60.Соціологія труда як частина економічної соціології

Соціологія праці та управління — це галузь соціології, спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий колектив як специфічну соціальну підсистему суспільства, його соціальні інститути, а також: соціальні спільності в сфері праці, соціально-трудові відносини і процеси та закономірності, форми і методи цілеспрямованого впливу на них.

Соціологія праці є частиною економічної соціології, яку можна віднести до молодих галузей знань.

Її предмет - ціннісні орієнтації, потреби, інтереси і поведінка великих соціальних груп (демографічних, професійно-кваліфікаційних та ін) на макро-і мікрорівнях в умовах ринкової кон'юнктури

Предмет дослідження соціології праці якраз і складає коло її наукової проблематики в перетині з іншими соціологічними дисциплінами. Інакше це можна назвати горизонтальним зрізом знання та галузевої соціологією. Галузева соціологія покривається переважно предметною областю соціології праці. У той же час в кожній з них знайдуться і такі проблеми, які не входять в її компетенцію.

Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях, найголовнішими з яких є: — виробнича, яка виявляється у створенні матеріально-культурних благ, забезпеченні суспільства предметами та послугами;

— соціально-відновлювальна, забезпечення життєдіяльності, матеріального добробуту працівників та їх сімей за рахунок заробітної плати та інших видів винагородження; — соціально-диференційна, яка виявляється у суттєвих відмінностях соціальних рис працівників, зумовлених соціально-економічною неоднорідністю праці.

Економічна соціологія і соціологія праці пов'язані не тільки між собою, але і з іншими економічними науками, наприклад, менеджментом, тобто наукою про працю та персонал.

61.Поняття труд, його категорії та функції.

Праця є основою життєдіяльності суспільства і кожного його члена, підприємства, організації: Праця - це багатоаспектне явище. Традиційно поняття «праця» визначається як доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей.

Праця - це не тільки економічна, а й соціальна категорія, оскільки в процесі праці працівники та їх групи вступають у певні соціальні відносини, взаємодіючи один з одним. У процесі такої взаємодії відбувається зміна станів цих соціальних груп і окремих працівників.

Функції праці.

1. задоволення людських потреб;

2. відтворення сусп.багатства;

3. обмін речовин між собою, суспільством, природою через труд.діяльність;

4. створення сусп. і забезп. сусп.прогресу;

5. людинотворча: тільки праця є безпосередньою умовою становлення й розвитку самої люд.;

6. свободотворча – тільки праця прокладає людству шлях до свободи.

Категорії праці:

“зміст праці” виражається через розподілення функцій (виконавських, контрольних, спостережних, налагодж.) на роб.місці і сукупність виконуваних операцій, обумовлених технікою, технологією, організацією виробництва і майстерністю працівників. Зміст відображає виробничо-технічний аспект праці, показує рівень розвитку виробн.сил, технологічний спосіб поєднання особистісних і речових елементів виробництва, тобто розкриває працю як процес взаємодії людини з природою з допомогою засобів праці в процесі трудової діяльності.

«характер праці» – виражає соц.економічний спосіб поєднання працівника із засобами виробництва, спосіб включення індив.праці до суспільства і залежить від того, на кого людина працює. Відображає соц.економ.стан трудящих у суспільстві; співвідн. між сусп. та індив.працею кожного окремого працівника. Показниками є: форма й відносини власності, розподільчі відносини, міра соц.відмінностей у процесі праці.

Характер праці зумовлює мету виробництва. Зміст праці визначає природу і рівень професіоналізму працівника, а її характер-межі його соц.розвитку і ступінь перетвореня праці на найпершу життєву потребу.

Взаємодія змісту і характеру праці виявляється в існуванні соціальних,економічно-технологічних неоднорідних її форм: фізична, розумова, виконавська, упрааавлінська, кваліфікаційна, некваліфікаційна.