Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Панасюк К.А. Організація роботи офісу та ділово...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
801.79 Кб
Скачать

Тема 3. Призначення, склад та особливості підготовки організаційно-розпорядчих документів

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується питанням призначення, склад та особливості підготовки організаційно-розпорядчих документів.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

- визначити основні поняття діловодства;

- вивчити склад та види реквізитів, що використовуються при оформленні документів, їх розташування та правила оформлення;

- розглянути правила оформлення документів;

- розглянути правила оформлення тексту документа;.

- вивчити вимоги до адресування документів;

- вивчити вимоги до оформлення на документах позначок;

- розглянути правила засвідчення документів;

- дослідити використання комп’ютерних технологій при підготовці документів.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

- усне опитування,

- тестування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Створювання службового документу передбачає складання тексту та оформлення цього документу. Під оформлюванням службового документу розуміють фіксування реквізитів такого документу.

Реквізит (службового документу) – це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікації, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили. Розрізняють постійні й змінні реквізити документа. Постійні реквізити друкуються під час виготовлення бланка; змінні — фіксуються на бланку в процесі заповнення.

Склад та послідовність розміщення реквізитів у документах створюють його формуляр.

Формуляр-зразок (службового документа) – це модель побудови формуляра службового документа, що встановлює сферу його застосування, формат, розміри берегів, вимоги до побудови конструкційної сітки а реквізитів.

Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Вимоги до оформлення документів викладено в ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.

Формуляр-зразок передбачає такі реквізити в управлінській документації (табл. 1).

Таблиця 1. Реквізити документів та їх оформлення

з/п

Реквізити

Правила оформлення

1

Державний герб

Розташовується посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації.

2

Емблема організації чи підприємства

Розміщується поряд з назвою організації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку.

3

Зображення Державних нагород

Розташовується у верхньому ліво­му кутку або посередині документа.

4

Код підприємства

Розташовується у верхньому правому кутку.

5

Код форми документа

Розташовується у верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи.

6

Назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа

Розташовується у верхньому лівому кутку або посередині рядка.

7

Повна назва установи, організації або підприємства-автора документа

Розташовується у верхньому лівому кутку. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом.

8

Назва структурного підрозділу

Розташовується у верхньому ліво­му кутку. Дозволяється друкува­ти машинописним способом.

9

Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпу, телефону, факсу, номер рахунка в банку

Розташовується у верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил:

вул. Пирогова, 9, м. Київ-030, т. 221-99-33.

На бланку для листів вказується номер розрахункового рахунка у відділенні банку: розрахунковий рахунок № 11632516 в Укрінбанку м. Києва МФО № 321518.

10

Назва виду документа

Розташовується зліва або посередині рядка. В усіх документах, крім листів, наводиться назва його виду. Залежно від цієї назви встановлюється формуляр, викладу.

11

Дата

Документ датується днем його підписання або затвердження. На бланках дату підписання документа ставлять у лівій верхній частині разом із індексом на спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ складено не на бланку, то дату ставлять під текстом зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 2011р.) або цифровим —у такій послідовності: день, місяць, рік – 17.06.11 (тобто 17 червня 2011 року).

У документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.

12

Індекс

Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит дозволяє забезпечити оперативний довідково-інформаційний пошук документа, контроль виконання. Індекс документа включає в себе три пари арабських цифр, де перша пара ‑ індекс структурного підрозділу, друга ‑ номер справи за номенклатурою для підрозділу, третя ‑ порядковий номер за журналом обліку.

Наприклад: № 02-10/36, де 02 ‑ шифр структурного підрозділу; 10 ‑ номер справи, документа; 36 ‑ реєстраційний номер документа за журналом обліку вхідних документів та канцелярії.

Продовження табл. 1

з/п

Реквізити

Правила оформлення

13

Посилання на індекс та дату вхідного документа

Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані у документі організацією, яка уклала чи видала документ. Наприклад: на № 02-10/135 від 01.03.96, де 02 — індекс структурного підрозділу; 10 - номер справи за номенклатурою; 135 - порядковий номер.

14

Місце укладання чи видання

Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де видається документ.

15

Гриф обмеження доступу

Розташовується з правого боку під кодом форми. Записується з середини рядка: "для службового користування", "таємно", "цілком таємно".

16

Адресат

В особових офіційних документах розташовується праворуч у верхній частині сторінки. Кожний елемент назва установи, підрозділу, посада, прізвище та ініціали особи, поштова адреса — пишеться з середини нового рядка: На поштових відправленнях, адресованих "До запитання", на абонементну скриньку або до населених пунктів, що не мають назв вулиць і нумерації будинків, ім'я, по батькові та прізвище зазначаються повністю.

17

Гриф затвердження

Розташовується у верхній правій частині документа. Затвердження спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб. Елементи грифу затвердження: слово "ЗАТВЕРДЖУЮ"; назва посади; особистий підпис; ініціали та прізвище особи, що затвердила документ; дата затвердження.

18

Резолюція

Змінний реквізит, який містить інформацію про подальшу роботу з документом. Розміщується у пра­вому верхньому кутку, або якщо це місце зайняте іншим реквізитом, на будь-якій вільній площі сторінки документа, крім полів. Складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця, якому відправлено документ;вказівка про порядок у характері виконання документа; термін виконання документа; особистий підпис керівника; дата. Як виконавці у резолюції зазначаються службові особи, а не структурні підрозділи. Відповідальною за виконання документа с особа, наведена першою.

19

Заголовок до тексту

Друкується малими літерами, роз­міщується під назвою виду документа, відображає головну ідею доку­мента і, як правило, починається з прийменника "про"; має бути лако­нічним і точним, з максимальною повнотою розкривати зміст документа.

20

Відмітка про контроль

Розташовується з лівого боку у верхній частині поля першої сто­рінки документа. її проставляють за формою "К" або "Контроль".

21

Текст

Складається з таких логічних елементів: вступу; доказу; закінчення. Розташовується по всій ширині сторінки (від поля до поля).

22

Відмітка про наявність додатка

Розташовується ліворуч у верхній половині сторінки. Є два способи оформлення додатків: 1) якщо документ має додатки, згадувані в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку про це оформляють так: Додаток: на 2 стор. у 3 прим.;2) якщо документ мас додатки, не зазначені в тексті, то їх потрібно перелічити із зазначенням кількості сторінок у кожному додатку й кількості їх примірників: Додаток: "Проект реконструкції ділянки" на 5 стор. у 2 прим. Якщо додаток залишається у справі, то зазначається: Додаток: на 2 стор. Лише адресатові. При великій кількості додатків окремо складається їх список, а в самому документі після тексту зазначається: Додаток: відповідно до списку на 7 стор.

Закінчення табл. 1

з/п

Реквізити

Правила оформлення

23

Підпис

Підписують, як правило, перший примірник документи До складу підпису входять: зазначення посади (ліворуч); ініціали й прізвище особи, що підписала документ (праворуч); підпис (посередині). Підписи кількох службових осіб на документах розташовуються один під одним у послідовності, що відповідає займаній посаді. Якщо документ підписують кілька осіб, що займають однакову посаду, їх підписи розташовуються на одному рівні.

24

Гриф узгодження

Розрізняють дві форми узгодження документів - внутрішнє (з підроз­ділами та службовими особами установи) і зовнішнє (з підвідомчи­ми та непідвідомчими організаці­ями). Гриф узгодження ставиться на зовнішній формі. Цей реквізит складається із: слова "УЗГОДЖЕНО" або "ПОГОДЖЕНО"; назви посади службової особи (включаючи назву установи), з" якою узгоджується документ; особистого підпису; його розшифрування; дати. Грифи узгодження розташовуються нижче від реквізиту "підпис" або на окремій сторінці.

25

Віза

Внутрішнє узгодження проекту документа — це його візування. Віза складається з: особистого підпису особи, що візує; дати. У разі потреби зазначається поса­да особи, що візує, і розшифрову­ється її підпис (зазначаються ініціали і прізвище). Невеликі зауваження (1 — 2 рядки) розташовуються перед візою. При внутрішньому узгодженні візи ставляться на першому примірнику документа, а листи чи інші вихідні документи візуються на примір­нику, який лишається в установі.

26

Печатка

Печатка прикладається до доку­ментів, що вимагають особливого засвідчення. Гербова печатка прикла­дається до документів, що засвідчу­ють юридичні або фізичні права осіб; до статутів, положень, які вимагають відбитка печатки, та форму: круглу, квадратну, трикутну. Герб на них не зображується. Просту печатку прикладають до документів, що виходять за межі організації, до розмножених примірників розпорядчих документів під час їх розсилання, до довідок з місця роботи тощо.

27

Відмітка про засвідчення копії

У правому верхньому кутку пишеться слово "копія"; під рекві­зитом "підпис" слово "правильно"; дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. При потребі підпис засвідчується печаткою.

28

Прізвище виконавця та номер його телефону

Цей реквізит обов'язковий на вихід­них документах (листах, довідках, висновках). Складається з: прізвища виконавця; номера його службового телефону. Вони ставляться в нижньому лівому кутку останньої сторінки документа.

29

Відмітка про виконання документа й скерування його до справи

Цей реквізит розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки документа й містить у собі такі дані: стислу довідку про виконання; слова «ДО СПРАВИ» та номер справи, до якої мас бути підшитий документ; дату скерування документа до справи; підпис керівника структурного підрозділу або виконавця.

30

Відмітка про перенесення даних на машинний носій

Розміщується після тексту в нижній частині документа. Містить: запис "Інформація перенесена на машинний носій"; підпис особи, відповідальної за перенесення даних; дату перенесення.

31

Відмітка про надходження

Містить: скорочену назву організації, що отримала документ; дату його надходження. Робиться від руки чи за допомогою гумового штемпеля організації (реєстраційного штампа). Відбиток штампа містить: назву організації: дату надходження; індекс документа. Відмітка про надходження розташовується праворуч на нижньому полі документа.

Управлінські документи оформляють на папері формату А4 (297x210 мм) та А5 (148x210 мм). Інколи дозволяється використовувати бланки формату А3 (297х420 мм) та А6 (105х148 мм). Для зручності з усіх боків сторінки залишають вільні поля: ліве — 30 мм; праве не менше 10 мм; верхнє — 20 мм; нижнє — 20 мм.

Тільки перша сторінка документа друкується на бланку, друга й наступні — на чистих аркушах паперу. Якщо текст документа займає не одну сторінку, то на другу сторінку не можна переносити тільки підпис. На другій сторінці має бути не менше двох рядків тексту.

Текст – головний елемент документа, що містить сукупність речень (кількох чи багатьох), послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи.

Чітка структура, правильна побудова документа досягається за рахунок рубрикації тексту - членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частий від іншої, а також використання заголовків, нумерації тощо. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови ділового папера. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тема­тики, призначення документа. Найпростіша рубрикація — поділ на абзаци.

Щоб не утруднювався процес читання й опрацювання документа, у ділових паперах рубрики нумеруються. Існує дві системи нумерації — традиційна й нова.

Традиційнабазується на використанні знаків різних типів — римських та арабських цифр, великих та малих літер. Вона доповнює абзацне членування тексту. (нумерування тез, пунктів, правил), яке залежить від змісту, обсягу, складу документа.

Рубрики, більші за абзац, можуть називатися: параграф (§), глава, розділ, частина Вони теж нумеруються.

Нова система нумерації базується на використанні лише арабських цифр, розміщених у певній послідовності. Використання цієї системи нумерації дає можливість не вживати словесних найменувань і заголовків до частин документа.

Створення проектів документів за допомогою обчислювальної тех­ніки (ПК) передбачає деякі додаткові вимоги до їх оформлення.

Так, береги для підшивання (верхній при альбомній орієнтації листа, лівий при книжковій орієнтації листа) дозволено збільшувати до 35 мм.

Основний текст документа, написи на рисунках, у таблицях, колонтитулах тощо необхідно виконувати шрифтом одного типу і розміру.

Щоб уможливити прочитання тексту документа на різних обчислювачах, рекомендовано користуватися найбільш поширеними текстовими редакторами і шрифтами. Сьогодні такими редакторами є Word (версія 97 і вище), а шрифтами — Times New Roman та Arial, які постачають з більшістю обчислювачів.

Висота шрифту має бути сумірною з висотою шрифту конторської друкарської машинки.

Проект документа рекомендується друкувати шрифтом розміру 14 пунктів через півтора — два міжрядкові інтервали (в головці таблиці — через один інтервал).

Шрифтом 12 пунктів через один міжрядковий інтервал можна друкувати:

текст «Передмови», текст «Змісту», таблиці (якщо таблиця не становить основний текст доку­мента), примітки, приклади, бібліографічні дані.

Шрифтом 10 пунктів через один міжрядковий інтервал можна друкувати: текст виноски у кінці сторінки; підрядковий текст у формах документів.

Інший розмір шифру можна використовувати за погодженням із замовником та зважаючи на специфіку конкретних елементів документа.

Відстань між заголовками розділу, підрозділу, приміткою, прикладом та попереднім і подальшим текстом, а також між за­головками розділу і підрозділу має становити не менше ніж дві висоти шрифту.

Оскільки проект документа друкують з обох боків аркуша, має бути встановлено такі параметри сторінки:

дзеркальне розташування берегів;

книжкова орієнтація аркуша;

розрізняти колонтитули: парної та непарної сторінок, пер­шої сторінки;

формат номера сторінки (арабські цифри).

Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті документа. Розмір відступу визначає розмір шрифту. Рекомен­дований розмір відступу — 4 або 5 знаків (у метричній системі мір це становить приблизно 1,25 см).

Окремі фрагменти тексту необхідно виділяти шрифтом.

Великими літерами виділяють: заголовки структурних елементів документа («ПЕРЕДМОВА», «ЗМІСТ», «ВСТУП»); назву документа; заголовки структурних елементів найвищого рівня підпо­рядкованості (розділів і додатків).

Напівгрубим шрифтом виділяють: назву документа; заголовки структурних елементів документа (розділів, пі­дрозділів, пунктів, підпунктів), за їх наявності; позначення, статус і назву додатків; слова «Примітка», «Рисунок__», «Рисунок__, аркуш__», «Таблиця__» поряд із відповідними структурними елементами; стандартизовані терміни в розділі «Терміни та визначення понять»; вислів «Ключові слова» в бібліографічних даних.

Похилим світлим шрифтом (курсивом) виділяють: слово «Приклад» біля відповідного структурного елемента; фізичні та математичні величини в тексті документа і у фор­мулах або інших виразах.

Шрифтом меншого розміру виділяють: підрядковий текст у формах документів; слово «Примітка» і текст примітки; текст виноски в кінці сторінки; текст у таблиці (за потреби, беручи до уваги специфіку наведеного в ній матеріалу).

У таблицях, розташованих на декількох сторінках, слова «Продовження таблиці __» на чергових після першої сторінки та «Кінець таблиці __» на останній сторінці у разі друкування за допомогою обчислювачів можна не подавати.

Рисунки, виконані текстовим редактором Word, треба згрупо­вувати як один графічний об'єкт.

Форматуючи текст документа, необхідно користуватися тільки інструментальними засобами текстового редактора. Використову­вати для форматування тексту символи «Проміжок» і «Табуляція» не рекомендовано.

Формули треба набирати формульним редактором.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: