Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства

1. Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства

2. Зміст аналізу внутрішнього середовища підприємства

3. Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства

4. Метод комплексного стратегічного аналізу середовища (SWOT- аналіз).

1. Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства.

Наступний крок до розробки стратегії підприємства після аналізу зовнішнього середовища – аналіз його внутрішнього середовища та оцінка стратегічного потенціалу.

Основне завдання аналізу внутрішнього потенціалу підприємства – визначити чи володіє підприємство достатніми внутрішніми силами, щоб скористатися зовнішніми можливостями.

У стратегічному контексті внутрішнє середовище підприємства – сукупність підсистем, елементів, компонентів і факторів, які формують його довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем підприємства.

Аналіз внутрішнього середовища починається з його структуризації, щоб виявити, класифікувати тат кількісно і якісно оцінити можливість підприємства на них вплинути.

Процес структуризації внутрішнього середовища кожного підприємства є індивідуальним. Виділяють два підходи до структуризації внутрішнього середовища:

1. За функціональними ознаками (більшість підприємств);

2. За процедурними ознаками.

При функціональній структуризації внутрішнє середовище структурується за його функціями:

• Виробничою;

• Маркетинговою;

• Розподілу продукції;

• Постачанням ресурсів;

• Досліджень та розвитку;

• Фінансовою;

• Обліковою;

• Кадровою тощо.

При процедурній структуризації внутрішнє середовище структурується за факторами:

• Діючі стратегії;

• Потенціал підприємства;

• Конкурентні переваги;

• Сильні і слабкі сторони;

• Можливі стратегічні проблеми.

Сучасне підприємство для забезпечення стратегічності свого розвитку повинне використовувати процедурну структуризацію свого внутрішнього середовища і розглядати його як стратегічний потенціал – сукупність стратегічних можливостей підприємств, що створюються у процесі виробництва продукції, конкурентних переваг на ринку та досягнення інших стратегічних цілей через використання сукупності стратегічних ресурсів.

Тобто внутрішнє середовище і стратегічний потенціал підприємства є тотожними поняттями.

Наступним етапом аналізу внутрішнього середовища (тобто стратегічного потенціалу) є його системний аналіз (він є поєднанням ресурсного (обліково-звітного), структурного(функціонального), цільового(проблемно-орієнтованого) і процедурного підходів).

Це означає, що структура аналізу стратегічного потенціалу підприємства повинна відповідати структурі корпоративної стратегії підприємства, яка розглядається на даний момент.

Системний аналіз включає такі етапи:

1. Аналіз окремих бізнесів підприємства (СЗГ);

2. Аналіз функціональних підсистем підприємства;

3. Аналіз структурних підрозділів підприємства;

4. Аналіз усіх бізнес-процесів підприємства.

Зауважимо, що кожне підприємство повинно самостійно розробляти методичні засади для аналізу внутрішнього середовища. Головне – щоб були визначені достатність внутрішніх сил для реалізації зовнішніх можливостей, та визначені критичні точки у функціонуванні підприємства, щоб потім можна було ними управляти.