34. Україна у Північній війні.

1700 р. - московський цар Петро 1 розпочинає Північну війну (прорубати вікно в Європу). Петро 1 подивляється на Чорне море, але зазнає поразки. Потім на Балтійське (Швеція, Карл XII). Війна з Карлом XII затягується. Петро 1 зазнає декілька поразок і потім розуміє, що армію потрібно переозброїти. На це треба великі кошти і тому він збільшує податки на Україні. Щодо України він мав три мсти:

1) цілком підкорити верхівку України і простий люд.

2) Підпорядкувати українське самоврядування, економіку і культуру.

3) Максимально скористатися господарськими і людськими ресурсами України.

Петро І перший вимагає, щоб українські козаки воювали з шведами на боці Московії (в перший раз козаки воюють не за свої інтереси), але козацьке військове мистецтво і стратегія на той час вже устріли. Три причини зради Мазепи:

1) Багато тисяч козаків гинуть у війні з шведами (гарматне м'ясо). Мазепа просить змінити полководців на українських, але Петро І не зважає на це.

2) Петро І розпочинає будівництва Санкт-Петербурга і відправляє туди сотні тисяч селян і козаків, де вони і гинуть.

3) Поляки загрожують нападом на Україну. Мазепа просить допомоги у Петра І. але він відмовляє. Це стало останньою краплею і Мазепа переходить на бік Карла XII.

У 1709 р. - Мазепа прохає шведів йти походом на Росію через Україну. Карл XII обіцяє за допомогу автономію, але у битві під Полтавою російські війська розбивають шведів і Мазепа разом з Карлом XII тікає до Туреччини. Там помирає Мазепа.

Щоб помститись. Петро І посилає Олександра Меншикова з військом до гетьманської столиці Батурина і повністю знищує його. Великі каральні експедиції щодо України

35. Соціально-економічний розвиток України у XIX ст. Реформи у Російській імперії.

упродовж 60-80-х років XIX ст. завершився промисловий переворот, тобто перехід мануфактур до заводів і фабрик.

особливо швидкими темпам розвивалась вугільна, залізорудна і металургійна промисловість (Донецько-Криворізький басейн), на кін. XIX ст. Україна перетворилася на вугільно-металургійну базу російської імперії. нарощували виробництво традиційний для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції: цукрова, винокурна та макомельна.

машинобудування розвивалося повільно, винятком було виготовлення сільськогосподарських машин, їх в Україні вироблялося більше половини від тих. що вироблялися в Росії в промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць.

велику роль у промисловості, особливо важкій, відігравав іноземний капітал (німецький, англійський, французький, бельгійський - 80-90%). ішов процес зростання міст: Одеса. Київ. Харків

Не дивлячись на швидкий темп індустріалізації, в Україні переважало сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: прусським. при якому відбувався повільний перехід поміщицьких землеволодінь до капіталістичних способів господарювання (застосування вільнонайманої праці, машин) на Правобережній Україні: американський, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукти на ринок.

Перехід на капіталістичну форму господарювання сприяв піднесенню в сільськогосподарському виробництві. Таким чином Наддніпрянська Україна була одна з найбільших розвинутих аграрних та індустріальних районів російської імперії, але при цьому її розвиток мав ряд особливостей:

лише 15 % підприємств виготовляли готову продукцію, а всі інші постачали сировину для виготовлення продукції в Росії.

розвиток української економіки базувався не на місцевому капіталі, а на капіталі, що надходив зовні (з Росії), більша частина прибутків вивозилась.

Висновок: Україна позбавлялась потенційних прибутків і підпорядковувалась інтересам іноземного капіталу. Судова реформа (1864 р.)

Наприклад, по старому законодавству селянин не мав право виступати від свого імені, а по новому він став особисто вільним. Вводиться єдиний для всіх суд, який ділився на коронний (по карними ділами) та мирового (по громадянським і невеликим карними ділам). Рішення суду вважалось остаточним і могло бути оскаржено тільки вищестоящим судовим органом. Судові засідання стали більш демократичними: на зміну закритих прийшли відкриті, публічні засідання. Було відмінено колесування та четвертування, хоча залишались повішання та публічні казні.

Воєнна реформа (1862-1874 рр.)

Ця реформа була викликана необхідністю реорганізації армії після поразки у Кримській війні. Вводилася загальна військова повинність (звільнялися з вищою освітою, духовенство, іноземці). Скоротився термін служби з 20 до 12. а потім до 6 років. Були заборонені тілесні покарання. Проведена реформа військово-навчальних закладів, при яких впроваджувались військові гімназії, юнкерські училища. Йшло переозброєння армії. Значення: збільшилась мобільність і боєздатність армії. .