33. Види соціальних інститутів

Всі соціальні інститути зазвичай поділяють на головні і неголовні. Другі ховаються всередині перше, являючи собою більш дрібні освіти. Крім поділу на головні і неголовні розрізняються інститути за часом свого взаємодії і тривалістю існування (постійно діючі та короткочасні), жорсткістю застосовуваних санкцій за порушення правил, умовами існування, наявністю або відсутністю формальних правил і процедур.

Розрізняють п'ять фундаментальних потреб і п'ять основних соціальних інститутів:

1) потреби у відтворенні роду (інститут сім'ї);

2) потреби в безпеці і порядку (держава);

3) потреби у добуванні засобів існування (виробництво);

4) потреби у передачі знань, соціалізації підростаючого покоління (інститути освіти);

5) потреби у вирішенні духовних проблем (інститут релігії).

Звідси випливає, що соціальні інститути класифікуються за такими сферами життєдіяльності суспільства:

1) економічна сфера - відносини в процесі матеріального виробництва (виробництво, розподіл, споживання матеріальних благ, власність, гроші, регулювання грошового обігу, організація і поділ праці). Інститути, які відносяться до економічної сфері: заводи, фабрики, банки, ринки, фірми. Тобто ці інститути організовують господарську діяльність, і служать виробництва та розподілення цінностей та послуг; складаються на матеріальному базисі суспільства.

2) політичні - відносини між громадянським суспільством і державою, між державою і політичними партіями. Інститути, пов'язані з політичній сфері: держава, парламент, уряд, судова система, політичні партії, армія, поліція. Тобто ці інститути регулюють використання цінностей і послуг та пов'язані з владою; грунтуються головним чином на маніпулюванні елементами сили для встановлення, виконання і підтримки цієї влади.

3) інститути спорідненості (шлюб і сім'я) пов'язані з регулюванням дітонародження, відносин між подружжям і дітьми, соціалізацією молоді. Тобто сімейний - інститут регулює статеві відносини, народження і соціалізацію дітей.

4) Військовий - інститут, що організує законне спадщина і здійснює захист членів суспільства від фізичної небезпеки.

5) інститути освіти та культури Їх завдання полягає у зміцненні, створенні і розвитку культури суспільства, в передачі її наступним поколінням. До них відносяться школи, інститути, мистецькі заклади, творчі спілки.

6) Соціальна - відносини між різними соціальними та віковими групами; діяльність щодо забезпечення соціальної гарантії. Інститути, пов'язані з соціальній сфері: комунальні служби, освіта, система охорони здоров'я, система соціального забезпечення, підприємства зв'язку, підприємства дозвілля.

7) релігійні інститути організовують ставлення людини до трансцендентних сил, тобто до сил надчутливим, чинним поза емпіричного контролю людини, і ставлення до священних предметів і силам і що виникають у процесі створення духовних цінностей, колективне шанування богів.

34. Дисфункції соціального інституту

Порушення нормативної взаємодії з соціальним середовищем, у якості якої виступає товариство або спільнота, називається дисфункцією соціального інституту. Як зазначалося раніше, основою формування і функціонування конкретного соціального інституту є задоволення тієї або іншої соціальної потреби. В умовах інтенсивного протікання суспільних процесів, прискорення темпів соціальних змін може виникнути ситуація, коли змінилися суспільні потреби не знаходять адекватного відображення в структурі і функціях відповідних соціальних інститутів. В результаті в їх діяльності може виникнути дисфункція. Зі змістовної точки зору, дисфункція виражається в неясності цілей діяльності інституту, невизначеності функцій, у падінні його соціального престижу і авторитету, виродження його окремих функцій у «символічну», ритуальну діяльність, тобто діяльність, не спрямовану на досягнення раціональної мети. Тобто якщо який-небудь інститут своєю діяльністю завдає шкоду суспільству, то це називається дисфункцією інституту.

Загалом дисфункція деяких економічних інститутів є причиною існування так званої «тіньової економіки», виливається у спекуляцію, хабарництво, крадіжки і т. п. Виправлення дисфункції може бути досягнуто зміною самого соціального інституту чи створенням нового соціального інституту, який задовольняє дану суспільну потребу.

Розглядаючи дисфункцію соціального інституту можна навести такий приклад: інститут освіти - готує всебічно розвинених фахівців. Але якщо він не справляється зі своїм завданням, якщо освіту поставлено з рук геть погано, то необхідних фахівців суспільство не отримає. Школи і вузи випускають в життя неосвічених людей, дилетантів. Функція перетворюється, таким чином, в дисфункцію. Якщо відбувається наростання дисфункції, то це може призвести до дезорганізації суспільства.