Фінансова реформа

Ця реформа була викликана потрібністю упорядженню фінансів після Кримської війни, для пошуків коштів на проведення селянської реформи і переводу держави на шлях капіталістичного розвитку. По цій реформі впроваджувався Держбанк, в руках якого були зосереджені усі кошти держави. Значення цієї реформи в тому, що були упорядковані фінанси держави, але вони залишилися половинчастою, тобто основний тягар податків був на селянах, в той час як дворянство було звільнено від податків, хоч з'їдало велику частину казни (50% казни йшло на утримання армії та державного апарату)

Реформи освіти.

Необхідність цієї реформи полягала в тому, що збільшився попит на фахівців, у зв'язку з початком капіталістичного розвитку (інженери, механіки, лікарі ...) По цій реформі розпочалося бурхливе будівництво навчальних закладів, середніх шкіл, училищ, гімназій. Значення цієї реформи в тому, що не дивлячись на збільшення кількості навчальних закладів, та їх демократизацію, вона не могла вирішити всі проблеми: різко збільшувалась платня за навчання (що зменшувало кількість студентів) та жінкам заборонялося навчатися в університетах.

Значення реформ 60-х рр.

реформи поклали початок капіталістичному розвитку Росії та України, перетворивши феодально-селянську монархію в монархію буржуазну, як у економічній сфері (відміна кріпосного права) так і у політичній сфері (буржуазні реформи 1864-1874 рр.)

реформи сприяли швидкому капіталістичному розвитку держави, відбулася демократизація суспільства в деякому обсязі.

36. Громадські, національні та революційні рухи в Україні XIX ст. Декабристи.

У 20-ті роки в Україні засновуються таємні декабристські організації: "Південне товариство" (1821-1825 рр.) в центрі у Тульчині, очолюване полковником Пестелем.

"Товариство об'єднаних слов'ян" (1823-1825 рр.) у Новограді-Волинському, на чолі з офіцерами братами Борисовими. Членами декабристських організацій були російські дворяни, офіцери, діячі культури. Основні вимоги: ліквідація самодержавства та кріпосного права. Серед декабристів не було єдності, щодо вирішення національного питання.

"Південне товариство" виступало за єдину і неподільну Росію, не визнаючи за українським та іншими народами російської

імперії права на самовизначення; "Товариство об'єднаних слов'ян" передбачало створення федерації слов'янських народів.

однак воно не розглядало Україну об'єктом цього союзу. Після невдалого повстання в грудні 1X25 р. декабристські організації були розгромлені.

Кирило-Мефодіївське товариство.

У 1846-1847 рр. в Києві діяла перша суто українська таємна політична організація. Нараховувала 12 чоловік: Шевченко, Костомаров, Куліш, Біломорський і т.д.

Основні цілі братства:

- ліквідація самодержавства і кріпосного права.

- національне визволення України.

- утворення на демократичних принципах федерації слов'янських народів з центром у Києві.

Програмні документи наголошували на мирному характеру перетворень, досягнення стратегічних завдань через освіту та виховання, поширення літератури, залучення до своїх рядів нових членів.

За доносом члени братства були заарештовані і засадженні до річних строків ув'язнення та заслання.

Громади. Перша громада виникла в Києві на базі таємного гуртка хлопоманів. Очолив її історик, пізніше професор київського університету Володимир Антонович. Цей рух набув значного поширення. Громади виникли у Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі та інших містах. Гуртки об'єднували представників річних прошарків суспільства з річними політичними поглядами, їх діяльність мала в основному культурно-просвітницький характер (відкриття недільних шкіл, пропаганда художньої і наукової літератури, вивчення української мови, історії, етнографії). Найактивніші учасники: Лисенко, Старицький, Косинський, Панас Мирний, Самійленко, М. Драгоманов. Було створено керівний центр громади усієї України, до якого увійшли Антонович, Чубинський, Русов.

"Основа". У 1861 р. В Петербурзі члени Кирило-Мефодіївського товариства Шевченко, Костомаров, Куліш, Білозерський, які з'їхалися сюди після заслання, заснували журнал "Основа". Журнал установив зв'язки з громадами,

знайомив читачів з життям українського народу. Він діяв до 1862 р. і став першим українським журналом в російській імперії, сприяв пробудженню національної свідомості української інтелігенції, розкиданою по всій імперії.