- •Передмова.
- •Розділ і. Організація технічного забезпечення військ військовими ремонтними органами
- •Основні положення організації технічного забезпечення.
- •Загальні положення технічного забезпечення.
- •Задачі технічного забезпечення.
- •Організаційно – штатна структура військових ремонтних органів і їх оснащення.
- •Організація військових ремонтних органів.
- •Оснащення та виробничі можливості військових ремонтних органів.
- •Майстерня пм–2–70.
- •Загальна характеристика пм-2-70
- •Майстерня дарм–70.
- •Дії військових ремонтних органів на марші.
- •Основні положення з організації маршу.
- •Дії ремонтних органів при підготовці до маршу.
- •Дії ремонтних підрозділів у ході маршу.
- •Застосування військових ремонтних органів у оборонному бою.
- •Основні положення з організації оборонного бою і його технічного забезпечення.
- •Розташування на місцевості військових ремонтних органів.
- •Вибір місця збірного пункту пошкоджених машин (зппм) та вимоги до нього.
- •2.2.2. Розгортання ремонтних органів.
- •Вимоги до розгортання пм-2-70.
- •Розгортання і підготовка до роботи майстерні пм-2-70.
- •Побудова сітьового графіку методом граф. Побудова та аналіз графу розгортання пм-2-70.
- •Створення угрупувань сил та засобів технічного забезпечення.
- •Підготовка ремонтних органів до дій в обороні.
- •Технічне обслуговування озброєння і техніки.
- •Завершення відновлення озброєння та техніки і приведення їх у готовність до використання.
- •Передача озброєння і техніки, що не охоплені відновлювальними роботами в частині.
- •Підготовка сил та засобів ремонтних підрозділів.
- •2.5. Управління ремонтними підрозділами.
- •2.6. Дії військових ремонтних підрозділів в ході оборонного бою.
- •2.6.1. Технічна розвідка.
- •2.6.2. Евакуація озброєння і техніки.
- •2.6.3. Ремонт озброєння і техніки.
- •3. Застосування військових ремонтних органів у наступі.
- •3.1. Основні положення з організації наступу.
- •3.2. Підготовка військових ремонтних органів до дій в наступі.
- •3.3. Дії військових ремонтних органів у наступі.
- •3.3.1. Дії ремонтного органу частини в наступі.
- •3.3.2. Дії ремонтного органу з’єднання в наступі.
- •4. Бойові, плануючі та обліково-звітні документи
- •4.1. Бойові документи.
- •4.2. Плануючі документи
- •4.3. Обліково-звітні документи.
- •Розділ 3. Захист, охорона і оборона ремонтних підрозділів
- •Організація захисту ремонтних підрозділів.
- •Інженерне устаткування та маскування району розташування ремонтних підрозділів.
- •Інженерне устаткування.
- •Маскування.
- •Охорона та оборона ремонтних підрозділів.
- •Технічна розвідка.
- •Евакуація пошкоджених та заражених зразків
- •Спеціальна обробка особового складу, озброєння, техніки та рухомих ремонтних майстерень.
- •Організація ремонту озброєння і техніки при масовому виході їх із ладу.
- •В результаті ядерних ударів втрати складають:
- •Доза опромінення особового складу___________________________
- •Прийняті заходи:___________________________________________
- •Перелік використаної літератури.
4.2. Плануючі документи
Командир ремонтного підрозділу при оцінці свого підрозділу визначає його можливості:
по ремонту і технічному обслуговуванню озброєння та техніки в підготовчий період та в ході ведення бойових дій;
по евакуації пошкоджених зразків;
по маневру в нові райони розташування.
При плануванні ремонту озброєння і техніки визначаються можливості ремонтного підрозділу (фонд робочого часу), обсяг робіт і черговість ремонту.
Черговість ремонту установлюється, виходячи із задач, що поставлені частині (з’єднанню), значення того чи іншого зразку при виконанні цих задач та ступені пошкодження озброєння і техніки.
Обсяг робіт по ремонту і технічному обслуговуванню визначається безпосередньо на пошкодженому зразку. Для укрупнених розрахунків звичайно застосовують норми часу, що відпрацьовані в ремонтному підрозділі на підставі досвіду роботи і затверджені начальником відповідної служби. Час, що потрібний на ремонт окремого зразку озброєння і техніки, визначається за формулою:
, де: (1)
Ті - час, що потрібний на ремонт і-го зразку;
Nі – кількість одиниць і-го зразку, потребуючих ремонту;
Ні – норматив часу на ремонт одиниці озброєння чи техніки і-го зразку;
і – порядковий номер зразку.
Час, що потрібний на ремонт всього несправного озброєння і техніки для даної категорії спеціалістів-ремонтників, визначається за формулою:
, де: (2)
п - кількість зразків озброєння, що потребує ремонту.
Фонд робочого часу ремонтного підрозділу для кожної категорії спеціалістів-ремонтників може бути визначена за формулою:
, де: (3)
Т – час роботи (годин). Він розраховується від моменту одержання бойової задачі і до вказаних строків готовності озброєння і техніки або установленого часу знаходження підрозділу на ЗППМ в ході бою;
М – кількість майстрів, що занятті ремонтом;
К – коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу майстрів на невиробничу діяльність (обслуговування майстерень, несення строкової служби, інженерне улаштування району розташування, відпочинок і т.п.). для укрупнення розрахунків коефіцієнт К у воєнний час приймається рівним 0,8.
При проведенні розрахунків фонд робочого часу для інших категорій працюючих (не спеціалісти-ремонтники) приймається рівним 50% фонду робочого часу спеціаліста-ремонтника. До цих категорій працюючих відносяться:
командири ремонтних підрозділів;
майстри, що залучаються для робіт не по спеціальності;
обслуги (екіпажі) і водії пошкоджених зразків, що залучені для надання допомоги в ремонті та технічному обслуговуванні озброєння і техніки.
Виконуючи розрахунок фонду робочого часу, командир ремонтного підрозділу повинен також передбачити:
виділення частини своїх сил та засобів для надання допомоги бойовим підрозділам у підготовці озброєння і техніки до бою;
відрядження особового складу до груп технічної розвідки, РЕГ (Рем. Г) та для виконання інших задач технічного забезпечення;
використання доданих йому ремонтних сил та засобів старшого начальника.
Порівнюючи час, що потрібний на ремонт озброєння і техніки і визначений за формулою (2), з фондом робочого часу спеціалістів-ремонтників визначеного за формулою (3), командир приймає рішення на організацію ремонту. Як правило, фонд робочого часу буде менше обсягу ремонтних робіт. У цих випадках він вносить начальнику відповідної служби такі пропозиції:
залучити для виконання ремонтних робіт необхідну кількість особового складу із бойових підрозділів;
передати частину зразків озброєння і техніки ремонтному органу старшого начальника.
Можливості ремонтного органу по евакуації (в одиницях озброєння і техніки) можна визначити за формулою:
де: (4)
Кт - кількість евакотягачів;
Vе - швидкість евакуації пошкодженого (несправного) озброєння і техніки (приймається рівною 10 км/год);
tе - час роботи евакотягачів (годин);
Кпр - коефіцієнт, що враховує підготовчі роботи для евакуації (приймається рівним 0,8);
Sе - плече евакуації (для частини приймається рівним 6-8 км, для з’єднання – 10-15 км).
При плануванні маневру величина переміщення ремонтного підрозділу може бути визначена за формулою:
, де: (5)
Lм - протяжність маршруту, яка вимірюється по карті;
Км - коефіцієнт маневру озброєння і техніки в ході бою;
Кр - коефіцієнт рельєфу місцевості.
Коефіцієнт маневру – це відношення фактичного пробігу озброєння і техніки до відстані, що виміряна по карті. Він залежить від дорожніх умов та вогневого впливу ворога. Для розрахунків коефіцієнт маневру приймається рівним:
на марші – 1,05-1,2;
при висуванні – 1,1-1,2;
в ході наступу – 1,3-2,0.
Коефіцієнт рельєфу місцевості залежить від її характеру і масштабу карти. Він враховує топографічний характер місцевості, тобто наявність на шляху руху підйомів і спусків, а також закруття доріг.
Значення коефіцієнту рельєфу місцевості для карт різного масштабу.
№ п/п |
Характер місцевості |
Масштаб карти |
|||
1:500000 |
1:200000 |
1:100000 |
1:50000 |
||
1 |
Рівнина (слабо пересічна) |
1,05 |
1,05 |
1,00 |
1,00 |
2 |
Горбиста (середньо пересічна) |
1,20 |
1,15 |
1,10 |
1,05 |
3 |
Гориста (сильно пересічна) |
1,30 |
1,25 |
1,20 |
1,15 |