Допоміжна література

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. – С.156-185.

2. Барр Р. Политическая экономия. – М.: Международные отношения, 1995, Т.1.

3. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: європейський контекст. – Київ: Основи, 1998.

4. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – Київ: НАН України, 2000.

5. Горбачук В. Макроекономічні методи. – Київ: Альтерпрес, 1999.

6. Горбачук В.М. Макроекономічні методи: теорії та застосування. – Київ: Кий, 2000.

7. Економічна теорія: підручник / За ред. проф. В.М.Тарасевича. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – С.358-369.

8. Савченко А. Г., Пасічник О.В. Макроекономіка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2006. – С.53-55 .

9. Стігліц Дж. Економіка державного сектора. – Київ: Основи, 1998.

10. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство. – Київ: МАУП, 2000.

Словник нових термінів і понять

1. ВНП-розрив – різниця, або розрив, між потенційним і реальним ВНП.

2. Використовуваний доход (ВД) – фактичний заробіток (за вирахуванням податків) або та частина сукупного національного доходу, що залишається сім'ям та індивідам для споживання та заощадження. Точніше, ВД дорівнює ВНП мінус всі податки, заощадження корпорацій, і амортизація плюс всі урядові та інші трансфертні платежі та урядові виплати процентів.

3. Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) – та частина кожної додаткової одиниці використовуваного доходу, яка заощаджується. Зауважте, що (гранична схильність до споживання) + (гранична схильність до заощадження) = 1.

4. Гранична схильність до споживання (ГСС) – та додаткова сума, яку люди споживають, коли одержують додаткову одиницю використовуваного доходу. Не можна ототожнювати з середньою схильністю до споживання. Остання є відношенням сукупного обсягу споживання до сукупного використовуваного доходу.

5. Гранична схильність до імпорту – в макроекономіці збільшення імпорту, що випливає зі збільшення ВНП на одну одиницю.

6. Модель мультиплікатора – макроекономічна теорія, що розвинута Дж.М.Ксйнсом, яка підкреслює важливість змін в автономних видатках (особливо інвестиціях, урядових видатках і чистому експорті) для визначення змін в обсягах виробництва та зайнятості. Див. також мультиплікатор.

7. Мультиплікатор – термін, застосовуваний у макроекономіці, щоб позначити зміни, які відбуваються у таких змінних, як ВНП, пропозиція грошей, на одиницю зміни у зовнішніх змінних, таких, як урядові видатки або банківські резерви. Видатковий мультиплікатор належить до кінцевого збільшення ВНП внаслідок впливу кожної одиниці збільшення видатків (скажімо, на інвестиції).

8. Парадокс ощадливості – парадокс, шо вперше був помічений Кейнсом. Рішення суспільства заощаджувати більше може мати наслідком зменшення реальних заощаджень. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків на споживчі товари, що може зменшити сукупний попит і ВНП. Це, в свою чергу, може призвести до зменшення інвестицій, нижчих доходів і, зрештою, зменшення заощаджень.

9. Потенційний ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як потенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.

10. Рівновага (макроекономічна) – рівень ВНП, за якого сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. При рівновазі баланс – споживання (С), урядові видатки (У), інвестиції (І) і чистий експорт (X) дорівнюють тій величині, яку фірми бажають продавати за даним рівнем цін.