32. Гетьманування Мазепи: внутрішня і зовнішня політика.

Лівобережна Україна і м. Київ підпорядковані Московії. Правобережна Україна під впливом Польщі, невелика частина Поділля - Османській імперії.

1687 р. - гетьманом України становиться Мазепа. Він з шляхетної родини, здобув блискучу освіту, знав багато мов.

Іван Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час. Українські землі були розчленованими. Але своєю політикою він зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку України. Свій авторитет він підніс активною меценатською діяльністю - на його кошти збудовано 12 і реставровано 20 храмів.

Проте соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Він проводить простаршинську політику, прагнучи перетворити козацьку старшину і шляхту у міцний, привілейований клас. Відбулося посилення всіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей у суспільстві. Головною мстою Мазепи було об'єднання України в одну незалежну державу. Великі сподівання гетьман поклав на молодого російського царя Петра 1. Між ними склалися надзвичайно довірливі стосунки.

1700 р. - московський цар Петро І розпочинає Північну війну (прорубати вікно в Європу). Петро І подивляється на Чорне море, але зазнає поразки. Потім на Балтійське (Швеція, Карл XII). Війна з Карлом XII затягується, Петро І зазнає декілька поразок і потім розуміє, що армію потрібно переозброїти. На це треба великі кошти і тому він збільшує податки на Україні. Щодо України він мав три мети:

1) цілком підкорити верхівку України І простий люд

2) Підпорядкувати українське самоврядування, економіку і культуру.

3) Максимально скористатися господарськими і людськими ресурсами України.

Петро І перший вимагає, щоб українські козаки воювали з шведами на боці Московії (в перший раз козаки воюють не за свої інтереси), але козацьке військове мистецтво і стратегія на той час вже зостаріли. Причини зради Мазепи:

1) Багато тисяч козаків гинуть у війні з шведами (гарматне м'ясо). Мазепа просить змінити полководців на українських, але Петро І не зважає на це.

2) Петро І розпочинає будівництва Санкт-Петербурга і відправляє туди сотні тисяч селян і козаків, де вони і гинуть.

3) Україна утримує 10 російських полків за свій рахунок.

4) Поляки загрожують нападом на Україну. Мазепа просить допомоги у Петра І, але він відмовляє. Це стало останньою краплею і Мазепа переходить на бік Карла XII.

У жовтні 1708 р. - Мазепа прохає шведів йти походом на Росію через Україну. Карл XII обіцяє за допомогу автономію, але у битві під Полтавою російські війська розбивають шведів і Мазепа разом з Карлом XII тікає до Туреччини. Там помирає Мазепа.

Щоб помститись, Петро І посилає Олександра Меншикова з військом до гетьманської столиці Батурина і повністю знищує його. Великі каральні експедиції щодо України.

33.Останні гетьмани. Ліквідація української державності.

1708 р. - гетьманом України стає Іван Скоропадський. Підтримував автономію, хоча був людиною старою і ненаполегливою.

Резиденцію з Батурина переносять до Глухова. Не довіряючи українцям головнокомандуючими українськими військами поставили росіян, а також росіяни управляли територіями. Віддавалися українські землі росіянам (Олександр Меншиков - найбільший землевласник на Україні).

Україна повинна була утримувати 10 полків за свій кошт. 10 тис. українців посилає на будівництво Ладанського каналу та Санкт-Петербургу. Українським купцям забороняють експортувати зерно, а продавати руським купцям.

1722 р. - Скоропадський помирає.

1721 р. - закінчується Північна війна, Росія входить в зеніт слави. Україна Петру І вже не потрібна як помічник, і тому Петро І забороняє вибори гетьмана і скасовує гетьманство.

1722 р. - створено малоросійську колегію на Україні (урядовий орган Москви), яка складалася з 6 російських урядовців, які постійно перебували на території України. Але у 1722 р. Петро І все-таки дозволяє вибори нового гетьмана - Іван Полуботок. Таким чином на Україні двовладдя.

Полуботок - чернігівський полковник, у молодому віці, людина досить тверда і шанована в суспільстві. Правив недовго 1722-1724 р. Вживає досить енергійних заходів, щоб стати на заваді малоросійській колегії. Петро І починає реорганізацію суди, становить своїх суддів і призначає інспекторів для нагляду за виконанням його наказів.

Становище селян дуже тяжке і тому Полуботок тисне на старшину, щоб зменшити податки. Це не подобається старшині і 1724 р. за доносом його заарештовують.

Після цього вся влада на Україні переходить до малоросійської колегії, Петро І забороняє вибори нового гетьмана.

Малоросійська колегія впроваджує пряме оподаткування. Податки збільшують на 600% (Вільямінов). Після цього Вільямінов приїздить до Петра І. той вдоволений такою політикою щодо України. Прибувши до України. Вільямінов вирішує збільшити податки з росіян, які мають землі на території України.

1725 р. - помирає Петро 1 і до влади приходить його дружина Катерина 1 (її фаворитом був Меншиков) Росія починає знову боротьбу за вихід у Чорне море, назріває війна з Османською імперією. Тому Меншиков переконує Катерину 1. щоб призначити нового гетьмана на Україні і розпустити малоросійську колегію, а також скасувати всі її постанови.

В жовтні 1727 р. гетьманом вибирають Данила Апостола.

1) за всіма зовнішніми політичними контактами мав наглядати російський намісник

2) військові справи повинен контролювати російський фельдмаршал.

3) цар отримував право дарувати землі України. Данило Апостол зосереджується на внутрішній політиці:

1) реформує систему судочинства і засновує державну скарбницю.

2) ефективно обстоює інтереси української торгівлі (знімається заборона продажу зерна).

3) відстоює право призначати генеральну канцелярію і полковників, різко зменшує представників росіян в українському правлінні.

4) ставить під свою юрисдикцію м. Київ.

5) бореться за повернення козаків на Україну (1734 р. вони повертаються)

Після смерті Данила Апостола, Анна Іванівна (дочка Катерини) забороняє вибори нового гетьмана і засновує правління гетьманського уряду, який складався з 6 чиновників (3 - українці. З - росіяни). Очолює цей уряд російський князь Шаховський. Він намагається позбавити України самобутності, тому він обвинувачує всіх гетьманів у неправильній політиці. Масово впроваджує шлюби українців з росіянами, щоб остаточно знищити українську націю (асимілювати).

За правління Анни Іванівни (беронівщина: німецький фаворит Берон) велике експлуатування селян. Розпочинається війна з Туреччиною (1735-1739). Величезна мобілізацію українців в російську армію (більше 35 тис.) Україна повинна була утримувати 50-75 полків (що перевищувало бюджет України в 10 разів).

Після смерті Анни, Росією править цариця Єлизавета. Подорожуючи Україною, вона забирає з собою нашого земляка Розумовського і він стає її фаворитом. 1750 р. дозволяє вибори нового гетьмана, ним стає 22-ти річний Кирило Розумовський. Після виборів гетьмана Єлизавета повністю виводить війська з України і ліквідовує гетьманський уряд. Україна переживає "золоту осінь" в своїй автономії.

За правління Розумовського Україна ділиться на 20 повітів із своїми судами, підпорядковує Київ і козаків, відбувається модернізація козацького війська. Зовнішня політика:

1) хоче встановити стосунки з європейськими країнами (незалежно від Росії проводить цю політику).

2) хоче добитися, щоб війська України не вступали у військові дії. які не стосуються інтересів України.

3) український бюджет повністю поставлений під російський контроль

4) на початку 1760-х років приймаються Глухівські петиції: Україна є окремим економічним і політичним цілим. пов'язаним з Росією лише спільним монархом. Глухівські петиції визвали дуже негативну реакцію з боку російського уряду.

1764 р. - на престол приходить Катерина II. яка прихильниця абсолютизму і централізації. Поступово почав підтримувати русифікацію і централізацію Російської держави, ліквідує гетьманство, замість гетьмана призначає генерал-губернатора Лівобережжя Петро Румянцев, який проводить політику кнута і пряника.

1775 р. - руйнується Запорізька Січ.

1781 р. - скасовуються 10 козацьких полків, як адміністративні одиниці, замість них засновуються 3 намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське.

1783 р. - скасовуються козацькі полки, як військові одиниці, замінюються регулярним російським військом.

1783 р. - селяни позбавляються права лишати своїх панів, тобто селянство стає юридично закріпаченим.

1785 р. - за так званою жалуваною грамотою дворянства, українська старшина зрівнюється у правах з російським дворянством.