Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Застосування рем.орг.уБ-умов.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
909.31 Кб
Скачать

Розділ 3. Захист, охорона і оборона ремонтних підрозділів

Ремонтні підрозділи здійснюють свою роботу, як правило, в бойових порядках військ. Тому вони разом з військами можуть підпадати впливу зброї масового ураження, авіації, артилерії і т.д. Можливий також напад на них диверсійних груп, окремих частин і підрозділів ворога, що діють в тилу наших військ.

Все це потребує ретельної організації захисту, охорони і оборони ремонтних підрозділів з метою значного скорочення виходу із ладу їх сил та засобів.

Необхідно також організовувати охорону і оборону зразків озброєння і техніки, що залишені військами на полі бою або в районах збору і передачі.

Захист, охорона і оборона ремонтних підрозділів здійснюється в загальній системі захисту, охорони і оборони тилових і технічних підрозділів, що розробляється заступником командира частини (з’єднання) з озброєння (тилу). Безпосередньо організують захист, охорону і оборону командири ремонтних підрозділів.

  1. Організація захисту ремонтних підрозділів.

Захист військ від зброї масового ураження організується у повному обсязі незалежно від того, чи застосовувалася вона в попередніх боях чи ні. Захист здійснюється з метою максимального послаблення ураження особового складу та обладнання ремонтних підрозділів ядерною, хімічною, бактеріологічною зброєю та запалювальними засобами. При цьому зберігається боєготовність ремонтних підрозділів та забезпечується успішне виконання ними поставлених задач.

Комплекс основних заходів по захисту ремонтних підрозділів включає:

  • радіаційну, хімічну та бактеріологічну розвідку;

  • інженерне обладнання та маскування районів розташування;

  • використання захисних та маскувальних властивостей місцевості;

  • своєчасне попередження особового складу про загрозу застосування ворогом зброї масового ураження;

  • оповіщення про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження;

  • забезпечення безпеки особового складу при діях на зараженій місцевості, в районах зруйнувань, пожеж і т.п.;

  • дозиметричний, хімічний та бактеріологічний контроль;

  • протиепідемічні та санітарно-гігієнічні заходи;

  • ліквідація наслідків застосування ворогом зброї масового ураження.

Радіаційна, хімічна та бактеріологічна розвідка (РХБР) забезпечує командирів ремонтних підрозділів даними про зараження:

  • у районах розташування пошкодженого озброєння і техніки;

  • у місцях розгортання ремонтних засобів та на шляхах переміщення;

  • на шляхах евакуації зразків озброєння і техніки.

Задачі РХБР виконуються, в основному, силами та засобами самих ремонтних підрозділів. До районів розташування або розгортання можуть завчасно висилатися рекогносцирувальні групи, до складу яких виділяються позаштатні хіміки-дозиметристи. У самих районах ведеться безперервне радіаційне та хімічне спостереження. З цією метою призначаються хімічні спостерігальні пости (ХСП) або спостерігачі. Вони повинні мати прилади РХБР та засоби для подачі сигналів оповіщення, а також журнал радіаційного та хімічного спостереження. Хімічний спостерігальний пост складається із 2-3 чоловік. Один із них призначається старшим.

На спостерігачів і хімічні спостерігальні пости покладаються такі задачі:

  • визначення рівнів радіації і типу отруйних речовин у районі свого розташування;

  • візуальне спостерігання за напрямом руху радіоактивної хмари;

  • виявлення за зовнішніми ознаками застосування ворогом бактеріологічних засобів;

  • контроль зміни радіаційної та хімічної обстановки;

  • взяття проб повітря, води, землі та рослинності.

Місце для розгортання ХСП (спостерігача) повинно забезпечувати найкращий обзір ділянки спостереження, не виділятися на загальному фоні і мати хороше маскування.

При переміщенні ХСП (спостерігач) знаходиться у транспортному засобі рядом з командиром підрозділу.

При постановці задач спостерігачу (ХСП) командир ремонтного підрозділу вказує:

  • район спостерігання;

  • на що звернути особливу увагу;

  • як діяти при виявлені зараження;

  • порядок доповіді про наслідки спостерігання;

  • сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження і способи їх подачі.

Спостерігач розташовується в указаному командиром місці, переводить засоби захисту в положення “напоготові”, підготовляє прилади до роботи та веде спостереження. Після ядерного удару, нальотів авіації і артилерійських обстрілів він повинен включити прилади РХБР.

При застосуванні ворогом зброї масового ураження спостерігач зобов’язаний:

  • візуально розвідати райони в розташуванні підрозділу, що підпав зараженню;

  • установити, з допомогою яких видів зброї застосовані отруйні речовини та бактеріологічні засоби;

  • визначити, в якому напрямі поширюється хмара;

  • установити наявність радіоактивних речовин і рівні радіації, наявність та тип отруйних речовин;

  • доповісти командиру підрозділу і за його командою подати сигнал оповіщення.

Спостерігач також повинен спостерігати за діями сусідніх спостережувальних постів. Про сигнали, що вони подали, він доповідає негайно командиру підрозділу.

На ХСП спостереження веде черговий спостерігач. Решта особового складу поста знаходиться у готовності до ведення розвідки в районі розташування свого підрозділу.

Використанням захисних та маскувальних властивостей місцевості можна значно послабити вплив вражаючих факторів на особовий склад.

В середньому можна вважати, що при розташуванні особового складу і техніки в лощинах, ярах, кар’єрах та в лісних масивах радіус зон ураження їх ядерною зброєю зменшується в 1,5-2 рази.

Попередження військ про безпосередню загрозу застосування ворогом зброї масового ураження здійснюється штатами на підставі розвідувальних даних.

Оповіщення особового складу ремонтних підрозділів про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження організують з метою прийняття заходів по безпосередньому їх захисту.

Сигнали оповіщення повинні бути раніше доведені до всього особового складу підрозділу. Окрім того особовий склад повинен бути научений та натренований діям по них.

Сигнали оповіщення установлюються одинакові для всієї частини. По сигналу про радіоактивне зараження “Радіаційна небезпека” особовий склад, що знаходиться на відкритій місцевості або на відкритих машинах не перестаючи виконувати задачі, одягає індивідуальні засоби захисту. По сигналу про хімічне та бактеріологічне зараження особовий склад також одягає протигази та захисні засоби.

Засоби індивідуального захисту знімаються по команді командира ремонтного підрозділу на підставі показань приладів РХБР. Безперервне знаходження особового складу в протигазах можливе протягом 6-8 годин, а в захисному плащі в виді комбінезону влітку 2-3 години. Після закінчення цих термінів особовий склад необхідно замінити. По команді командира підрозділу особовий склад може укриватися у рухомих майстернях, сховищах та інших спорудах. Люки, двері і вікна в машинах та спорудах закриваються і включаються вентиляційні системи з фільтрами.

Оповіщення про радіаційне, хімічне та бактеріологічне зараження в підрозділі повинно виконуватися голосом. Воно дублюється сиренами, сигналами машин, ударами в гільзу, рейку. Табельним засобом оповіщення про хімічний напад в підрозділі є сигнальний патрон.

При переміщеннях, зони з високими рівнями радіації, хімічного та бактеріологічного зараження, райони зруйнувань, пожеж, як правило, обходяться. При неможливості обходу колона ремонтного підрозділу рухається через заражену місцевість з максимальною швидкістю, з збільшеними дистанціями між машинами, без зупинок і обгонів. У випадку несправності машини її буксирують, а при неможливості буксирування – її залишають, а особовий склад пересаджують на інший транспортний засіб.

Дозиметричний, хімічний та біологічний контроль організується для оцінки боєздатності ремонтних підрозділів та прийняття необхідних заходів захисту. Дозиметричний контроль включає:

  • визначення доз опромінення особового складу;

  • виявлення ступені радіоактивного зараження особового складу, майстерень, тягачів, пошкодженого озброєння та матеріальних засобів.

Організація дозиметричного контролю в ремонтному підрозділі полягає:

  • у забезпеченні особового складу дозиметрами;

  • у своєчасному знятті показань дозиметрів та перезарядці дозиметрів;

  • у підтримці технічної справності приладів;

  • у систематичному обліку доз радіоактивного опромінення, одержаних особовим складом.

Рядовий та сержантський склад, що знаходився в однакових умовах, підлягає груповому дозиметричному контролю. При цьому виді контролю доза опромінення вимірюється одним-двома індивідуальними дозиметрами і записується кожному військовослужбовцю у картку обліку доз. Увесь офіцерський склад, а також рядові і сержанти, що виконували задачі окремо від своїх підрозділів, підлягають індивідуальному контролю.

Ступень боєздатності підрозділів у залежності від величини залишкової дози та тривалості опромінення показана в таблиці 3.1.

Підрозділи, що віднесені до обмежено боєздатних 1-ї ступені, зберігають боєздатність. Обмежено боєздатні підрозділи 2-ї ступені можуть одержати небезпечну дозу опромінення і зберігати боєздатність. Подальше опромінювання підрозділів, обмежено боєздатних 3-ї ступені, приведе до різкого стрибку захворювань променевою хворобою та загибелі особового складу.

Командир ремонтного підрозділу один раз за добу подає донесення по одержаних дозах опромінення. При одержанні одноразово доз вище 100 рад. – доповідає негайно.

Таблиця 3.1.

Ступень боєздатності підрозділів у залежності від величини залишкової дози опромінення.

п/п

Ступень боєздатності

Доза опромінення, рад.

одержана протягом

4 днів

одного місяця

1

Повністю боєздатні

До 50

До 100

2

Обмежено боєздатні 1-ї ступені

До 150

До 250

3

Обмежено боєздатні 2-ї ступені

До 250

До 400

4

Обмежено боєздатні 3-ї ступені

Більше 250

Більше 400

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.