Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Застосування рем.орг.уБ-умов.doc
Скачиваний:
126
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
909.31 Кб
Скачать

4.2. Плануючі документи

Командир ремонтного підрозділу при оцінці свого підрозділу визначає його можливості:

  • по ремонту і технічному обслуговуванню озброєння та техніки в підготовчий період та в ході ведення бойових дій;

  • по евакуації пошкоджених зразків;

  • по маневру в нові райони розташування.

При плануванні ремонту озброєння і техніки визначаються можливості ремонтного підрозділу (фонд робочого часу), обсяг робіт і черговість ремонту.

Черговість ремонту установлюється, виходячи із задач, що поставлені частині (з’єднанню), значення того чи іншого зразку при виконанні цих задач та ступені пошкодження озброєння і техніки.

Обсяг робіт по ремонту і технічному обслуговуванню визначається безпосередньо на пошкодженому зразку. Для укрупнених розрахунків звичайно застосовують норми часу, що відпрацьовані в ремонтному підрозділі на підставі досвіду роботи і затверджені начальником відповідної служби. Час, що потрібний на ремонт окремого зразку озброєння і техніки, визначається за формулою:

, де: (1)

Ті - час, що потрібний на ремонт і-го зразку;

Nі – кількість одиниць і-го зразку, потребуючих ремонту;

Ні – норматив часу на ремонт одиниці озброєння чи техніки і-го зразку;

і – порядковий номер зразку.

Час, що потрібний на ремонт всього несправного озброєння і техніки для даної категорії спеціалістів-ремонтників, визначається за формулою:

, де: (2)

п - кількість зразків озброєння, що потребує ремонту.

Фонд робочого часу ремонтного підрозділу для кожної категорії спеціалістів-ремонтників може бути визначена за формулою:

, де: (3)

Т – час роботи (годин). Він розраховується від моменту одержання бойової задачі і до вказаних строків готовності озброєння і техніки або установленого часу знаходження підрозділу на ЗППМ в ході бою;

М – кількість майстрів, що занятті ремонтом;

К – коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу майстрів на невиробничу діяльність (обслуговування майстерень, несення строкової служби, інженерне улаштування району розташування, відпочинок і т.п.). для укрупнення розрахунків коефіцієнт К у воєнний час приймається рівним 0,8.

При проведенні розрахунків фонд робочого часу для інших категорій працюючих (не спеціалісти-ремонтники) приймається рівним 50% фонду робочого часу спеціаліста-ремонтника. До цих категорій працюючих відносяться:

  • командири ремонтних підрозділів;

  • майстри, що залучаються для робіт не по спеціальності;

  • обслуги (екіпажі) і водії пошкоджених зразків, що залучені для надання допомоги в ремонті та технічному обслуговуванні озброєння і техніки.

Виконуючи розрахунок фонду робочого часу, командир ремонтного підрозділу повинен також передбачити:

  • виділення частини своїх сил та засобів для надання допомоги бойовим підрозділам у підготовці озброєння і техніки до бою;

  • відрядження особового складу до груп технічної розвідки, РЕГ (Рем. Г) та для виконання інших задач технічного забезпечення;

  • використання доданих йому ремонтних сил та засобів старшого начальника.

Порівнюючи час, що потрібний на ремонт озброєння і техніки і визначений за формулою (2), з фондом робочого часу спеціалістів-ремонтників визначеного за формулою (3), командир приймає рішення на організацію ремонту. Як правило, фонд робочого часу буде менше обсягу ремонтних робіт. У цих випадках він вносить начальнику відповідної служби такі пропозиції:

  • залучити для виконання ремонтних робіт необхідну кількість особового складу із бойових підрозділів;

  • передати частину зразків озброєння і техніки ремонтному органу старшого начальника.

Можливості ремонтного органу по евакуації (в одиницях озброєння і техніки) можна визначити за формулою:

де: (4)

Кт - кількість евакотягачів;

Vе - швидкість евакуації пошкодженого (несправного) озброєння і техніки (приймається рівною 10 км/год);

tе - час роботи евакотягачів (годин);

Кпр - коефіцієнт, що враховує підготовчі роботи для евакуації (приймається рівним 0,8);

Sе - плече евакуації (для частини приймається рівним 6-8 км, для з’єднання – 10-15 км).

При плануванні маневру величина переміщення ремонтного підрозділу може бути визначена за формулою:

, де: (5)

Lм - протяжність маршруту, яка вимірюється по карті;

Км - коефіцієнт маневру озброєння і техніки в ході бою;

Кр - коефіцієнт рельєфу місцевості.

Коефіцієнт маневру – це відношення фактичного пробігу озброєння і техніки до відстані, що виміряна по карті. Він залежить від дорожніх умов та вогневого впливу ворога. Для розрахунків коефіцієнт маневру приймається рівним:

  • на марші – 1,05-1,2;

  • при висуванні – 1,1-1,2;

  • в ході наступу – 1,3-2,0.

Коефіцієнт рельєфу місцевості залежить від її характеру і масштабу карти. Він враховує топографічний характер місцевості, тобто наявність на шляху руху підйомів і спусків, а також закруття доріг.

Значення коефіцієнту рельєфу місцевості для карт різного масштабу.

п/п

Характер місцевості

Масштаб карти

1:500000

1:200000

1:100000

1:50000

1

Рівнина (слабо пересічна)

1,05

1,05

1,00

1,00

2

Горбиста (середньо пересічна)

1,20

1,15

1,10

1,05

3

Гориста (сильно пересічна)

1,30

1,25

1,20

1,15