілкування формується його соціальність - культура мислення і культура почуттів, культура духовного життя і культура поведінки. Поза людським суспільством духовний, соціальний, психічний розвиток відбуватися не може. Про це свідчать досить характерні факти.
Успадковані задатки розвиваються прямо пропорційно тим елементам середовища, з якими дитина нерозривно пов'язана, активно взаємодіє. Так, задатки до мовлення самі по собі ще не визначають, чи буде дитина загалом розмовляти. Це залежить від наявності відповідного оточення — людей. Ці задатки також не визначають, яка саме мова буде розвиватися. Це залежить від того, якою мовою розмовляють люди, які безпосередньо оточують дитину. Мова дитини розвивається у зв'язку з її природною потребою спілкуватися і намаганням взяти активну участь у діяльності оточуючих її дорослих і ровесників, шляхом її активних дій з приводу оволодіння мовою.
Дитина будь-якої національності може знати чи не знати рідну мову, якщо її сім'я живе в середовищі людей іншої національності. Якщо в сім'ї розмовляють рідною мовою і спілкуються нею з дитиною, то дитина її опанує. Тим часом, спілкування з людьми, що її оточують, дає змогу одночасно засвоїти й іншу мову. Якщо ж у сім'ї з дитиною будуть розмовляти лише мовою оточуючих, то рідної мови вона знати не буде. Іноземна мова засвоюється швидше і глибше, якщо людина певний час живе серед людей, які розмовляють цією мовою. Зрозуміло, що без активної діяльності з боку людини, яка опановує мову, успіху в оволодінні нею не досягти.
Усе, що характеризує сформовану особистість, індивідуальність, має свої передумови в генетичній природі індивіда. Проте ця природа не визначає якостей майбутньої особистості, індивідуальності. Вони утворюються і розвиваються як результат взаємодії даної людини з оточуючим соціальним і природним середовищем, його власною життєдіяльністю і вихованням. У яких пропорціях переплетуться ці фактори, до якого результату призведе їх взаємодія, залежить від багатьох причин, дію яких ні врахувати, ні виміряти неможливо. Тому кожна людина розвивається «по-своєму», і ступінь впливу середовища на її розвиток у неї також свій.
Охарактеризуйте інститути соціалізації
Соціальні інститути відрізняються за типом потреб та інтересів, вирішуваних ними проблем. В соціології виділяють п’ять основних: економічний, політичний, освітній, релігійний і сімейний.
Економічні інститути — найстійкіші, із суворою регламентацією соціальних зв'язків у сфері господарської діяльності (виробництво, розподіл благ і послуг, регулювання фінансів, організація і поділ праці, трудова діяльність, ринок, власність та ін.).
Політичні інститути — тобто соціальні інститути, пов'язані із завоюванням влади, її здійсненням та розподілом, забезпеченням функціонування суспільства як цілісності: держава, адміністративні органи, політичні партії і рухи, об'єднання, армія та ін. Тут поширені певні форми діяльності: мітинги, демонстрації, вибори та ін. Кожний з політичних інститутів здійснює певний вид політичної діяльності і включає соціальні спільності, групи, що спеціалізуються на її реалізації, політичні норми, регулюючі відносини в середині політичних інститутів і між ними, а також між політичними і неполітичними інститутами, матеріальні ресурси, необхідні для досягнення поставленої мети.
Політичні інститути виникають у процесі поділу політичної діяльності людей, втілюючись у різних політичних організаціях та установах. Політичні інститути — забезпечують відтворення, стабільність і регулювання політичної спільності незважаючи на зміну її складу, посилюють соціальні зв'язки і внутрішньо групову згуртованість, здійснюють контроль за політичною поведінкою членів суспільства та ін.
Інститути культури і соціалізації — найстійкіші, чітко регламентовані форми взаємодії з приводу зміцнення, створення і поширення культури, соціалізації особи, оволодіння ними культурних цінностей суспільства (сім'я, освіта, наука, художні творчі об'єднання та ін). В сучасних розвинутих суспільствах домінуючим виступають інститути науки і масової вищої освіти, що забезпечують інтернаціоналізацію цінностей, компетентність, ерудицію, незалежність особистої відповідальності і раціональності, ефективності дії та ін. У високорозвинутих суспільствах соціальними інститутами стають і багато видів діяльності в сфері науки, медицини та ін.
Соціальні інститути здійснюють у суспільстві важливі функції: інтеграцію і об'єднання суспільства, диференціації, поселення за певними соціальними статусами і ролями, вироблення чітких норм, правил, принципів життєдіяльності суспільних спільностей; регулювання відносин у соціальних спільностях, залучення людей до суспільної діяльності, здійснюють соціальний контроль.
Соціальні інститути тісно взаємодіють із суспільством. Основою взаємодії, є реалізація головної функції інститутів — задоволення конкретних соціальних потреб, інтересів та ін.
Соціальні інститути бувають монофункціональні і поліфункціональні, залежно від кількості основних і неосновних функцій, що вони реалізують. Проте якщо сталися зміни, які в соціальних потребах не знаходять адекватного відображення в структурі і функціях відповідного соціального інституту, то в його діяльності виникають явища дисфункції. Дисфункції виражаються в нестачі матеріальних засобів і в організаційних неполадках, у неясності мети діяльності.