- •Об'єкт, предмет, завдання соціології.
- •Методи соціології
- •Специфіка соціологічної системи знання.
- •Зв'язок соціології з іншими суспільними науками
- •5. Структура соціологічного знання
- •Функції соціології
- •Соціально-історичні та теоретичні передумови виникнення
- •Соціологія г.Спенсера
- •Марксизм та соціологія
- •11. Основні положення соціології е. Дюркгейма
- •12. «Розуміюча» соціологія Вебера.
- •13. Соціологія г.Зиммеля
- •14. Мікросоціологічні теорії ( ч.Кулі, Дж. Мід, Чекагська школа, Дж. Морено)
- •15. Структурний функціоналізм т.Парсонса
- •16. Конфліктний підхід у соціології
- •17. Символічний інтеракціонізм
- •18. Етнометодологія як напрям соціології
- •19.Поняття суспільства та системи
- •20. Типологія суспільств
- •22. Соціальна структура суспільства.
- •23. Соціальні спільноти та соціальні групи
- •24. Національно-етнічна структура суспільства
- •25. Соціально-поселенська структура суспільства
- •26.Соціально-демографічна структура суспільства
- •27. Професійна структура населення.
- •29. Соціальна стратифікація та соц. Мобільність.
- •Функціонування соціальної організації
- •33. Види соціальних інститутів
- •34. Дисфункції соціального інституту
- •35. Особистість у соціології
- •36. Теорії особистості в соціології
- •37. Статус. Соціальні ролі особистості.
- •38. Структура особистості
- •39. Соціальні норми. Соціальні установки
- •40. Соціологія особистості
- •41.Агенти та етапи соціалізації
- •42. Десоціалізація і Ресоціалізація
- •43.Індивідуалізація особистості
- •44.Поняття соціальності активності особистості
- •45.Культура як об’єкт вивчення соціології
- •46. Поняття та компоненти культури
- •47.Основні елементи культури.
- •48. Функції культури.
- •49. Методологічні підходи до аналізу культури.
- •50.Предмет, основні поняття в соціології конфлікту.
- •51.Типи та рівні конфліктів.
- •52.Структура, функції та детермінація соціології конфлікту.
- •53.Моделі розвитку соціального конфлікту на різних рівнях.
- •54.Основні підходи, стилі та засоби вирішення конфлікту.
- •55.Економіка як соціальний інститут.
- •56. Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків
- •57.Економічна свідомість,економічна поведінка.
- •58. Функції економіки.
- •59.Соціологічні дослідження економічної свідомості та поведінки різних соціальних груп.
- •60.Соціологія труда як частина економічної соціології
- •61.Поняття труд, його категорії та функції.
- •62.Труд як засіб задоволення людських потреб.
- •64.Предмет та завдання соціології управління.
- •65.Школи соціології управління.
- •66.Предмет та завдання соціології політики.
- •67. Політика як соціальній інститут.
- •68.Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства.
- •70. Функції політики.
- •71. Політика як специфічне середовище соціалізації.
- •72. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні.
- •73. Предмет та завдання соціології релігії.
- •74. Вірування (міфи), ритуали (культи), етнос (схильності та моральні цінності), світогляд, система символів як предмет вивчення соціології релігії.
- •75. Закономірності еволюції релігійних рухів.
- •76. Стратегія соціологічного дослідження.
- •77. Етапи та види соціологічного дослідження.
- •78. Програма соціологічного дослідження.
- •79. Об’єкт, предмет, проблемна ситуація дослідження.
- •80. Гіпотеза в соціологічному дослідженні.
- •81. Вибырковий метод у соцыологічному дослідженні.
- •82.Загальні вимоги до програми дослідження
- •83. Спостереження як метод соціологічного дослідження
- •84. Опитування анкетні та інтерв’ю як метод соціологічного дослідження
- •85. Принципи складання анкети Структура анкети
- •86. Експеримент як метод соціологічного дослідження
- •87. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
- •88. Поняття документа в соціології
- •89. Соціометрія як засіб дослідження у малих групах.
- •90. Аналіз та узагальнення соціологічної інформації.
44.Поняття соціальності активності особистості
Соціальна активність особистості – системна соціальна якість особистості, у котрій виражається та реалізується рівень її соціальності, тобто глибина і повнота зв’язків особистості з соціумом, рівень перетворення особистості на суб’єкт соціальних .
Соціальна активність є висхідною соціальною якістю, що виявляє цілісне, стійке активне ставлення до суспільства, проблем його розвитку і визначає якісні особливості і свідомості, і діяльності, і станів особистості.
Соціальна активність – не лише розуміння і прийняття інтересів суспільства, але й готовність, уміння реалізувати ці інтереси, активна діяльність самостійного суб’єкта.
Важливим показником соціальної активності особистості є рівень її культури. Культура - загальний спосіб освоєння особистістю соціального досвіду, соціальних ролей, функцій; це не лише спрямованість, певний настрій свідомості, не просто сукупність знань, а й певний стан їхньої продуктивної реалізації, вияв соціальної активності та соціальної ініціативи особистості; це реалізація духовного оснащення, це спосіб сприйняття світу, видів діяльності, який складається на основі певних ціннісних орієнтацій, знань, переконань, певної діяльності і є виразом внутрішньо притаманних особистості соціальних властивостей.
Головними структурними елементами культури особистості є переконання, якості особистості, характер діяльності, її навички й уміння. Тому ми судимо про культуру особистості, перш за все за рівнем, освоєння та реалізації нею соціальних ролей, виконанням певних функцій, за опануванням у цьому плані механізмами засвоєння й розвитку соціального досвіду. Звернення до культури як інтегративного показника орієнтує на вивчення моментів активності особистості, що виражають її цілісну спрямованість, взаємозв’язок, структурну впорядкованість, системність якостей, цілісність діяльності.
45.Культура як об’єкт вивчення соціології
Культура - це всі матеріальні і нематеріальні продукти людської діяльності, цінності, способи поведінки, об'єктовані і прийняті в суспільстві і котрі передаються через покоління. Існують певні ідеї, що передаються із покоління в покоління, з цими ідеями пов'язані системи цінностей, вони, у свою чергу, визначають поведінку, діяльність людей, груп, способи мислення, сприйняття – все це входить у поняття "культура".
В соціології культура розглядається у кількох вимірах: у широкому значенні; це система засобів, способів, форм, взірців і орієнтирів взаємодій людей із середовищем існування; у вузькому розумінні - культура розглядається як система прийнятих цінностей, взірців та норм поведінки, характерних для певної соціальної групи. В одних випадках про культуру говорять як про сукупність форм набутої поведінки групи чи суспільства, котрі передаються із покоління в покоління. В інших - під культурою розуміють певну сферу життєдіяльності суспільства, яка закріпилася на інституційному рівні (поряд із економічною, політичною, правовою).
Культура - найбільш важливе поняття для соціології, оскільки в ній відображаються всі боки життя суспільства (починаючи від соціології і закінчуючи політичною, економічною, духовною культурою). В соціології культура розглядається насамперед в її соціальному аспекті, з точки зору процесів і результатів соціальної взаємодії. В цьому сенсі дослідження культури означає вивчення складного і багатомірного суспільного процесу засвоєння, осмислення і зміни членами суспільства свого культурного середовища. Предметом такого дослідження є комплекс загальних закономірностей зміни культури.
У соціології культура визначається не як відносини між речами чи ролями в системі соціальної організації, а як відносини між самими людьми, які зв'язують їх як особистостей.
З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- ставлення людини до навколишньої природи (культура людського суспільства - це гармонія взаємозв'язків із природою, що проявляються в різних сферах: виробництво, відпочинок, побут);
- ставлення людини до самої себе (самовиховання, самопізнання, саморозвиток, самооцінка, самоповага);
- ставлення однієї людини до іншої (від чого залежить рівень культури міжособистісних, міждержавних, міжетнічних відносин, а також культурний клімат взаємовідносин у колективі, побуті, сім'ї).