- •Об'єкт, предмет, завдання соціології.
- •Методи соціології
- •Специфіка соціологічної системи знання.
- •Зв'язок соціології з іншими суспільними науками
- •5. Структура соціологічного знання
- •Функції соціології
- •Соціально-історичні та теоретичні передумови виникнення
- •Соціологія г.Спенсера
- •Марксизм та соціологія
- •11. Основні положення соціології е. Дюркгейма
- •12. «Розуміюча» соціологія Вебера.
- •13. Соціологія г.Зиммеля
- •14. Мікросоціологічні теорії ( ч.Кулі, Дж. Мід, Чекагська школа, Дж. Морено)
- •15. Структурний функціоналізм т.Парсонса
- •16. Конфліктний підхід у соціології
- •17. Символічний інтеракціонізм
- •18. Етнометодологія як напрям соціології
- •19.Поняття суспільства та системи
- •20. Типологія суспільств
- •22. Соціальна структура суспільства.
- •23. Соціальні спільноти та соціальні групи
- •24. Національно-етнічна структура суспільства
- •25. Соціально-поселенська структура суспільства
- •26.Соціально-демографічна структура суспільства
- •27. Професійна структура населення.
- •29. Соціальна стратифікація та соц. Мобільність.
- •Функціонування соціальної організації
- •33. Види соціальних інститутів
- •34. Дисфункції соціального інституту
- •35. Особистість у соціології
- •36. Теорії особистості в соціології
- •37. Статус. Соціальні ролі особистості.
- •38. Структура особистості
- •39. Соціальні норми. Соціальні установки
- •40. Соціологія особистості
- •41.Агенти та етапи соціалізації
- •42. Десоціалізація і Ресоціалізація
- •43.Індивідуалізація особистості
- •44.Поняття соціальності активності особистості
- •45.Культура як об’єкт вивчення соціології
- •46. Поняття та компоненти культури
- •47.Основні елементи культури.
- •48. Функції культури.
- •49. Методологічні підходи до аналізу культури.
- •50.Предмет, основні поняття в соціології конфлікту.
- •51.Типи та рівні конфліктів.
- •52.Структура, функції та детермінація соціології конфлікту.
- •53.Моделі розвитку соціального конфлікту на різних рівнях.
- •54.Основні підходи, стилі та засоби вирішення конфлікту.
- •55.Економіка як соціальний інститут.
- •56. Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків
- •57.Економічна свідомість,економічна поведінка.
- •58. Функції економіки.
- •59.Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •60.Соціологія труда як частина економічної соціології
- •61.Поняття труд, його категорії та функції.
- •62.Труд як засіб задоволення людських потреб.
- •64.Предмет та завдання соціології управління.
- •65.Школи соціології управління.
- •66.Предмет та завдання соціології політики.
- •67. Політика як соціальній інститут.
- •68.Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •70. Функції політики.
- •71. Політика як специфічне середовище соціалізації.
- •72. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні.
- •73. Предмет та завдання соціології релігії.
- •74. Вірування (міфи), ритуали (культи), етнос (схильності та моральні цінності), світогляд, система символів як предмет вивчення соціології релігії.
- •75. Закономірності еволюції релігійних рухів.
- •76. Стратегія соціологічного дослідження.
- •77. Етапи та види соціологічного дослідження.
- •78. Програма соціологічного дослідження.
- •79. Об’єкт, предмет, проблемна ситуація дослідження.
- •80. Гіпотеза в соціологічному дослідженні.
- •81. Вибырковий метод у соцыологічному дослідженні.
- •82.Загальні вимоги до програми дослідження
- •83. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •84. Опитування анкетні та інтерв’ю як метод соціологічного дослідження
- •85. Принципи складання анкети Структура анкети
- •86. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •87. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
- •88. Поняття документа в соціології
- •89. Соціометрія як засіб дослідження у малих групах.
- •90. Аналіз та узагальнення соціологічної інформації.
70. Функції політики.
Як соціальний інститут політика покликана виконувати в суспільстві ряд важливих функцій:
• ціннісно-орієнтаційну — політика виражає інтереси соціальних груп, дає поштовх до визначення колективних цілей, програм суспільного розвитку;
• управлінську — політика здійснює керівництво політичними й суспільними процесами в інтересах окремих соціальних груп і суспільства в цілому, дозволяє вирішити соціальні й політичні протиріччя;
• інноваційну, сутність якої полягає у сприянні реалізації певних інтересів, цілей і завдань. Саме політика створює нові форми організації, забезпечує зміну й розвиток суспільства;
• інтегруючу — здійснюючи управління різними сферами життя суспільства, політика як соціальний інститут інтегрує розвиток різних сфер суспільства;
• прогностичну — політика розробляє визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану економічної, політичної системи тощо;
• соціалізації — політика забезпечує формування особистості, її виховання і всебічний розвиток, розширення її світогляду.
71. Політика як специфічне середовище соціалізації.
Важливою складовою частиною соціологічних визначень політики є її стратифікаційні дефініції. Вони трактують політику як суперництво певних суспільних груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених груп - за реалізацію своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Буд. Трумен та інші). Якщо марксистські трактування політики як боротьби між класами в сучасному світі багато в чому втратили свій вплив, то теорія зацікавлених груп отримала широке розповсюдження і розвиток, і зокрема вона представлена в плюралістичних концепціях демократії, які трактують політику в сучасній демократичній державі як суперництво різноманітних зацікавлених груп, що забезпечує баланс, баланс громадських інтересів.
За визначенням. Д. Виноградова і Н. А. Головіна 'політична соціологія - це спосіб вивчення людини і соціальних спільнот у сфері політичного процесу'. Відштовхуючись від цієї дефініції ми можемо зробити відповідні висновки і про об'єкт соціології політики, і про її предмет. Соціологія політики не є самостійною науковою дисципліною - вона являє собою галузь соціологічного знання, тобто при збереженні загальної методу соціології, вона займається вивченням кола питань, що становлять певну область предметно - об'єктної сфери соціології. Поняття 'політична' певною мірою конкретизує цю область, проте чітко отчертить кордону останньої не представляється можливим, бо вони досить рухливі і прозорі, мають тенденцію до взаємопроникнення в предметну сферу як інших галузей соціологічного знання, так і інших суспільних наук, тією чи іншою мірою вивчаючих політику і політичні відносини. Розглянути всі приклади подібного взаємопроникнення ми не в силах, але два найбільш яскравих прикладу ми розглянемо по ходу цієї лекції.
Так ось, визначаючи об'єкт і предмет політичної соціології ми повинні виходити з об'єкта і предмета соціології. Об'єктом останньої є суспільство як цілісне освіта, об'єктивно існуюча і емпірично фіксується соціальна реальність, а предметом - особливі властивості, закони, закономірності, джерела внутрішнього самодвижения і саморозвитку суспільства, освіта та розвиток соціальних зв'язків і відносин, тобто все те, що, по суті, не тільки дозволяє говорити про суспільстві як про об'єктивно існуючої реальності, але і визначає саме існування суспільства як цілісного освіти, а також можливість емпіричної фіксації цього освіти. В той же час, кажучи про закони та закономірності соціального життя людей, соціологи відзначають, що вони не завжди мають властивість універсальності і можуть в різних соціальних системах працювати по різному, а також змінюватися по ходу розвитку певного суспільства. Останнє також впливає на предметно - об'єктну сферу політичної соціології, допускаючи можливість включення в неї нових типів соціальних утворень і способів вивчення їх політичної діяльності або впливу на політичну діяльність (поведінку інших соціальних сил.
В даний час значна частина (якщо не більшість) соціологів дотримується думки, що об'єктом соціології політики є політичне життя суспільства. Вона розгортається сукупна діяльність соціальних спільнот та осіб, організацій та окремих осіб, що мають політичні цілі'. Іншими словами об'єктом політичної соціології є елементи політичної системи суспільства, люди, так чи інакше беруть участь у політичній, а також соціальні освіти (соціальні групи, організації, руху і інститути), що складаються в політичних відносинах, фактори соціального середовища, що впливають на перебіг політичних процесів.